Рак молочної залози переріс в епідемію

20 жовтня – День боротьби з раком грудей. Вкотре ця недуга нагадує про себе – статистика жахає. Як не проґавити вирішальний момент, як правильно робити самообстеження і чи справді мамографія шкідлива, розповідають заслужений лікар України, обласний позаштатний онколог департаменту охорони здоров’я ОДА, головний лікар комунального закладу «Прикарпатський клінічний онкологічний центр» Володимир Романчук, завідувач мамологічного відділення В’ячеслав Живецький та онкохірург-мамолог Ігор Пришляк.

Жахлива статистика

Рак молочної залози посідає перше місце в структурі онкологічної захворюваності жіночого населення. На цю недугу припадає до 20% хворих жінок, у яких вперше діагностовано рак.

Щорічно на Прикарпатті реєструється 340-360 випадків раку молочної залози. Фактично, один випадок кожного дня. На жаль, у кожної четвертої жінки ця хвороба виявляється на ІІІ-ІVстадії, коли говорити про повне одужання не доводиться. Саме значний відсоток пізньої діагностики призводить до того, що майже 10% жінок помирають до року з моменту встановлення діагнозу.

Зокрема, у 2016 році в області від раку молочної залози померли 164 жінки, 30 з них – до року з часу діагностики захворювання. Наведені дані свідчать, що тільки рання діагностика є запорукою одужання. Статистика доводить, що виліковується 95% жінок, у яких захворювання виявлено на І стадії. Підтвердженням сказаному є те, що станом на 1 січня 2017 року на обліку в онкоцентрі перебуває 3476 жінок, хворих на рак молочної залози, 2127 з них стоять на обліку п’ять та більше років.

Розпізнати рак

Відомі понад сто різних видів раку, у тому числі кілька різновидів ра­ку грудей. Найпоширенішим є рак молочної залози, який виникає у клітинах, що вистилають протоки, він має назву «протокова карцинома». Ще один різновид називається часточковою карциномою, бо виникає з клітин часточок. Інші типи трапляються суттєво рідше.

Коли рак поширюється за межі грудної залози, то злоякісні клі­тини можна виявити передусім у пахвових лімфатичних вузлах. У таких випадках є певний ризик, що ракові клітини могли поши­ритися і на відносно віддалені частини тіла – в інші лімфатичні вузли, а також у внутрішні органи (легені, печінку) та кістки.

Окремим питанням є так звані “мастопатії”, або дисгормональні гіперплазії молочної залози. Це ущільнення залози, які не є пухлинами; болі в грудях, часто періодичні, пов’язані з менстру­аціями; виділення з соска темного, зеленого чи прозо­рого кольору. Усі ці явища гормонального походження пов’язані з патологією ендокринної системи, зокрема яєчників. Їх, безумов­но, треба відрізнити від раку молочної залози, що може зробити тільки фахівець, застосувавши сучасні методи діагностики (мамографія, УЗД, прицільна біопсія) і знання.

Понад 80 ризиків

Ризик захворіти на рак молочної залози збільшується з віком. До 30 ро­ків хворіє лише незначна кількість жінок. До 40 років ризик збільшується у 5 разів. До 70 років – у 18 разів. Най­частіше рак молочної залози виникає у жінок у віці 45-70 років.

Усього відомо більше 80 чинників, що підвищують ризик захво­рювання на рак молочної залози. Час­тіше він трапляється у жінок із раннім початком або пізнім закінченням мен­струацій, в осіб з нерегулярним стате­вим життям, у тих, що не народжували, не годували немовлят грудним моло­ком, з пізнім віком першої вагітності. Запалення яєчників, кісти яєчників, фіброміома матки також збільшують ризик захворювання на рак молочної залози. Можливість розвитку недуги підвищує штучне пере­ривання вагітності. Існує ймовірність розвитку раку на фоні мастопатії. Рак молочної залози може бути пов’язаний зі спадковістю: якщо мати і сестра жін­ки мали це захворювання, ризик зрос­тає. Підвищують його і такі хвороби, як цукровий діабет, ожиріння, хронічні захворювання печінки, щитовидної за­лози. Іонізуюче випромінювання і ви­робничі канцерогени також належать до чинників ризику. Надмірне вживання алкоголю, жирів, і недостатнє – овочів та фруктів так само може сприяти виник­ненню раку молочної залози.

На одній з наукових конференцій навіть називалися компоненти, з яких повинна складатися профілактична дієта. Вона, вважають дієтологи, має включати велику кількість аскорбінової кислоти, токоферолу і селену, 50-70% раціону мають становити складні вуглеводи (фрукти, овочі – не менше 400 г на добу без врахування картоплі), 25-40 г клітковини і 6-8 мг пектину. Але однієї дієти мало, та й не кожен може дотримуватися її. Враховуючи те, що від розвитку раку молочної залози сьогодні не застрахована практично жодна жінка, найбільш актуальною стає проблема ранньої діагностики.

Самообстеження важливе

Кожна друга жінка має ту чи іншу патологію молочних залоз. Охопити такий контингент дуже важко, хоча в багатьох країнах налагоджена скринінгова програма діагностики захворювання. Там не змушують йти до лікаря, але якщо людина не пройшла профогляд, її не допускають до роботи.

У нас же кількість організованого населення різко зменшилась, немає необхідної матеріальної бази навіть для проведення скринінгу. Тому багато залежить від культури і свідомості самих жінок. Але з власної ініціативи в клініку приходять одиниці.

Кожна жінка щомісячно із 3-го по 10-й день після менструації повинна сама себе оглядати, оскільки в цей період молочні за­лози не збільшені та не напружені; після менопаузи – в перший день кожного місяця. Це треба робити, скажімо, під час прийому душу.

Самообстеження складається з трьох основних моментів: огляд в трьох положеннях; прощупуван­ня молочних залоз; прощупування пахвових западин. Огляд проводиться перед дзер­калом при доброму освітленні у таких положеннях: руки на поясі, руки підня­ті вгору з долонями на потилиці, руки опущені. Ваше завдання – з’ясувати, чи не з’явилися ознаки хвороби. Ними можуть бути:

– втягнення або ж, навпаки, висуван­ня ділянки шкіри молочної залози;

– втягнення соска або відхилення соска убік;

– зміна звичайної форми або розміру однієї з молочних залоз;

– деформація ареоли – пігментованої ділянки шкіри навколо соска;

– зменшення радіусу ареоли;

– виділення з соска жовтуватого кольору або кров’янисті;

– почервоніння шкіри молочної зало­зи;

– напруження шкіри молочної залози;

– набряклість;

– виразки або злущування шкіри на соску.

Прощупування молочних залоз можна здійснювати стоячи або ле­жачи. Краще це робити лежачи, бо у цьому випадку мускулатура розслаб­лена, що дає можливість не про­пустити жодної ділянки молочної за­лози. Вперше роблячи самообсте­ження, ви повинні обрати найзручні­ший саме для вас спосіб: здійснювати прощупування коловими рухами або прощупувати сегмент за сегментом, чи прямувати вгору-вниз по залозі. Як тільки ви виявили, який із варіантів найзручніший, надалі дотри­муйтеся лише його.

Кожна молочна залоза прощу­пується протилежною рукою. Полови­на грудної клітки, на якій розміщена молочна залоза, що обсте­жується, повинна бути піднятою. Задля цього під лопатку підкладають невеличку подушечку або валик.

Обстеження проводиться у таких трьох положеннях: рука з обстежува­ного боку піднята вгору за голову; рука спрямована вбік; рука лежить уздовж тулуба.

Технологія обстеження: прощупу­вання здійснюється пучками пальців обережно, м’яко. Зручним є такий по­рядок обстеження: спочатку переві­ряють зовнішню половину молочної залози, починаючи від соска, потім –внутрішню, прямуючи від соска до грудини. Намагайтеся завжди прово­дити прощупування у тому самому порядку, тими самими рухами, у таких самих напрямках – це дасть можливість порівняти теперішній стан молочних залоз із попереднім.

Після того, як прощупування мо­лочних залоз закінчено, зверніть ува­гу на сосок: злегка здавлюючи його та ареолу між пальцями, ви повинні ви­значити, чи немає виділень, а якщо є, то якого характеру.

Наприкінці прощупуються пахвові западини, надключичні і підключичні ділянки: там ви можете виявити збіль­шені лімфатичні вузли.

Не панікуйте, помітивши зміни у молочних залозах. В дев’яти випадках із десяти новоутворення не є злоякісним. Проте це може визначити лише спеціаліст. Якщо ви виявили ущільнення або інші зміни у молочних залозах, негайно зверніться до лікаря-онколога за місцем проживання.

Найточніше – морфологічне дослідження

Метод ультразвукової діагностики (УЗД) дає можливість визначи­ти, чи утворення у молочній залозі є щільним, чи заповнене ріди­ною. В основі УЗД лежить використання високочастотних звукових хвиль, які не вловлюються вухом люди­ни. Цей метод є абсолютно нешкідливим для обстежуваної. Іноді ультразвукова діагностика застосовується разом із мамографією. Вона дає можливість уточнити зону, яку необхідно детальніше обстежити іншими методами, а також об’єктивно зафіксувати роз­міри новоутворення.

Багато жінок побоюються мамографії. Подейкують, мовляв, сама доза опромінення при дослідженні здатна спровокувати розвиток раку молочної залози. Але насправді мамографи не дають опромінення і не можуть спровокувати розвиток захворювання. Вони цілком безпечні. Інша річ, що більшість мамографів у країні морально і фізично застаріли, вони малоінформативні, з ними складно працювати.

Мамографія буває дуже корисною при виявленні невеликих ут­ворів неуточненого характеру. При пухлинах більшого розміру ді­агноз простіше підтвердити чи спростувати іншими методами.

Основою діагнозу пухлини є її морфологічне дослідження. Ма­теріал для цього можна отримати шляхом аспірації через голку (прокол, пункція) або при видаленні частини чи всієї пухлини (бі­опсія). Альтернативи морфологічному дослідженню нема. Усі решта методи – пальпація, огляд, ультразвукова діагностика, мамографія – мають більший чи менший ступінь ймовірності, але ніколи не наближаються до точності результатів морфологічного дослід­ження.

Необхідно згадати і про намагання деяких людей пропагувати “нетрадиційні”, “народні” й інші паранаукові методи лікування. Мусимо категорично сказати, що онкологія, і особливо рак груд­ей, – надто складна патологія. Тому проводи­ти такі “експерименти” на собі вкрай небезпечно. На жаль, часто доводиться мати справу з хворими, які втратили доро­гоцінний час через лікування сечею, голодом, різним “цілющим” зіллям і приходять до лікаря у стані, коли вже ні про органозберігаюче лікування, ні про більш-менш радикальну допомогу не мо­же бути мови.

Наталя Мостова