Вчора, 14 листопада, пішов з життя відомий на Прикарпатті та в Україні юрист Віктор Басай. Про це у мережі написала Юлія Кміта-Ференц. “Просто важко повірити. Сьогодні відійшов у вічність мій наставник, мій викладач, декан, керівник моєї роботи, людина з якої хотілось брати приклад. Добрий, щирий, справжній керівник і господар Басай Віктор Давидович. Мої щирі співчуття усій Докладніше >>
Сьогодні, 6 червня, в Долинському районному суді відбулося друге засідання у справі шахрая Віктора Басая, якого підозрюють в отриманні хабара. У залі суду перебувають два адвокати Віктора Басая, сам підсудний, прокурор та двоє потерпілих. Суд розглянув клопотання захисників Басая та ухвалив рішення про задавлення клопотання та звільнення його від кримінальної відповідальності (ст. 48 ККУ (Звільнення Докладніше >>
Сьогодні, 2 червня, відбулося перше засідання у справі колишнього директора Прикарпатського юридичного інституту національного університету “Одеська юридична академія” Віктора Басая. 9 грудня 2015 року СБУ затримала Басая за шахрайство. У Долинському суді на засіданні були присутні потерпілі студенти, з яких вимагали хабар, прокурор, захисники колишнього директора Прикарпатського юридичного інституту та сам Віктор Басай. Представники підозрюваного у хабарництві професора наполягають на закритті кримінального провадження. Докладніше >>
Сьогодні, 5 травня, колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області розглядала справу про обвинувачення Віктора Басая у шахрайстві. Докладніше >>
Сьогодні, 4 квітня, колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області розглянула справу про обвинувачення Басая Віктора Давидовича у хабарництві. Докладніше >>
Минулого тижня до Івано-Франківського міського суду з військової прокуратури надійшов обвинувальний акт про обвинувачення Басая В. Д. у вчинені злочину, який передбачений ч.2 статті 190 ККУ (шахрайство). Докладніше >>
Директора Прикарпатського юридичного інституту Національного університету “Одеська юридична академія” взяли на хабарі Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює