Судді суддю за озеро засудили

У боротьбі громади за зелену зону біля міського озера минулого тижня сталося два несподівані повороти. Спершу суддя проігнорувала позицію громади та міської влади і своїм рішенням від 22 червня фактично передала спірну ділянку в оренду Ріяфету Гасимову. А наступного дня колектив Івано-Франківського міського суду поставив під сумнів це рішення колеги.

Під час фінального судового засідання за позовом Ріяфета Гасимова проти Віктора Анушкевичуса представник активіста Чирви адвокат Іван Пасічняк доводив, що проект землеустрою, яким ділянку біля озера було відведено депутату міськради Р. Гасимову і на підставі якого він орендував цю ділянку, не можна вважати легітимним. Проекти землеустрою мають бути затверджені органами місцевого самоврядування, а проект Гасимова міська рада не затверджувала, що в суді 22 червня підтвердила керівник юрвідділу міськвиконкому Надія Кедик.

Іван Пасічняк також наголосив у суді, що генеральний план, згідно з яким землі біля міського озера віднесені до зелених зон загального користування, є пріоритетним документом для довгострокового планування розвитку міських територій. Надія Кедик підтвердила, що міська рада як розпорядник земель громади не має наміру ані продавати їх, ані передавати в оренду будь-кому. Тому переважне право на оренду ділянки, навколо захисту якого вибудуваний позов Р.Гасимова, взагалі не може застосовуватись в цьому випадку.

Виступ Надії Кедик розклав усі крапки над «і» щодо позиції влади та громади в цьому конфлікті: «Міська рада як уповноважений власник земельної ділянки приймає рішення щодо розпоряджання майном. Саме міська рада визначає,  чи має продовжуватись договір оренди земельної ділянки, чи ні. Приймаючи зазначені рішення, міська рада діє виключно в інтересах громади. Ми вважаємо, що міською радою належним чином на пленарному засіданні сесії було прийнято заяву депутатів про непродовження договору оренди, оскільки значна частина територіальної громади Івано-Франківська рішуче виступила щодо непродовження договору оренди цієї ділянки і щодо того, що вона має використовуватись всіма мешканцями міста, тому на цій ділянці має бути створений парк».

Суддя проігнорувала не лише позицію міської ради та громади, але й зауваження прокурора Назара Янцюка про те, що орендар неналежним чином виконував свої обов’язки щодо орендованої ним ділянки та порушив одразу кілька статей Закону України «Про оренду землі».

Зачитуючи рішення у справі за позовом Ріяфета Гасимова до Віктора Анушкевичуса, суддя Мелещенко пропустила пояснювальну частину і зачитала лише ухвалу: позов Ріяфета Гасимова задоволено у повному обсязі, а міського голову Віктора Анушкевичуса зобов’язують укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки з Р.Гасимовим. Якими мотивами керувалася суддя, буде відомо 26 червня, коли сторони судового процесу отримають повний текст рішення.

«Ухвала судді Мелещенко не відображає думку інших суддів Івано-Франківського міського суду. Я також маю іншу думку і маю сумніви щодо правової сторони цього рішення як пересічний юрист, – наголосив 23 червня під час брифінгу голова суду Тарас Антонюк, зауваживши, що для нього таке рішення було несподіваним. – Під час Революції гідності наш колектив суддів не прийняв жодного такого рішення, за яке мені би було соромно. Для мене це рішення має велике значення, і тому я прийшов на брифінг. Перед тим ми зібралися з абсолютною більшістю суддів, і вони всі висловили свою думку – громадська позиція однозначно».

Суддю Мелещенко вибрала для цієї справи автоматизована система шляхом автоматизованого відбору. Тарас Антоняк зауважує: «Якщо очевидним є те, що більшість мешканців, громадських рухів мають таку позицію, то, крім всього іншого, що підлягає виконанню, вона теж підлягає виконанню. Це моя особиста думка. Рішення, крім законності, повинно бути обґрунтованим і справедливим».

Ухвала Мелещенко зобов’язує мера, фактично, продовжити договір оренди. Але таке брутальне формулювання ухвали – ще з домайданних часів, кажуть юристи. «Способи захисту прав є різні, в тому числі допускаються і такі способи захисту прав, як «зобов’язати міського голову». Але, як правило, такі способи останнім часом не застосовуються. Зобов’язувати підписати договір в такій чи іншій редакції – це не наше право. Суд може сказати: «Тут є порушення», «Порушено, тому що….» і може зобов’язати захистити це право. А зобов’язати підписати договір – це не зовсім правильно», – каже голова міського суду.

Ухвала мала би зобов’язати міську раду розглянути питання продовження договору оренди, залишивши за радою право самостійно вирішувати, що робити з землею громади. «Фактично, суд своїм рішенням перетворив право територіальної громади у вигляді передачі земельних ділянок в оренду на обов’язок», – прокоментував юрист Олександр Джус.

Пікантність ситуації в тому, що суддя передала землю в оренду держслужбовцю для ведення бізнесу, що в Україні заборонено. Нагадаємо, Р.Гасимов нещодавно очолив Департамент екології ОДА, скасувавши статус приватного підприємця, але земельну ділянку він вимагає повернути в оренду для комерційної діяльності – там, згідно з декларацією про початок будівництва, споруджується спортивно-відпочинковий комплекс з готелем.

Міська рада разом із мером будуть подавати на апеляцію. Якщо громада виграє апеляційну справу, рішення судді Мелещенко буде скасоване і визнане незаконним. Але довести корупційну складову при прийнятті рішення зможуть лише правоохоронні органи, якщо зацікавляться цією справою.

Наталка ГОЛОМІДОВА

 

 

Читайте також:

Врятувати озеро

Врятувати озеро: чи зможе громада повернути землю?

Куди зникло “озерце”?

Озеро і суд

Долю міського озера вирішить суд та депутати