Уродженець с. Яблуниця Ілля Петрович Сігіцький отримав 15 років каторжних робіт з поразкою в правах на 5 років та конфіскацією майна через радянських парашутистів.

Чоловік працював лісником Ворохтянського лісництва і був засуджений за те, що в січні 1942 р. разом з німцями брав участь в облавах на радянських парашутистів, що були десантовані поблизу с. Вороненко. 5 січня 1942 р. Сігіцький як працівник лісового господарства змушений був допомагати німцям шукати парашутистів. Першого десантника вони застали в скирті сіна. Останній відкрив вогонь і був вбитий під час перестрілки. Потім лісник разом з німцями ще й сфотографувався біля мертвого.

9 січня 1942 р. другий парашутист забрів до Сігіцького, попросив води і хотів, щоб його перевели на Закарпаття, але десантника обеззброїли, побили і здали в гестапо. Лісник під час слідства заперечував свою роль в арешті другого парашутиста і стверджував, що намагався йому допомогти, але перешкодила поява поліцаїв.

Імовірно, Сігіцький разом з німцями шукав розвідувальну групу очільника закарпатських комуністів Олекси Борканюка, якого керівництво ВКП (б) і Компартії Чехословаччини направило для організації партизанського руху на Закарпатті. До складу розвідгрупи, крім Олекси Борканюка, увійшли: русин Михайло Мажоровіч – інструктор Закарпатського крайкому Компартії Чехословаччини, єврей Самуїл Габерман, який проявив себе добре на партійній роботі в м. Мукачево, угорець – Дьюла Кеваго, який втік з хортистської в’язниці, і угорець Йожеф Декань – колишній боєць Інтернаціональної бригади в Іспанії. Радистом розвідгрупи став москвич Віталій Розовський. Останні настанови маленькому розвідувальному загону давав сам Клемент Готвальд – керівник Чехословацької компартії. Перед вильотом у Закарпаття загін пройшов прискорений курс спеціальної підготовки – в програму навчання входили і десантування з парашутом, і стрільба з основних видів зброї, і мінно-вибухова справа.

На початку січня 1942 р. розвідувальна група під командуванням Олекси Борканюка висадилася в горах. Однак десант виявився погано підготовленим, угорські і німецькі солдати помітили парашутистів і поспішили на затримання. Відомо, що у перестрілках загинуло троє парашутистів. Йожефа Деканя і Віталія Розівського схопили, пізніше обох розстріляли. Лише Олексі Борканюку вдалося вирватися з оточення.

Пам’ятник О.Борканюку в Рахові

Фактично до цієї історії Сігіцький виявився причетний випадково, і невідомо, чи він мав ворожі наміри щодо комуністичного десанту. Але отримав 15 років каторги, і на прикладі його долі стає зрозумілим, яка жорстока була радянська карально-репресивна система.

 

*«Галицький кореспондент» спільно з ГО «Поступовий гурт франківців» продовжує проект «Нереабілітована пам’ять», у якому на основі архівних документів розповідає історії прикарпатців, які, виборюючи незалежність України, стали жертвами радянського терору і мають право на належну шану від держави.