З нагоди Дня міста з 7 по 10 травня в Архікатедральному Соборі Воскресіння Христового перебуватимуть мощі святої Матері Терези з Калькутти. Кожен охочий зможе приклонитися. Але священики пояснюють, що вшанування мощів – це не похід до мавзолею. Часточки нетлінних тіл святих випромінюють Божественну силу. Однак без віри і покаяння дотик до мощів так і залишиться тільки дотиком.

Свята кров

Ініціатива привезення мощів із Риму до Івано-Франківська належить настоятелю Архікатедрального Собору Воскресіння Христового, отцю Юрію Новицькому. Щоб День міста запам’ятався не лише світськими розвагами, але також став святом для душі.

Мощі бувають трьох ступенів. До першого належить безпосередньо часточка нетлінного тіла або крові святого. До другого – речі святого (одяг, жезл тощо). До третього – речі, які приклонили до мощів. До столиці Прикарпаття прибудуть мощі першої категорії – швидше за все, це буде капсула з кров’ю.

Торік папа Франциск оголосив Матір Терезу святою. Ватикан визнав два зцілення, які сталися завдяки її молитвам. А для канонізації необхідні щонайменше два чуда зцілення, підтверджені медиками.

Чому до Івано-Франківська вирішили привезти мощі саме Матері Терези?

Прес-секретар Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ Володимир Лукашевський пояснює, що в Церкві 2017-ий проголошений роком служіння ближньому в різних проявах. А Мати Тереза є яскравим прикладом жертвенного служіння. Це католицька черниця, яка жила в минулому столітті, засновниця доброчинних місій, лауреат Нобелівської премії миру за 1979 рік. Впродовж понад сорока років допомагала злиденним, хворим і сиротам в індійському місті Калькутта. Померла через тиждень після свого 87-го дня народження.

Калькуттський архієпископ Генрі Себастьян Д’Суза розповів, що коли Матір Терезу вперше госпіталізували з хворобою серця, він за її згодою звелів священикам здійснити екзорцизм (обряд звільнення від злого духа) над черницею, бо подумав, що її хвороба, можливо, – витівки диявола.

На момент смерті Матері Терези доброчинні місії налічували 4000 сестер, 300 братів і близько 100 000 волонтерів, вони працювали в 610 місіях у 123 країнах світу.

Отець Архікатедрального Собору Воскресіння Христового Іван Жук розповідає, що свята жила в Індії у час, коли там вирувала війна між бідними та багатими. Очевидна паралель із нинішньою ситуацією в Україні.

Перед тим, як приклонитися до мощів, священик радить посповідатися і причаститися, адже йдеться не про похід до мавзолею. Біля самих мощів варто перехреститися, прихилитися (торкнутися чолом або вустами) і помолитися. Можна, зокрема, мовити молитву до Матері Терези про її заступництво.

Провідники до Бога

Чимало скептиків дивуються: для чого приклонятися до мощів? Невже, аби випросити в Бога якусь ласку, не можна звернутися одразу напряму до Нього?

«Нехай скептики читають Святе Письмо», – каже отець Роман Василів, настоятель церкви святої Анни в Бориславі, що на Львівщині, де зберігаються мощі 700 святих і вже відбулася понад сотня зцілень від різних недуг. Кожна з бориславських реліквій має ватиканський документ, що підтверджує її автентичність.

Як пояснює священик, початок історії преклоніння до мощів можна знайти у Старому Заповіті. У Другій книзі царів, 16-му розділі, 20-му вірші йдеться про війну між євреями та мавськими племенами. Орди військ моаветян, які сунули на Ізраїль, побачили спершу учасники похоронної процесії, які несли покійника на поховання. Розуміючи, що не встигнуть належно упокоїти мерця, вони вкинули його тіло в печеру, де були кістки пророка Єлисея. Відтак покійник від тих кісток пророка воскрес.
У Новому Заповіті читаємо про апостолів, які дотиком оздоровлювали людей. А першим зі стигматиків (стигмати – тілесні знаки, що з’являються на тілі живої особи і є схожими на п’ять ран, які Христос отримав під час розп’яття) був святий апостол Павло. Він казав, що носить рани свого Господа. Від хустин, якими апостол ті рани прикривав, траплялися зцілення й оздоровлення. А святий Павло казав: «Святі є храмом духа святого».

Отець Іван Жук каже, що свої прохання до Бога люди передають через молитву. Тобто молитва – це розмова із Всевишнім. Однак лише у стані духовного піднесення й очищення можна серцем почути Отця. Часто людям це заважають зробити їхні гріхи, в яких вони так і не покаялися чи навіть ще й не усвідомили. Саме тому нерідко просять заступництва саме у святих, які вже прославилися перед Всевишнім, аби ті вимолювали в Нього ласку навернення.

Як пояснює отець Роман Василів, мощі є своєрідними посередниками-провідниками до Божої ласки. Це наче дріт між електростанцією і лампою, крізь який передається світло.

Оскільки мощі випромінюють Божественну силу, вони цілком можуть надихнути людину на покаяння, подарувати ясність думки, кардинально змінити стан свідомості й, відповідно, спосіб її життя.

Володимир Лукашевський наголошує, що людина не здатна своїм обмеженим розумом збагнути силу мощів і взагалі тайну віри. На це спроможне тільки серце. Людина каже: «Побачу – повірю!» А Бог відповідає: «Повіриш – побачиш!» Що неможливо в людини, можливо у Господа.

 

Повіриш – побачиш

Отець Іван Жук пригадує, як він помітив дивну річ під час Божественної Літургії, коли на престолі стояли мощі Святого Отця Піо, а саме – хустина, якою він обв’язував рани. Протягом Богослужіння та хустина кілька разів змінила колір. «Від побаченого в мене тоді аж мурашки по шкірі бігали», – зізнається священик.

Також він був очевидцем, коли біля мощів Отця Піо жінка починала дуже сильно кричати – щось не пускало її приступити до реліквії.

А ось єдиний на Прикарпатті екзорцист, який офіційно визнаний УГКЦ, настоятель каплиці Святого Миколая отець Володимир Лось постійно використовує мощі, адже так навіть приписує ритуал екзорцизму.

«Говорячи про мощі, маємо на увазі присутність святого, – розповідає священик. – Коли, молячись біля мощів, прикликаєш святого, він дійсно приходить і допомагає. Звичайна людина цього не відчуває. Але якщо людина поневолена дияволом, то вона одразу реагує –  демон опирається, мощі починають його пекти». Злий дух не може витерпіти присутність святого, адже там є і сам Христос. Кожен святий уприсутнює Господа.

За словами екзорциста, до святих, які мають особливий дар проганяти злих духів, належать святий Кипріян, свята Юстина, свята Джемма, святий Бенедикт, святий диякон Киріяк, святий Отець Піо.

Чи не найбільше зцілень біля мощів відбулося у церкві святої Анни в Бориславі, яка є унікальною у світі. Щосуботи сюди приїжджають люди з надією на оздоровлення. Після Літургії відбувається єлеєосвячення (помазання тіла спеціальною олією (єлеєм) для заклику Божої благодаті), прикладання до голови Євангелія та унікального мощівника, в якому вміщені частинки найдорогоцінніших скарбів християнства – 54 реліквії, пов’язані із життям та смертю Ісуса Христа. Серед щоденно доступних мощівників – три великих і кілька менших, де зберігаються мощі більше півтисячі святих.

Отець Роман показує книгу зцілень, куди люди, які одужали завдяки молитвам у храмі святої Анни, записують свої історії. Багато сторінок уже списані подячними відгуками. Також тут є ціла гора виписок із лікарень, які засвідчують цілковите одужання. Майже всі, хто зцілювався біля мощів, розповідають про тепло, яке відчували під час дотику.

Всі, хто при­хо­дить до цього храму, на­ма­га­ють­ся знай­ти свого свя­то­го заступни­ка, того, який зможе зцілити їхню недугу, адже ко­жен свя­тий має власні улюб­ле­ні спра­ви. Наприклад, святий Йосафат відзначився зціленням недуг очей. Святий Шарбель – рятівник в особливих випробуваннях, також зцілює хвороби кісток. Святі Йосиф і Спиридон є помічниками у фінансовій скруті й безробітті. Святий Пантелеймон – універсальний цілитель, допомагає у будь-якій недузі. А завдяки мощам Домініка Савіо у храмі святої Анни відбулося більше 30 випадків зцілення від безпліддя. Зцілень від раку найбільше отримали біля мощів святої Анни-Марії Таїджі.

«Звісно ж, одужують далеко не всі, – каже отець Роман Василів. – Лише дотик до мощів так і залишається тільки дотиком. Для дива потрібні віра і покаяння».

А отець Іван Жук наголошує, що мощам не треба поклонятися, їх лише прославляють і вшановують. Поклоняються тільки Господу.

Наталя МОСТОВА

 

 

До теми

Заповіді Матері Терези

1. Так, люди непослідовні, нерозумні та егоїстичні.І все ж, люби їх!
2. Якщо ти робиш добро, люди звинуватять тебе в потаємній корисливості й самолюбстві. І все ж, твори добро!
3. Якщо тебе супроводжує успіх, ти наживаєш уявних і справжніх ворогів.І все ж, досягай успіху!
4. Добро, зроблене тобою, завтра ж забудуть.І все ж, твори добро!
5. Щирість і відкритість зроблять тебе уразливим.І все ж, будь щирим і відкритим!
6. Те, що ти будував роками, може зруйнуватися в одну мить.І все ж, будуй!
7. Люди потребують допомоги, але вони ж стануть дорікати тобі за неї.І все ж, допомагай людям!
8. Віддай світу найкраще, що маєш, і натомість отримаєш жорстокий удар.І все ж, віддай світу найкраще, що в тебе є!

 

Роздуми Матері Терези

Я просила Бога позбавити мене гордості, й Бог відповів мені – ні.

Він сказав, що гордості не позбавляють – від неї відмовляються.
Я просила Бога дарувати мені терпіння, і Бог сказав – ні.
Він сказав, що терпіння з’являється в результаті випробувань, його не дають, а заслуговують.
Я просила Бога подарувати мені щастя, і Бог сказав – ні.
Він сказав, що дає благословення, а чи буду я щаслива, чи ні – залежить від мене.
Я просила Бога вберегти мене від болю, і Бог сказав – ні.
Він сказав, що страждання відвертають людину від світських турбот і привертають до Нього.
Я просила Бога, щоб дух мій ріс, і Бог сказав – ні.
Він сказав, що дух мусить вирости сам.
Я просила Бога навчити мене любити усіх людей так, як Він любить мене.
Нарешті, сказав Господь, ти зрозуміла, чого треба просити.
Я просила сил – і Бог послав мені випробування, щоби загартувати мене.
Я просила мудрості – і Бог послав мені проблеми, над якими мені треба ламати голову.
Я просила мужності – і Бог послав мені нещасних, які потребують моєї допомоги.
Я просила благ – і Бог дав мені можливості.
Я не отримала нічого з того, що просила, але я отримала все, що мені потрібне! Бог почув мої молитви.