Наприкінці минулого тижня в Івано-Франківську відбулися громадські слухання, на яких обговорювали проект нового генерального плану міста. Якщо зважити на те, що останній генплан затверджувався понад 15 років тому, то проект можна назвати довгожданим. Тим більше, що, відповідно до закону, зміни до генплану можна вносити раз на п’ять років.

Пропозицій та зауважень в іванофранківців було чимало. Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини міської ради опрацює їх та винесе на розгляд сесії. Зауважимо, що під час обговорення мешканці вели себе напрочуд дисципліновано та грамотно, натомість організатори дивували помилками.

 

Купа пропозицій

Проект нового генплану створили для міста проектанти київського ДП УДНДІПМ «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя. З 26 липня по 26 серпня жителі міста могли подавати в департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини свої пропозиції. А вже 31 серпня відбулися громадські слухання щодо нового генплану.

На слухання зібралося чимало небайдужих іванофранківців, проте, за даними оргкомітету, тільки 135 осіб взяли з собою паспорт, зареєструвались та могли брати участь в обговореннях.

«Ще минулого року до 1 січня ми почали приймати пропозиції громадян щодо нового генплану. Тоді надійшло до нас 152 пропозиції. Вони частково були враховані київською організацією», – повідомив на початку слухань міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. При цьому він зазначив, що навіть багато пропозицій міської влади, як-от нові садки та п’ять зелених зон у місті, проектанти не врахували.

Від жителів міста за місяць надійшло близько 200 пропозицій. Марцінків переконаний, що оскаржувати генплан у майбутньому будуть і влада це розуміє. «Проект вже оскаржувався в суді будівельною компанією «Гаразд Україна» щодо нашого озера. Забудовник не був згідний, що там зелені зони. Але є вже рішення суду, що таке оскарження – не на часі, проект генплану тільки розглядається», – додав мер.

 По другому колу

Щоб розпочати громадські слухання, спершу потрібно було обрати головуючого засідання, секретаря та лічильну комісію. Хтось із присутніх запропонував, щоб головуючим став мер. Проте виявилось, що ні міський голова, ні депутати, ні посадові особи не можуть вести громадські слухання.

Директор департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Орест Кошик запропонував на цю роль юриста Мирона Дмитрика. А із зали висунули пропозицію, щоб слухання вів франківчанин Андрій Черніков.

«Я програміст, я досліджував генплан. Досліджував, яким чином його змінять. Скажу, що у ньому не все добре, і я готовий розказати вам більше», – розповів Черніков про себе.

У свою чергу, Дмитрик зазначив, що він може провести громадські слухання, бо добре знає статут громади. «Це, в першу чергу, процедура, і треба дотриматись правил, щоб отримати результат. Генплан і що у ньому написано для головуючого не мають значення. Це просте юридичне питання, а не знання карти», – пояснив другий кандидат.

Під час голосування виявилось, що жителі Івано-Франківська більше довіряють програмісту. За Чернікова проголосували 68 осіб, за Дмитрика – 64.

Далі обирали секретаря, і тут почалися перші проблеми. Головуючий запропонував на цю посаду або підприємця Миколу Зозулю, або того ж Мирона Дмитрика. Проте останній одразу взяв самовідвід.

Під час довгої спроби обрати лічильну комісію та секретаря член оргкомітету Юрій Козакевич повідомив: «Ми дочитались, що у статуті є норма: щоб стати головою громадських слухань, потрібно набрати більшість голосів від загальної кількості». Оскільки реєстрацію, за його словами, пройшли 140 осіб, то головуючий мав би набрати 71 голос, а жоден з кандидатів не отримав такої підтримки.

Отже, громадські слухання повернулися на самий початок. По другому колу люди почали обирати головуючого слухань. Цього разу з’явився ще один кандидат – голова обласної спілки учасників АТО Андрій Долик. Присутніх запевнили, що Долик знає процедуру проведення слухань, бо часто бере участь у сесіях міськради. Під час повторного голосування він отримав 73 голоси і став остаточним ведучим слухань.

Секретарем знову ж запропонували стати Дмитрику, і тепер він погодився. Оперативно також обрали лічильну комісію та затвердили регламент.

 

Все відносно

Здається, після переобрання головуючого обговорення генплану справді розпочалося. Та, як виявилось, це сталося через порушення того ж статуту міста. У ньому чітко написано: щоб стати головуючим, секретарем та членом лічильної комісії, потрібна відносна більшість голосів.

Помилку визнав і оргкомітет, щоправда, у Фейсбуці. Юрій Козакевич написав, що відносна більшість – це коли в одного хоча б на один голос більше, ніж у іншого. А от абсолютна більшість – коли за одного кандидата проголосували більше, ніж 50%. «Дійсно, відбулася помилка», – визнав він.

Також зауважимо, що сталася плутанина і з кількістю зареєстрованих учасників слухань. Під час першого голосування оргкомітет оголосив, що їх – 135, а вже потім повідомив, що 140.

Якщо брати першу цифру і рахувати голоси з помилкою оргкомітету, то все одно Андрій Черніков мав залишатись головою громадських слухань. Адже за нього проголосували 68 містян, а це більше, ніж половина від 135-ти.

Але ж справа не у голові, а у генплані. Відтак ані Черніков, ані присутні не наполягали на тому, щоб змінити головуючого громадських слухань.

 

Дитсадки не врахували

Декілька разів на громадських слуханнях порушувалося питання щодо збільшення кількості шкіл та дитсадків у місті. Про це говорив як сам мер, так і жителі. І вчергове тему освіти порушила голова громадської організації «Мами Прикарпаття» Мар’яна Вершиніна.

«У скількох місцях, які передбачені для громадської забудови, будуть школи та дошкільні заклади?» – запитала вона в Ореста Кошика. Активістка попросила показати хоча б декілька місць на карті, які відведені для дітей, і наголосила, що вже зараз місту потрібно щонайменше десять садочків та п’ять шкіл. «Генплан – стратегічний документ, і навчальні заклади мають бути передбачені у межах міста. Покажіть ці місця!» – попросила вона.

Директор департаменту відповів, що в проекті генплану не враховані дитсадки, які пропонувалися. Мовляв, це питання не до влади, а до проектантів. Але, на жаль, спитати в них ніхто нічого не зміг, адже на слухання представники «Діпроміста» не приїхали. Кошик пообіцяв, що надалі вони пропонуватимуть збільшити кількість шкіл і дитсадків у місті.

Строгі правила

Тим, хто прийшов на громадські слухання без паспорта, категорично заборонили вносити свої пропозиції і зауваження. Незважаючи на власні помилки і порушення, в цьому питанні організатори слухань були налаштовані рішуче. Навіть депутат міськради Ірина Кулинич через цю заборону мусила попросити Мар’яну Вершиніну висловитися від її імені.

«Вулиця Федьковича, 43 – це конфліктна ділянка, то скажіть, що там буде?» – запитала Вершиніна. Проте Орест Кошик не зміг знайти цю територію на проекті і попросив уточнити, де саме вона знаходиться. «Це я архітектор чи ви? Знайдіть на карті адресу Федьковича, 43», – наполягала активістка. Кошик відповів, що вулицю він знайшов, але на карті просто немає номерів будинків. Мовляв, це генеральний план, а не карта міста.

«Перепрошую, – втрутилася в розмову Кулинич. – Це я просила поставити це питання, оскільки я прийшла без паспорта і мене не зареєстрували. Ви прекрасно маєте знати, де Федьковича, 43 – там мешканці не дозволяють зводити багатоповерхівку. То що ж передбачено на цій території у проекті генплану?»

Депутатці сказали, що це питання ще треба вивчати. Відповісти одразу, що там буде, Кошик не зміг.

Розмову між Кулинич та Кошиком перервав головуючий Долик: «Пане Оресте, не відповідайте на питання людей, які не зареєструвались». Він нагадав депутатці, що у неї немає мандата, тож не варто порушувати правила слухань. «Я не ставлю свої пропозиції на голосування. Просто дайте відповідь на питання», – продовжила пані Ірина. Та головуючий ще раз акцентував, що вона не зареєстрована, не має мандата – і крапка.

Після цих слів Ірина Кулинич передала мікрофон своєму колезі, депутату Іванові Гарасимку. Він повторив питання Кулинич і додав, що проблему треба вирішити, бо має бути забудова і справа перебуває в суді. «Добре, добре… Ми підтримуємо», – лаконічно запевнив Кошик.

Генплан. Версія 1.0

Одразу після цього діалогу в громадські слухання знову втрутився оргкомітет. «У нас склалось враження, що потрібно зробити коментар», – зазначив Юрій Козакевич.

Він пояснив, що ті майже 200 пропозицій, які мешканці подавали у департамент, уже подані розробнику і їх, можливо, візьмуть до уваги. А от за зауваження, які звучали на цих слуханнях, треба ще проголосувати громаді. «Потім їх опублікують на сайті департаменту, і вони будуть мати рекомендаційний характер для депутатів міської ради, коли ті голосуватимуть за оновлений проект, який повернеться з Києва», – спробував пояснити член оргкомітету.

Тобто на слуханнях люди бачили версію генплану 1.0, яку напрацювало «Діпромісто». Після врахування попередніх письмових пропозицій містян та міської влади проектанти розроблять версію 2.0. «І депутати потім цей варіант із врахуванням ваших пропозицій або приймуть, або створять комісію і напрацьовуватимуть ще одну версію», – зазначив пан Юрій.

Врешті Руслан Марцінків додав, що новий генеральний план не стане панацеєю від всіх бід, але це хоча б певні правила гри, яких всі мають дотримуватися. «Ніхто не каже, що його потрібно приймати вже, але чим більше ми будемо затягувати з цим, тим більше ним будуть зловживати», – акцентував мер.

Людмила ОЛЕНЮК

Як повідомляв раніше “Галицький кореспондент”, мешканець Івано-Франківська Андрій Черніков – один з небагатьох, хто розібрався у проекті нового генплану. Каже, що все стало зрозуміло тільки тоді, коли він провів машинне зчитування кожного пікселя, наклав карти та позначив зони різними кольорами.

Проект генплану він вважає сирим, недопрацьованим та недолугим. Не розуміє, навіщо його розробляють, якщо на сесії міськради можуть знову вносити зміни. Адже наразі чинного генплану в місті не надто дотримуються. Також він вважає, що міська влада мала запустити інформаційну кампанію і пояснювати всі зміни людям.

Більше про це у матеріалі “Новий генплан: що буде з містом“