«Блін, та скільки можна!» – я різко зриваюся з ліжка, беру щітку і стукаю в стіну сусідам, які знову слухають шансон. А стіни, між іншим, достатньо товсті, але чути страшенно. В моїй уявній країні благості і комфорту був би особливий закон про музичну гігієну, де би дисгармонійну музику можна було слухати лише так, щоб не заважати іншим. Себто в навушниках або закрившись у кімнаті. Докладніше >>
Конституція жодної країни не говорить, що один народ має любити інший народ. Йдеться про права чи повагу, про свободу думки і віросповідання, але не про любов. Мене вже тривалий час цікавить, за що частина українців не любить євреїв. Особливо у містах, де ще до початку німецької окупації в Другу світову єврейська частина населення складала ледве не половину міста. Докладніше >>
В одному місті, в одну епоху різні люди можуть жити в різних часових і просторових вимірах. Коли я була маленькою дівчинкою, мені снився один і той самий сон – як я падаю в глибокий колодязь і лечу. Лечу так довго, що встигаю передумати море думок. В тому числі й про те, що буде десь дно і чи бамцнусь я об нього головою. В кінці сну дно таки було, але я плавно на нього приземлялася і далі мені відкривався цілий світ. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Якщо би мене спитали, якою є Україна, мабуть, відповіла: такою, якою вона є в роботах художника Сергія Лаушкіна. Відкритою, яскравою, витонченою, болісною і живою. Саме такою є експозиція його творів, які він нещодавно привіз до Івано-Франківська. Оксана Шевченко зазначає, що феномен творчості митця «у багатстві тематики, ідей, образів і формотворчих засобів, які сукупно творять якісний,
Палій Юлія
Часто, коли мені доводиться їхати до Вови, я думаю, що я погана мама. Бо ж залишаю дітей та їду в місця, з яких завжди є ризик не повернутися. Жовтень 2022 Як же я ненавиджу все, що пов’язане з московією. Знайшла свій шкільний зошит із записами перших віршів. Російською. Спалила. Кілька книг, теж російською, віддала в
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного