Партійний з’їзд «Слуги народу» не лише подарував нового голову партії влади, але і його оголошення про зміну партійної ідеології. Замість лібертаріанства, про яке говорили під час виборів, та початкового «турборежиму» у роботі парламенту дев’ятого скликання обіцяно «щось середнє між соціалізмом та лібералізмом». З огляду на масштаби владних повноважень, отриманих в результаті президентських та парламентських виборів Докладніше >>

У радянській політичній практиці існувала традиція рапортувати про досягнення напередодні партійного з’їзду. Хоча «Слуга народу» мало нагадує КПРС, на деякі особливості партійної діяльності та суспільно-політичної атмосфери в країні варто звернути увагу. Цілком можливо, що «Слуга народу» претендує на світовий рекорд завдяки короткому періоду часу, який минув від початку реальної (хоч і здебільшого віртуальної за змістом) Докладніше >>

Колись я не любила осінь. Осінь для мене була завершенням чогось назавжди, а прощатися я не люблю. Я не могла сказати, що осінь негарна, о ні, красу та багатство осінніх кольорів ніхто не зможе заперечити. Та все ж на ту красу першої половини осені я завше дивилася з недовірою, навіть вороже, наче досвідчена миша на Докладніше >>

Між двома способами мислення – “держава мені повинна” та “я сам і є держава” – суттєва різниця. З борсання в одвічній українській дилемі «хто кому держава» у нас з’явилося якесь абсолютно унікальне явище: громадські активісти по-українськи.  Звідки ж вони беруться, ті громадські активісти? Мені здається, з неспроможності або бездіяльності органів влади різних рівнів. Громадянське суспільство, Докладніше >>

Україну 29-30 жовтня відвідає делегація Євроатлантичної Ради на чолі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. 30 жовтня він виступить у стінах українського парламенту. Цікаво, що він почує від українських парламентаріїв? П’ятий президент Петро Порошенко виступив минулого тижня з ініціативою ухвалити заяву парламенту про надання Україні ПДЧ для вступу до НАТО під час саміту Альянсу, який Докладніше >>

            Колись я попросила своїх студенток написати кілька речень на тему «Чому мені начхати на Шевченка». Хтось реально обурювався: як я можу про таке навіть думати, вони ж його люблять, хтось дивувався, а хтось написав, що Шевченко – це прекрасно, але головне не знання про нього, а те, щоб ми всі були здорові. Знаєте, я Докладніше >>

Я розкажу вам історію. Просто одну маленьку історію одного хлопчика. Таких історій – тисячі. Вона нічим не особлива. Тобто ні. Якраз особлива. Наскрізь особлива. Вона – повторюється. Вона – безкінечна. Йому було три рочки, коли почалася війна. Він цього не помітив. Бо коли тобі три рочки, ти навряд чи розумієш, що щось змінилося. Хіба відчуваєш Докладніше >>

Дегуманізація опонента – один із важливих прийомів гібридної війни. Ми всі зіткнулися з ним у 2014 році, але чомусь забули про це буквально за 5 років. Можу погодитися з популярним письменником Андрієм Кокотюхою, «гумором прикриватися – дуже успішний кейс». Проте дійство «95 кварталу» за участю хору імені Григорія Вірьовки – це не гумор. І не Докладніше >>

Один зі світових трендів зараз – екологія, турбота про довкілля на рівні побуту. Часто вона є усвідомленою, та буває і показушною й «інстаграмною». Мода на екоторбинки, здорову їжу, електромобілі, паперові пакети замість поліетиленових заполонює світ. У Швеції, наприклад, існує навіть таке явище, як флайшеймінг – осуд людей, які надають перевагу літаку, а не поїзду. Бо Докладніше >>

Волею виборців здійснення зовнішньої політики України (і оборонної теж) виявилося сферою компетенції людини, яка ніколи цим не займалася. На жаль, наслідки не забарилися, як то кажуть, на стадії підготовчого процесу. Якщо говорити про оборонну сферу, то тут «просто перестати стріляти» не вийшло. Ситуація на Донбасі виявилася набагато складнішою, ніж здавалося Володимиру Зеленському до обрання президентом. 14 жовтня він вдруге побував у зоні ООС, вручив нагороди військовослужбовцям. Докладніше >>