КУРИ Знайома поділилась: – Хочу розповісти історію про наших курей. Жили наші кури з півнем на чолі в непривабливому на вигляд сараї. Ми з чоловіком вирішили побудувати для них новий симпатичний курник позаду старого. Того року ми докупили нових курчат і пустили їх в новий курник. Докладніше >>

Днями ВАСЯ Прийшов чоловік влаштовуватись на роботу. Начальник запитує: – Яка з тебе користь? – Я Вася, мене всі знають. – Ну, добре, через три дні до нас приїде президент відпочивати. Щоб територія була чистесенька. – Зрозумів. Тільки-но Вася взявся до роботи, приїжджає президент. Начальник думає – все, гаплик. Президент виходить з машини й відразу Докладніше >>

Вважається, що здоровий спосіб життя не тільки продовжує тривалість життя, але й допомагає виглядати молодо. Хто не в змозі вести здоровий спосіб життя, ходить у всілякі там центри на процедури, підтяжки і т.п. Песимісти чомусь вважають, що проти природи не попреш: що закладено, те в результаті і буде. Приклад на цю тему. Знайома молодо виглядає, без всяких процедур і здорового способу життя. Наскільки молодо? Судіть самі. Працює в дитсадку на посаді заступника завідувача, проводить збори з батьками. Докладніше >>

Днями СТОМАТОЛОГ Заснув… Дійсно заснув, незважаючи на зловісний антураж стоматологічного кабінету з його страшними сталевими інструментами, запахом ліків і бормашиною. Так склалось, що не спав близько півтори доби, ну, і вирубався прямо в кріслі з відкритим ротом, в той час як стоматолог працював над хворим зубом. Прокинувся від того, що мій дантист, Семен Мойсейович, у Докладніше >>

Про моду, яка не знає кордонів… Прочитав в інтернеті статтю про те, як мужика в ізраїльському супермаркеті обрахували – замість 247 шекелів вибили на касі 332 з дріб’язком. Він уперся і змусив касира перерахувати. Десь знижки не пробили, десь заявили, що товар не той. І так далі. Але в результаті мужик все-таки домігся правди, і чек вийшов меншим. Можу сказати, що за останні роки я неодноразово стикався з таким підходом торгашів у різних країнах Європи і в нас. Мабуть, мода у них пішла така. Докладніше >>

Один мужик в савані спостерігав, як лев збирався напасти на імпалу. Збирався-збирався – і тут імпала озирнулася і поглянула леву в очі. Лев зніяковів і пішов. “Ага!” – зметикував мужик. І запропонував бідним ботсванським фермерам використовувати для захисту корів ефект ай-контакту. Тобто малювати на коров’ячих дупах очі. Треба сказати, до цього моменту бідні ботсванські скотарі чого тільки не випробували, щоб відновлена ​​популяція ботсванських левів перестала жерти їх корів. Все без результату. Докладніше >>

Стою у вагоні метро в Києві, навпроти дверей. На зупинці заходить дівчина-блондинка. В очах повна безтурботність, на каблучках – загалом, дуже мила. Стає поруч, витягує плеєр, і звідти оглушливо починає рубати «Nightwish». Ну, думаю, у кожного свої смаки. Далі вона витягує книгу, збірник японської поезії, причому в оригіналі, і починає спокійно читати. Моє обличчя трохи витягнулося від цікавості і здивування. Ну, а через кілька хвилин її читання перериває дзвінок мобільного. Докладніше >>

Днями ДИПЛОМАТІЯ Друг їздив до Бразилії. Приїхав, розповів: в готелі йому пояснили, що є райони, куди краще не потикатися. Типу гетто. Зайдеш – можеш не вийти. І на пляж вночі краще не лізти – там молодіжні банди тусують. Теж образити можуть. А в друга шкіра така – обгорає на сонці за мить. Ну, і вирішив Докладніше >>

П’ять простих пояснень того, чому в Фінляндії немає і ніколи не буде масової корупції. У фінів немає тяги до розкоші. Розкіш – це середньовічна східна розвага для дегенератів. Какати в золотий унітаз може тільки дегенерат. Фіни знають, що збагачення своєї сім’ї за рахунок інших представників свого народу – це ненависть до свого народу. Так чинять тільки виродки. Фіни ясно розуміють, що так зване “розпилювання” бюджетних (тобто народних) коштів – це ненависть до своїх дітей та онуків, так як їм їздити по цих дорогах і вчитися у цих школах. Ненавидіти своїх дітей і онуків може тільки ідіот. Докладніше >>

Стою в черзі за ковбасою і сиром. Продукти завжди беру тут, директор їх сам закуповує, націнка низька, тому практично завжди штовханина. Заходить мій колишній однокласник Ігор і підходить до каси. Черга, відчувши недобре, згуртувалася і виставила лікті. Тут треба сказати, що Ігор був найбільш скромним хлопчиком у нашому класі, та й, мабуть, у всій школі. Якщо йому наступали на ногу, він завжди вибачався. З тих пір він анітрохи не змінився, і якщо вирішив пройти без черги, то обставини, напевно, були екстраординарними. Докладніше >>

Днями ПРОДАВЕЦЬ Я був упевнений, що такі персонажі живуть тільки в нехитрих американських фільмах з хепіендом. Влаштувався герой у велику фірму кур’єром, через два дні показав директору, як потрібно вести бізнес, і – вуаля! – його вже підвищили до головного кур’єра, а через тиждень – він уже найбагатша і відома людина в Америці, з ним Докладніше >>

Жінка вийшла зі свого будинку і побачила у дворику трьох чоловіків похилого віку з довгими білими бородами. Вона не впізнала їх. Жінка сказала: “Я вас не знаю, але ви, мабуть, голодні. Будь ласка, заходьте до мене в дім і поїжте”. – “А чоловік удома?” – запитали вони. “Ні, – відповіла жінка. – Його нема”. “Тоді ми не можемо зайти”, – сказали чоловіки. Увечері, коли її чоловік повернувся додому, вона розповіла йому цю історію. “Іди і скажи їм, що я вдома, і запроси їх до хати!” – сказав чоловік. Докладніше >>

У вокзальному буфеті взяв порцію вермішелі з сосискою і сів за столик біля відкритого – спека ж – вікна. З такою ж порцією до мого столика підійшов молодий хлопець, запитав, чи вільно, поставив свою тарілку на стіл і відійшов за хлібом. У вікно залетіла ворона, сіла на столі, схопила з його тарілки сосиску і полетіла. Я сиджу з наколотою на виделку своєю сосискою і з роззявленим від подиву ротом дивлюся услід вороні. Хлопець повертається, дивиться на свою тарілку, на мою сосиску на виделці і на мене з німим запитанням. Я кажу: «Ворона забрала» і розумію, що він не вірить. Він мовчки переставив свою тарілку на інший стіл. А хто б повірив?.. Докладніше >>

За вікнами миготів чорний ліс, на столі в сталевий мисці остигав борщ, чай деренчав підсклянником. Що може бути душевніше від вечірнього вагона-ресторану? В той день я був останнім його відвідувачем. До мене за столик підсів сам директор, і ми розговорилися. З політики бесіда м’яко перейшла на виховання дітей, і директор (на жаль, я так і не дізнався його імені) розповів ось таку історію: «Дитину обманювати не можна. Кого хочеш обмани: друга, дружину, начальника, але свого сина ніколи. Докладніше >>

Днями МЕДОГЛЯД Реальна історія. Бачив на власні очі. Техогляд, пардон, медогляд – щорічний, плановий – для викладачів університету. Професура в універах, як відомо, далеко за і близько до… Черга біля кабінету психіатра і нарколога. Кожного, хто виходить, запитують: «Ну як, що питала?» Черговий професор, витираючи піт, каже: «Здав»! – «Що питала?» (Мається на увазі лікар, Докладніше >>

Днями ДІД Дідові довірили заколисати на руках двомісячну внучку, яка зовсім недавно навчилася плакати вголос. І хоча вона не зловживає цим своїм умінням, але один раз вже розплакалася на випадковий дідів гучний вигук. Ну, словом, дід спокійненько так і з задоволенням з онукою на руках ходить по кімнаті. Тихим проникливим голосом він розповідає обов’язки днювального Докладніше >>

Брат був у складі комісії з узаконення самовільних будівель. До них довго ходила жінка середніх років, намагаючись оформити якусь прибудову до будинку. Дуже інтелігентна, терпляча. Їй кожного разу висловлювали нові зауваження і відправляли за якоюсь новою довідкою. Вона все уважно вислуховувала, скрупульозно записувала в зошит і поверталася через місяць, знову отримувала зауваження, знову йшла за черговою довідкою. Так тривало близько року. Докладніше >>

Розповів знайомий викладач. Здається, тема лекції була “Істерія”; втім, якщо медики не згідні, хай не лаються, спеціальність у мене була все-таки не медична. Так ось, одна молода особа, років 18-20-ти, поїхала на травневі свята (а було це в глибоко радянські часи) з друзями на природу: багаття, пісні під гітару, ночівля в наметі та інші романтичні принади. І, мабуть, свіже повітря так подіяло на юну городянку, що вночі вона побачила страшний сон, причому не просто побачила, але навіть “відчула” – як їй у рот заповзла змія, по стравоходу проникла в шлунок і там вирішила залишитися назовсім. Докладніше >>

Знайомий розповів. Руанда, столиця, ресторан ефіопської кухні. У п’ятницю ввечері, щоб відзначити закінчення робочого тижня, вибралися ми з дружиною і дитиною в ресторан. Дитина – півтора року, малий бандит із зовнішністю ангелика; вислів “увага потрібна” придуманий саме для таких. За дві години в ресторані він докопався до всього, що рухається, потягнув з чужого стола пляшку фанти, на інший стіл впустив вішалку (на щастя, нікого не вбив), змусив африканського малюка того ж віку ловити кошеня і наостанок закрив кришку піаніно, коли я на ньому грав, щоб відволікти дитину від тероризму і повернути в лоно сім’ї. Докладніше >>

Жив-був на світі студент Вася, любив випити, як і всі студенти, але, на відміну від більшості, міри не мав і через це напивався до повної втрати як свідомості, так і здатності триматися на своїх двох. Васині батьки знайшли простий вихід: у «похмільний» день брали Васині ключі з собою на роботу, замикаючи його в чотирьох стінах. Вася цього дуже не любив, бо похмелитися дуже хотілося, а вдома був тільки кефір. Одного прекрасного вечора Васю осінило: треба заховати ключі від батьків! Докладніше >>