ДРУЖБА НАРОДІВ У київському тролейбусі два негри, звичайні, темно-лілові, з чорними короткими стрижками і світлими долонями, їдуть, тримаючись за поручень і дивлячись у вікно. Вони погойдуються над маленькою китаянкою, яка сидить, втупившись носом у смартфон. Докладніше >>

ДРУЖБА НАРОДІВ У київському тролейбусі два негри, звичайні, темно-лілові, з чорними короткими стрижками і світлими долонями, їдуть, тримаючись за поручень і дивлячись у вікно. Вони погойдуються над маленькою китаянкою, яка сидить, втупившись носом у смартфон. Докладніше >>

Днями ФУТБОЛ Однозначно, за всю історію чемпіонатів Європи з футболу найдивовижніша команда з усіх, яку мені довелося бачити, – це збірна Данії на ЧЄ-92. Почати, мабуть, варто з того, що потрапили вони на першість чисто випадково. Югославія, яка виграла відбір, розпадалася, і днів за три до старту УЄФА нарешті стало зрозуміло, що такої команди, як Докладніше >>

Днями СЕКС Сиджу в торговому центрі на дивані. За метр від мене столик, за яким сидить, втупившись у телефон, дівчина років 25-30. Через деякий час підходить до неї молодий чоловік, повненький, червоний як рак: «Добрий день». Дівчина дивиться на нього запитально: «Добрий день». – «А можу я до вас підсісти?» Отримує оцінюючий погляд дівчини: «Будь Докладніше >>

ДНЯМИ МАСЛО Одного разу до нас в гості прийшов далекий родич. Він був з тих людей, які кожну фразу вимовляють з багатозначною посмішкою, а з дітьми говорять так, як ніби перед ними дуже дурні дорослі. За столом мій брат потягнувся за цукром, і далекий родич посунув цукорницю. «Дякую», – ввічливо сказав Мишко. Йому було чотири роки, і він якраз освоював велику силу подяки. Докладніше >>

Днями МУМУ Літо. Спека. Пішохідний міст через річку. На мості хмара народу, милуються довколишньою красою і купаються. Під мостом бетонні плити, на яких літній чоловік купає свою болонку. Кидає її в воду, і не встигне та вибратися на берег, як він повертає її знову в річку (це він так тренує її плавати кролем). На мості до поручнів притулився дуже міцно п’яний мужик і, тримаючись за них, щоб не впасти і аби перечекати, поки земля перестане гойдатися, спостерігає за тим, що відбувається внизу на плитах. Докладніше >>

Днями КОЛЯ Знайома розповіла. Взагалі, я ім’я не вибирала. Подумала: хто народиться, той і буде. Я народила вночі. Вранці прокинулися, лежимо. Я дивлюся на нього і розумію, що це Коля. І радісно пишу чоловікові смс: «Наш син схожий на Колю!» На що мені приходить цілком закономірне питання: «Хто бл…ь такий Коля?!» Я тільки тоді зрозуміла, що написала… Докладніше >>

Стою у вагоні метро, навпроти дверей. На зупинці заходить дівчина-блондинка. В очах повна безтурботність, каблучки – загалом дуже мила. Стає поруч, витягує плеєр, і звідти на повну котушку починає рубати «Nightwish». Ну, думаю, у кожного свій смак. Далі вона витягує книгу японської поезії, причому в оригіналі, і починає спокійно читати. Моє обличчя трохи витягнулося. Докладніше >>

Пані Коган з Нью-Йорка прийшла в турагентство і каже: – Я хочу в Індію. – Пані Коган, але чому в Індію? Там брудно, набагато спекотніше, ніж у Нью-Йорку, і там повно індусів. – Я хочу в Індію. – Але це тривалий політ. А ці поїзди в Індії?! Що ви будете там їсти? Воду там пити не можна. Докладніше >>

Знайомий розповів. Був недавно в одному дуже великому російському місті у справах фірми. Оскільки підписувався дуже солідний договір на дуже велику суму, фірма зняла круту тачку, (навіть в серйозному бізнесі понти відіграють свою роль). Оскільки в процесі підписання договору виникли форс-мажорні обставини, довелося зависнути ще на пару днів, і я вирішив прогулятися містом, добре, що машина є. Катаючись по місту, я помітив ресторан, який закликав своєю мерехтливою ​​рекламою і з вікна машини здавався досить затишним місцем. Докладніше >>

Днями ПАПУГА Десь рік тому ми почали помічати, що наш папуга поводиться дивно – яблука, груші та інші фрукти він ретельно пережовує і скидає м’якуш у поїлку з водою. Після того сидить і чекає кілька днів – поки не забродить. І тільки коли брага готова, починає пити. Потім набереться, залізе на жердинку, і давай горлопанити, та так, що люди з сусідніх будинків скаржаться. Причому крики скопійовані, напевно, з якихось бабуїнів перед боєм. Докладніше >>

Знайомий розповів. Далі з його слів. Так уже склалося, що випало мені бути трішки євреєм. Чому трішки? Бо мама українка. Так що я ніби й не зовсім єврей, а шабесгой. Але це не завадило мені у 17-річному віці влитися в оплот світового сіонізму за межами держави Ізраїль у вигляді організації «Сохнут». Одним із їх завдань була агітація молоді до переселення на історичну батьківщину. Варіантом досягнення мети були молодіжні табори. Докладніше >>

Історія трапилася у часи не настільки віддалені, коли стали популярними контори “заміж за іноземця”. Отож пообіцяли в такій конторі одній особі знайти чоловіка за кордоном, показали фото. Потенційний чоловік готовий приїхати на “оглядини”: готуйте, мовляв, наречену, вже виїжджаємо (приватного інтернету тоді не було, як і стільникових телефонів, листи йшли довго, тому контори організовували такі зустрічі, зрозуміло, що за рахунок іноземця). Докладніше >>

Почали мені на мобільник дзвонити з одного банку відомого і колектори найрізноманітніші від їхнього імені та просити якусь жінку, якої я ніколи не знав. На прохання покликати Віру Миколаївну я говорив, що вона біля телефону. Після деякої затримки вони запитували, чому голос чоловічий. На що я розповідав про зміну статі, отримання нових документів… і тому подібне, лише щоби втекти від них. Докладніше >>

У знайомої залишилися вдома чоловік після нічної зміни і син дев’яти років, а сама була на роботі. І привели до них дівчинку років шести – посидіти-доглянути. Коли забирали додому – звичайна дитина, а через дві години дзвонить її мама і каже: «Дочка в істериці, бо ваш син бігав за нею з ножем по квартирі і душив!» Запитали у хлопчика – все підтвердив. На питання «навіщо?» відповів: “Вона гикала, просила налякати її”… Всі охрініли від такого відповідального підходу. Докладніше >>

Після закінчення київської консерваторії молоду диригентку відправили на гастролі містами України. Видали їй партитуру однієї з симфоній Рахманінова, для того щоб вона виконувала цю симфонію з місцевими оркестрами. Приїжджає вона, словом, в один з обласних центрів, репетирує з місцевим оркестром. Через тиждень – прем’єра. Великий успіх, оплески. Докладніше >>

Під час матчу “Вільярреал” – “Барселона” Ліонель Мессі зламав руку вболівальниці, яка перебувала на стадіоні. В одному з моментів Мессі пробив повз ворота, м’яч полетів у Ракель Тахуело, яка сиділа на трибуні. Щоб захистити себе, дівчина підняла руку і в результаті отримала перелом. “Барселона” зв’язалася з потерпілою і запропонувала їй повністю оплатити лікування. Докладніше >>

Стою у вагоні метро, навпроти дверей. На зупинці заходить дівчина-блондинка. В очах безтурботність, на каблучках – загалом, дуже мила. Стає біля мене, витягує плеєр, і звідти так оглушливо починає рубати «Nightwish». Ну, думаю, у кожного свої смаки. Далі вона бере книгу японської поезії, причому в оригіналі, і починає спокійно читати. Моє обличчя трохи витягнулося. Докладніше >>

Наталя – струнка блондинка, дуже тендітна, можна й талію зламати, якщо добре обійняти… Є у Наталі машина – «Сузукі Свіфт», і вона свою машину дуже любить. Живе дівчина на 12-му поверсі. Щоранку вона виходить з під’їзду з п’ятилітровою пляшкою води і йде до машини, а під вечір тягне п’ятилітрову пляшку додому… Ви думаєте, що Наталя ввечері несе порожню пляшку? Ні, пляшка повна! Докладніше >>

Стою в черзі, чую розмову дівчини і продавця. «Купила у вас кілька днів тому корм для кішки, а вона його категорично відмовляється їсти. Я думала, може, вона не звикла, зголодніє – прибіжить, але вона навіть не доторкнулася до нього, ходила голодна! Корм у вас прострочений або неякісний! Дайте мені номер телефону директора і принесіть книгу скарг!» – «Як називається корм?» – «Барс». – «Дівчино, це не корм, це пісок для туалету…» Докладніше >>