• Фільм “20 днів у Маріуполі” став претендентом від України на премію “Оскар-2024”

    • Опубліковано: Автор: Тимчук Світлана

    У відборі брали участь п’ять фільмів.

    Український Оскарівський комітет 18 вересня обрав фільм, який представлятиме Україну серед претендентів на премію “Оскар-2024” у номінації “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”. Ним стала стрічка “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова, пише “24 Канал”.

    Фільм обрали шляхом голосування членами Українського Оскарівського Комітету, головою якого є режисер Валентин Васянович (“Атлантида”, “Відблиск”). У національному відборі брали участь п’ять фільмів: “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова, “Залізні метелики” Романа Любого, “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука, “Терикони” Тараса Томенка та “ШТТЛ” Адрієна Уолтера.

    “20 днів у Маріуполі” – претендент від України на премію “Оскар-2024”

    Потужна документальна стрічка лауреата Пулітцерівської премії Мстислава Чернова показує роботу міжнародних журналістів з команди Associated Press в оточеному Маріуполі. Вони зафіксували кадри, які пізніше стали визначальними образами війни: смерті дітей, масові поховання, розбомблений пологовий будинок та інші жахи російських злочинів.

    Разом із Черновим над фільмом працювали фотограф Євген Малолєтка та продюсерка Василіса Степаненко.

    Перемоги фільму:

    • Приз глядацьких симпатій, Програма World Cinema Documentary, кінофестиваль “Санденс”, 2023 рік;
    • Найкращий фільм Національного конкурсу, Приз глядацьких симпатій, міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, 2023 рік.

    Нагадаємо, що “20 днів у Маріуполі” став найкасовішим документальним фільмом в Україні

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    Читайте також:

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    ЦЕ ЗОЛОТЕ ЗОЛОТО…

                Золото і світло – це мабуть, перше, що спадає на думку, коли стоїш в оточенні робіт Олега Заставного. Зрештою, виставка має назву «Світло без тіні». Інакше, певно, зі справжнім світлом і не може бути. Та й бачити усе, що довкола нас, можемо завдяки світлу.             І вже на виставці пригадала собі, що росла з

    Соболик ТетянаСоболик Тетяна

    Правда про дезінформацію. Погляд Польщі

    «А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,

    Палій ЮліяПалій Юлія

    Блог дружини військового: хочу, щоб мене пам’ятали хорошим

    Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Покровський напрямок: що зараз відбувається на українському сході?

    В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів.  Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи