• Фільм “20 днів у Маріуполі” став претендентом від України на премію “Оскар-2024”

  • У відборі брали участь п’ять фільмів.

    Український Оскарівський комітет 18 вересня обрав фільм, який представлятиме Україну серед претендентів на премію “Оскар-2024” у номінації “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”. Ним стала стрічка “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова, пише “24 Канал”.

    Фільм обрали шляхом голосування членами Українського Оскарівського Комітету, головою якого є режисер Валентин Васянович (“Атлантида”, “Відблиск”). У національному відборі брали участь п’ять фільмів: “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова, “Залізні метелики” Романа Любого, “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука, “Терикони” Тараса Томенка та “ШТТЛ” Адрієна Уолтера.

    “20 днів у Маріуполі” – претендент від України на премію “Оскар-2024”

    Потужна документальна стрічка лауреата Пулітцерівської премії Мстислава Чернова показує роботу міжнародних журналістів з команди Associated Press в оточеному Маріуполі. Вони зафіксували кадри, які пізніше стали визначальними образами війни: смерті дітей, масові поховання, розбомблений пологовий будинок та інші жахи російських злочинів.

    Разом із Черновим над фільмом працювали фотограф Євген Малолєтка та продюсерка Василіса Степаненко.

    Перемоги фільму:

    • Приз глядацьких симпатій, Програма World Cinema Documentary, кінофестиваль “Санденс”, 2023 рік;
    • Найкращий фільм Національного конкурсу, Приз глядацьких симпатій, міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, 2023 рік.

    Нагадаємо, що “20 днів у Маріуполі” став найкасовішим документальним фільмом в Україні

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    Тужливі пісні мого народу

             Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Люди, які бояться не обстрілів, а окупації

    Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як  воно

    Магда ЄвгенМагда Євген

    Пропорція для Путіна

    Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного

    Волошин ТарасВолошин Тарас

    Вакцинація і Конституція

    Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює