• “20 днів у Маріуполі” став найкасовішим документальним фільмом в Україні

    • Опубліковано: Автор: Тимчук Світлана

    За перші 5 днів фільм зібрав понад 530 тисяч гривень у прокаті.

    Документальна стрічка Мстислава Чернова стала найкасовішою в Україні. Стало відомо про касові збори першого вікенду, передає 24 Канал.

    Фільм лауреата Пулітцерівської премії Мстислава Чернова стартував у кінопрокаті 31 серпня.

    “20 днів у Маріуполі” став найкасовішим фільмом в Україні

    Країна: США, 2023 рік
    ​Хронометраж: 94 хвилини

    Події у фільмі розгортаються довкола облоги Маріуполя у лютому – березні 2022 року під час повномасштабного російського вторгнення. Світова прем’єра відбулася 21 січня 2023 року на найбільшому в США фестивалі незалежного кіно Sundance.

    Перемоги фільму:

    • Приз глядацьких симпатій, Програма World Cinema Documentary, кінофестиваль “Санденс”, 2023 рік;
    • Найкращий фільм Національного конкурсу, Приз глядацьких симпатій, міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, 2023 рік.

    Станом на 4 вересня 2023 року фільм “20 днів у Маріуполі” став найкасовішим документальним фільмом українського кінопрокату. Прокат стрічки триває.

    Журналісти з команди Associated Press були останніми іноземними кореспондентами, які знаходилися в оточеному ворогом Маріуполі. Вони документували атаки російських військ на місто, руйнування будівель та трагічні події серед мирних жителів. Зі зібраного матеріалу Мстислав Чернов створив фільм, який має на меті висвітлення правдивого образу подій для майбутнього показу всьому світові.

    “Війна – це рентген для суспільства. Хто був добрим, то стає добрішим. Хто був злим, то не зможе контролювати свою агресію”, – цитата з фільму “20 днів у Маріуполі”.

    Читайте також: На Netflix вийшов документальний серіал, в якому показали загибель Павла Вишебаби: реакція воїна



    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    Читайте також:

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    Тужливі пісні мого народу

             Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Люди, які бояться не обстрілів, а окупації

    Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як  воно

    Магда ЄвгенМагда Євген

    Пропорція для Путіна

    Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного

    Волошин ТарасВолошин Тарас

    Вакцинація і Конституція

    Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює