Для дорослих театр починається з вішалки. Для івано-франківської малечі – з назви улюбленого багатьма мультика. Пригадуєте культову анімацію 80-х за мотивами народної казки «Сірко»? Якісна в художньому й режисерському планах робота, яку після першого перегляду забути вже неможливо, чіпає своєю колоритністю і наївністю глядача будь-якого віку. Докладніше >>
Поет, письменник, музикант і редактор Юрко Іздрик живе в Калуші. Зрідка виходить на люди у Франківську, але для цього має бути вагома причина, оскільки Юрко веде досить відлюдькуватий спосіб життя. Цього разу причиною приїзду Юрка став концерт формації «DrumТиатр», музикантом якої він є. Докладніше >>
То неправда, що зараз лише гостре та скандальне прив’язує читача до газети. Якщо він людина хистка до життя в його розмаїтті, то серед тисяч рядків не пропустить тих, що навівають спокій, несуть добре та вічне. Так вийшло у нас з публікацією «Григорій Крук. Коли ми побачимо хоча б його «Дівчинку, що читає?». Докладніше >>
вано-франківський театр не дрімає! Не встигли дорослі театрали насмакуватися грудневим «Гамлетом…», як от – перша прем’єра в новому році. І якщо ексцентричний «Гамлет» не зовсім вписується у те, що традиційна галицька публіка вважає виставою для душі, то лірична комедія «За дверима бажань», презентована 30 січня, саме воно – аби душа і посумувала, і погиготіла, і задумалася. Докладніше >>
«Electrovantuz» – проект музикантів з Луцька Олександра Уласенка і Тараса Єфіменка. Минулого року вони записали альбом і виклали його в саундклауд. Було аж 10 прослуховувань за рік. Та цього року хлопці перемогли у міжнародному конкурсі діджеїв від Formula E, і прослуховувань альбому одразу стало більше. Адже новина про діджеїв пройшла по всіх топових ЗМІ України. Докладніше >>
Вадим Овчар – професійний фотограф. Народився 1985 року, за освітою – інженер з інформаційних технологій, сім років пропрацював в «Укртелекомі». З 2009-го почав професійно займатися фотографією. Переважно це комерційна зйомка: весілля, студійні портфоліо, репортажі. З 2013 р. займається документальною фотографією. Є лауреатом багатьох фотоконкурсів. Докладніше >>
Нині не лише вітчизняні, але й закордонні ЗМІ говорять про виникнення феномена «нової української електронної музики», явища нехай і не монолітного, а проте яскравого і самобутнього. Цим ярликом позначають як якісну поп-музику на кшталт Івана Дорна або «The Maneken» та «ONUKA», так і близький до альтернативи проект «Вагоновожатые». Докладніше >>
Є артисти, які в українському шоу-бізнесі стоять осторонь від розцяцькованого пустопорожнього миготіння. Смак, стиль, глибина творчого меседжу не дають їм змішатися з натовпом розфарбованих фріків-одноденок. «Галицький кореспондент» розмовляє з однією з таких непересічних творчих особистостей – Марією Бурмакою. Докладніше >>
Коли його хрестили, хрещений впустив у воду фотоапарат. І понеслося… Ярема Проців ось уже понад 40 років не випускає фотокамери з рук, ловлячи в її приціл найнесподіваніші мішені – від найкурйозніших до найчуттєвіших і відверто інтимних. Завжди веселий, на «позитиві», але з якоюсь печалинкою в очах. У його «фотоарсеналі» найпрестижніші нагороди міжнародних фестивалів зі США, Гонконгу та Макао, КНР, Аргентини та ін. Докладніше >>
Існує легенда, згідно з якою, за останніх 12 днів року, що минає, можна дізнатися, яким буде кожен місяць нового року. Саме ця легенда і стала підґрунтям для написання твору «Оскар і Рожева пані». Оскар – маленький, хворий на рак хлопчик, якому залишилось жити лічені дні, а Рожева пані якраз і повинна переконати його, що за 12 днів можна прожити повноцінне життя. Докладніше >>
Яким був рік, що минає, і що чекає нас попереду? Де взяти сили і надію? Про це розмовляємо з письменником Юрієм Андруховичем. Докладніше >>
«Dakh Daughters» («Дах Дотерс») – український жіночий театрально-музичний гурт, що виступає в жанрах фрік-кабаре і театрального перформансу. Існує з 2012 року, один із перших виступів відбувся на «Гогольфесті» в Києві. Як і «ДахаБраха», «Dakh Daughters» пов’язаний з київським театром «Дах», керівник якого – Владислав Троїцький – бере участь у постановці перформансів гурту. Докладніше >>
Ми зустрілися з Романом Луцьким у його гримерці під час того, як на сцені йшла оперета «Шаріка», де актор грає Богдана Сухоноса, чотаря УСС. Адже через активне залучення у кінозйомках графік Романа Луцького настільки щільний, що час на розмову знайшовся тільки під час вистави. Актор уже в образі Богдана Сухоноса: у гримі, фраку, дещо схвильований – тільки відіграв сцену зі світської імпрези у Степана Балинського. Докладніше >>
У ці важкі для України часи Анастасія Приходько проявила себе як справжня патріотка, зайняла яскраво виражену громадянську позицію. Вона була активною учасницею Майдану, а зараз часто виїжджає в АТО з концертами для захисників Вітчизни. З цієї її життєвої сторінки ми й розпочали нашу бесіду. Докладніше >>
Шеф-кухарі івано-франківського театру приготували нову страву – «Гамлет у гострому соусі». Ще гаряченьку вперше подали на стіл, даруйте, на сцену, 6 грудня. Гамлет по-різному смакував гостям, які прибули на учту: хтось прицмокував від задоволення, хтось спльовував від надміру спецій, а хтось колупався виделкою, бадаючи, з чого, себто з кого вона. Докладніше >>
13 листопада відбувся офіційний реліз сольного альбому Євгена Рогачевського. Платівка отримала назву «Разом назавжди», вона складається з 12-ти композицій. «Нарешті. Відпускаю. Тепер у мене є сольник. Дякую за допомогу випускаючій компанії «MOON Records», Олександру Садовцю та студії «Na Hati Records», а також друзям-музикантам, які допомогли втілити мої фантазії в життя», – написав на своїй персональній сторінці у «Фейсбуку» музикант. Докладніше >>
Василь Іваночко – перш за все, активний громадянин. Він займається багатьма корисними для суспільства справами, які зараз і складають основу поняття «патріотизм». Але це не гасла, а праця, розвиток національної ідеї, розвиток, найперше, рідного міста. Докладніше >>
Кіріл став відомим у музичному середовищі міста після оформлення обкладинки диску «Дабудай» групи «Пан Пупец’». Зараз він закінчив ілюструвати переклад Мірека Боднара книги віршів Джима Моррісона, що готується у видавництві «П’яний корабель». Докладніше >>
Олекса Фурдіяк у 1996 році закінчив Львівську академію мистецтв, з 1990 року бере участь у арт-проектах та акціях. Минулого тижня в Центрі сучасного мистецтва в Івано-Франківську якраз завершилася виставка одного з таких його персональних проектів – «Piggy Bank» («Електросвині»). Робота ця зроблена у 2009 році й показана вперше на львівському Тижні актуального мистецтва, де, Докладніше >>
Сергій Антішпіль – німецький музикант українського походження. Народився в Запоріжжі, у 2000 році переїхав у німецький Росток, що на березі Балтійського моря. Лідер місцевої ска-панк-групи «Antispielismus». Докладніше >>
Деркачова Ольга
Якщо говорити про мистецькі виставки, то я радше звичайна глядачка, випадкова перехожа, яка забігає до виставкової зали коли під настрій, коли бо є вільний час, коли щоб перечекати негоду чи перебути черговий межовий стан, а коли й просто, бо по дорозі. Я не відстежую, що та коли має експонуватися, але якщо маю можливість то заходжу
Палій Юлія
…але розуміла, що в нас немає вибору. Ми з Вовою слухали виступ президента Америки 21 лютого 2022 року пізно увечері. Сумнівів не залишалося жодних в тому, що Росія таки нападе на нашу країну. На той момент чіткого розуміння що треба робити чи як правильно підготуватися не було. Відчуття розгубленості й страху трохи плутали всі думки
Рязанцева Яна
Стереотипами земля повниться. Наш світогляд часто ґрунтується на хибних уявленнях про інших людей, міста, регіони, та що там — навіть про самих себе. Стереотипи заповнюють пробіли в реальних знаннях. Якщо на власні очі не бачили, не були, не знаємо — здатні вірити будь-чому. Наша країна настільки велика й різноманітна, що нам не вистачає особистих зв’язків,
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного