Людина, яка живе у соціумі і взаємодіє з ним, викликає різні емоції та почуття в інших. Хтось запам’ятовується своїми геніальними думками, хтось – власноруч створеними мистецькими шедеврами, хтось засновує успішні підприємства та заробляє мільйони. А є, звичайно, й такі, які цьогоріч запам’ятались прикарпатцям сварками, скандалами та кривавими злочинами. Докладніше >>
Після публікації першої частини статті чимало жінок відгукнулося у коментарях, що, мовляв, жінка під час пологів нічого не повинна вирішувати самостійно, а повинна довіряти лікарям і чітко виконувати їхні вказівки. Така пасивна позиція деяких жінок може свідчити про те, що вони попросту мало обізнані про перебіг вагітності і пологів, а також про свої права, тому не розуміють, що і коли вони можуть вирішувати, не усвідомлюють, що від них самих може залежати і перебіг їхньої вагітності, і те, наскільки задоволені вони будуть власними пологами. Докладніше >>
Фінансова грамотність стає все популярнішою в Україні. Тому сьогодні розповімо про традиції ощадності у нашому місті на прикладі історії будівлі на вул. Мазепи, 14, що є найстарішою фінансовою установою Івано-Франківська. Про цей будинок, в якому тепер розміщене одне з відділень Ощадбанку, вже писали багато дослідників: Михайло Головатий та Іван Бондарєв з Івано-Франківська, а також Ярослав Краснодембський і Жанна Комар з Польщі. Ми ж намагатимемося у своїй статті їх доповнити, додаючи нові, малознані досі факти з його історії. Докладніше >>
26-річний прикарпатський боєць 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади Борис Гошко першу книжку прочитав аж у 20 років, і це була Біблія. А повернувшись з війни, почав не тільки читати, але й писати. Дебютом була книга на основі реальних подій «Люди війни». Воїн каже, що саме це і стало його головною реабілітацією на цивілці. Наразі він уже встиг перечитати понад півтисячі різних творів, та й плани має доволі амбітні – до свого 40-річного ювілею хоче написати щонайменше два десятки книг. І лиш кілька з них будуть про війну. Докладніше >>
До редакції газети «Галицький кореспондент» він приходив кілька разів. Спершу – в сорочці та штанах, потім приніс свою особливу історію і… жіночу білизну, а згодом прийшов вже у жіночому вбранні і розповідав, як воно – здійснювати мрію і відкриватися людям. Адже показувати себе справжнього чоловік більше не боїться, до того ж, він знайшов підтримку. Докладніше >>
Олександра Павлівна Дауніс (Реміцька) народилася 15 вересня 1936 року в с. Волосів Надвірнянського району. Сім’я складалася з батьків і п’яти сестер, найстаршій з яких було 15, а наймолодшій – рік. Ще був брат, засуджений на 10 років за допомогу УПА. За те сім’ю і вислали в листопаді 1945-го. Докладніше >>
Які військові формування Української Галицької армії були утворені на Станиславівщині 1 листопада 1918 року після збройного повстання у Львові, яке очолив Дмитро Вітовський, влада перейшла до рук Української Національної Ради. Одночасно українські військові 20-го і 95-го піхотних полків австрійської армії забезпечили перехід влади у Станиславові, а 24-го і 36-го піхотних полків – у Коломиї. 13 листопада у Львові було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Докладніше >>
Листопадовий зрив став прикрою несподіванкою для поляків, які розглядали Галичину як невід’ємну частину Польської держави. Львів одразу ж перетворився на арену збройного протистояння. Вже 1 листопада 1918 року польські бойовики обстріляли українських військовиків. А в ніч з 21 на 22 листопада під тиском потужніших польських сил українські війська залишили Львів. Докладніше >>
У відпустку з армії додому в Івано-Франківськ прибув Володимир Яковів, в минулому завзятий альпініст, пластун, випускник філософського факультету, а сьогодні – морський піхотинець ВМС України. «Галицькому кореспонденту» вдалося поспілкуватися з ним про реальне життя на фронті. Докладніше >>
Якби не було Фейсбуку, українське суспільство, мабуть, так би й не дізналося, що вагітність і пологи для українських жінок – майже завжди війна. Війна за здоров’я – своє та дитини, війна за власну гідність, війна проти принижень і знущань, деколи – війна за життя. Ця війна часто програна, але про це ніхто не знає. Чому жінки мовчать про знущання з боку медичної системи – це окрема тема. А поки система не змінилась, замість того, щоб кидатись у бій незахищеними, краще озброїтись. Докладніше >>
До ціни й якості дидактичних матеріалів, закуплених для франківських першокласників, почали виникати запитання не тільки у батьків, а й у вчителів. Відповідно до реформи «Нова українська школа», місцеві відділи освіти повинні забезпечити перші класи спеціальними дидактичними матеріалами – різноманітними демонстраційними наборами, які мають зробити процес навчання першачків більш динамічним і розвиваючим. Докладніше >>
Вибрав собі таку професію, щоб віддати життя за Україну. Про прикарпатського бійця Петра Остап’юка всі відгукуються дуже тепло – талановитий спортсмен, добряк, серйозний, спокійний та справедливий, роботи коло хати не цурався, ходив до церкви і організовував піші прощі, обожнював гори, свою сім’ю і землю. Ось тільки в коханні не щастило. «Наш син був особливий, він нікому не відказував у допомозі. На нього у нас була найбільша надія, я відмовляла його, але він сказав: «Якщо не я, то хто?» Докладніше >>
Цієї неділі у мікрорайоні Опришівці міста Івано-Франківська буде відзначатися величаве свято – храмовий празник із поважною ювілейною датою. Вже збігло 110 років від часу побудови та посвячення мурованої церкви у давньому селі Опришівці, а тепер невід’ємній складовій частині міста. Докладніше >>
Перша світова та українсько-польська війни катастрофічно вплинули на життя Станиславова (нині Івано-Франківськ). Багато активних членів українських культурно-просвітницьких організацій, педагогів були мобілізовані до австро-угорської армії, більшість з них стали вояками і старшинами Леґіону Українських січових стрільців (УСС), пізніше – Української Галицької Армії (УГА). Значну їх частину становили саме вчителі, студенти й учні старших класів середніх шкіл. Докладніше >>
Першого листопада виповнюється рівно 100 років від взяття українцями влади в свої руки на своїх прадідівських землях, що з 1772 р. по 1918 р. належали до монархії Габсбургів. Після програшу у тривалій Першій світовій війні на уламках «клаптикової» мультиетнічної Австро-Угорської імперії почали творитися нові молоді держави. Проголосили свою незалежність також і українці, яким одразу довелося із зброєю в руках її відстоювати. Станиславову судилося відіграти свою важливу роль у цих подіях. Докладніше >>
Майже два роки відома івано-франківська журналістка Оксана Кваснишин боролася з раком. Гроші на лікування, без перебільшення, збирали всім світом. Днями збір коштів жінка оголосила припиненим, бо, напевно, це вже кінець. Уже скоро вона сподівається назавжди забути про страшну хворобу. Оксана зізнається, що, попри всі пройдені випробування, вона дуже вдячна своїй недузі: «Якщо б можна було повернути час назад і відмовитися від цієї хвороби, я б не погодилася». Каже, вона вже не та, що була, від колишньої Оксани Кваснишин залишилася тільки обгортка. Докладніше >>
Статистика свідчить, що перше місце серед злоякісних новоутворень у жінок посідає рак молочної залози (РМЗ). У світі щорічно реєструють мільйон випадків цієї недуги. На жаль, не відстаємо у цьому і ми. В Україні, і в Івано-Франківській області зокрема, інтенсивність зростання захворюваності на РМЗ за останніх 10 років збільшилась удвічі і набуває випереджувальних темпів. Щороку в країні реєструють майже 16 тисяч жінок, хворих на рак молочної залози. Щорічно 20 жовтня відзначають Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози. Докладніше >>
Чергова історія ще одної згорьованої прикарпатської сім’ї, в якої війна забрала найдорожче. Атовець з Верховинщини Дмитро Пацино на фронті побув трохи більше тижня. Далі біда – його змолов Іловайський котел. Доля іноді злісно жартує – хлопець народився у Росії й від рук росіян і загинув. Його поховали у рідному селі, що високо в горах. Цвинтар на самій вершині. Стоячи біля могили солдата, дух перехоплює від неймовірно красивих краєвидів – особливе місце для особливої людини. Докладніше >>
Жіночі сторінки історії… Таких сторінок немає в підручниках. Історія людства від давнини до сьогодення залишається історією чоловіків. Століттями суспільство замовчує ту роль, яку дійсно відігравала жінка, відводячи для неї сімейно-побутові та обслуговуючі сфери життєдіяльності. Скільки імен залишилися невідомими лише тому, що вони жіночі… Докладніше >>
Мало кому з сучасників, окрім вузького кола мистецтвознавців, відомо про існування фабрики фаянсу і порцеляни у Пацикові (сучасна назва с. Підлісся Тисменицького району), вироби якої у першій половині ХХ ст. мали велику популярність та були відомі у цілій Європі. Ми з вами зітремо порох забуття з цієї сторінки нашої історії та помандруємо у світ фаянсових виробів, розкриємо особливості технологічного процесу та виробничої діяльності фабрики фаянсу і порцеляни у Пацикові. Докладніше >>
Палій Юлія
Війна змінює всіх. І з кожними змінами вона ставить перед нами все більше викликів. Нам як суспільству, яке живе в нових умовах, важливо не ігнорувати й не замовчувати, а навчитися говорити та вирішувати питання, які стають життєво важливими. Відновлення емоційної стабільності не менш важливе ніж фізичний відпочинок. І якщо є варіанти підтримки, які можуть допомогти
Деркачова Ольга
Що ви знаєте про ліногравюру? А що ви знаєте про чекання? Відповідь на перше питання знайти легше і швидше, тут навіть штучний інтелект не збреше. З іншим трохи складніше, бо жоден чат gpt не розкаже, як це і чому це, у жодному словнику не знайдеться слів, необхідних не для розуміння лексичного значення, а для відчуття
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного