«Маскувальні феї» потребують рук: чому франківські волонтери змушені відмовляти воїнам у допомозі

Вперше від початку повномасштабної війни волонтери центру «Маскувальні феї» припинили замовлення на маскувальні сітки. Не вистачає рук, аби підготовлювати тканину і плести. Наразі в черзі – аж 80 сіток, пише «Галицький кореспондент».  «Ви навіть не уявляєте, як важко відповідати на дзвінок зі Сходу, що тут, у тиловому Франківську, з сітками допомогти не можемо, але ви Докладніше >>

Не навчання, а релакс: «Літня школа» в Івано-Франківську

«До бабусі у село, або ….» уже міркують батьки куди подіти дітлахів на період літніх канікул. У воєнний час стало дещо складніше забезпечити безпечне дозвілля. Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради встиг подбати про літню зайнятість школярів та підготував десятки гуртків на будь-який смак. Для активних і непосидючих, майбутніх блогерів та бізнесменів, захисників природи Докладніше >>

Все життя – у наплічнику: на Франківщині переселенець більше року тиняється по лікарнях і шелтерах

Чужий дах над головою і тимчасова тумба біля ліжка – так більше року живе переселенець з Рубіжного Олег Свілогузов, який торік у квітні евакуювався на Франківщину. За кілька місяців поховав тата, маму, втратив дім і взагалі все, що мав. Не лишилося навіть сімейних фотографій – лише глибокі шрами на обличчі від осколків. З того часу Докладніше >>

«Так ми дякуємо воїнам»: як прикарпатські волонтери допомагають «складати докупи» поранених бійців

Волонтери з Надвірної вже більше року допомагають місцевим травматологам рятувати воїнів з важкими травмами кісток. Кажуть, найприємніше – тиснути бійцю руку, яку спасли від ампутації, чи дивитися, як він робить свої перші кроки, пише «Галицький кореспондент». «Або добийте, або спасіть» «Я якраз перезаряджав зброю біля стіни, коли туди гепнув ворожий гранатомет. Хлопці повтікали, думали, я Докладніше >>

Бог жив з нами в окопах: як прикарпатський боєць «десятки» три місяці воював під Бахмутом

Навіщо воїни фотографуються в бліндажах, про що мовчать бійці, які вертаються з фронту і чому так важливо після війни «перемикати тумблер у голові», знає прикарпатський боєць 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Володимир Козак із позивним «Чечен». Робота з воском, медом і усамітнення серед вуликів стали його рятівною соломинкою після повернення додому, пише «Галицький кореспондент».  «Що з Докладніше >>

Два дні в Бахмуті: прикарпатський боєць розповів, як на війні рятує не лише зброя

Його перший у житті виїзд на бойову позицію стався в Бахмуті. Перше поранення теж там. Тепер 23-річний Андрій Демків з коломийського села Лісний Хлібичин має другий день народження 18 березня. Зараз вдома на реабілітації, кульгає, з ціпком. Постійні перев’язки і походи по лікарях. Каже, трохи оклигає і назад – воювати, пише “Галицький кореспондент”.  Коли почалося Докладніше >>

Дістануть з-під землі: як у прикарпатському селі роблять неможливе для земляків на фронті

18 автівок, 6 тепловізорів, 8 дронів, генератори, екіпірування, ліки, харчі. В Лісному Хлібичині, що на Коломийщині, вже більше року знаходять, купують і самі ж доправляють землякам на фронт усе, що треба – лише з рук у руки, пише “Галицький кореспондент“.  За час великої війни ще ні в чому не відмовили. Навіть, якщо дістати дуже важко, Докладніше >>

Великдень на Покутті: звичаї, якими славляться прикарпатські села

Великодні традиції на Городенківщині: у Чортівці ідуть «Cербена», у Хмелеві – грають «Дупака», у Стрільчі – танцюють «Жука», у Чернятині співають «Ворітницю», а в Репужинцях випікають найсмачнішу паску. Великдень на Покутті – самобутнє явище, багате своїми традиціями, виробленими сотнями років. Тут переплетена символіка у всьому – починаючи із написання писанок й особливостями випікання пасок, закінчуючи Докладніше >>

Щоб не боятися, співали «Ой, у лузі…»: як переселенка «дорогою смерті» втікала з окупації до Франківська

У хаті Марії Сорокоумової з-під Мелітополя, яку вона майже викупила якраз перед вторгненням, тепер живуть російські військові. В окупації надивилася ганебних обшуків, доносів, як у сталінські часи, і навчилася захищатися по-жіночому, пише “Галицький кореспондент”.  «Що, стерво, сильно дуже за Україну виступаєш?». Знавіснілий бурят жбурнув на підлогу дитячу синьо-жовту ракету і розчавив берцями. Марія геть забула Докладніше >>

Як у фільмах про армагеддон: франківський хірург біля фронту рятує вояків від ампутацій

38-річний судинний хірург з Івано-Франківська Ярослав Богак уже рік оперує військових і цивільних у лікарні в Краматорську. Каже, немає нічого кращого, ніж тиснути бійцю руку, яку врятував від ампутації, пише “Галицький кореспондент”.  Без рук-без ніг Коли почалася велика війна, Ярослав почувався, ніби не на своєму місці. Мав нарізну зброю, причеп і машину – помагав, як Докладніше >>

Вишивка і доля: у Чернятині одними з головних елементів покутського вбрання були рукав’єнка і плісірівка

У 2006 році в Чернятині, в одному з найбільших сіл городенківської громади, вперше в районі відкрили кімнату-музей при місцевій бібліотеці. У день відкриття люди плакали, адже Чернятин в цьому музеї старовини був представлений у всій його красі. Тут є все: одяг, взуття, давні фото та ікони, весільні букети та усілякий реманент. Наразі в музеї налічується Докладніше >>

“Мама викупила в московита маленького племінника”: історія про любов родини з Тишківців

Любов Романиця народилася в національно-свідомій патріотичній сім’ї Івана й Гафії Грималюків. Була 11-ю дитиною в багатодітній родині, де шанувалося Боже слово, любов до рідної мови й України. А свідчення цьому – заслання половини родини на Сибір, воїни в Українській Повстанській Армії й лавах УСС і активна сімейна просвітницька діяльність. Бабуся Любові Романиці Анна Грималюк була Докладніше >>

Вишивка і доля: у 200-річній хаті в Чернелиці досі зберігається комин, піч, креденси й куфер

Чернелиця – колись містечко на Покутті, а нині селище міського типу, центр Чернелицької територіальної громади. Селище, яке манить своєю історією та зацікавлює туристів давніми архітектурними пам’ятками, зокрема руїнами Чернелицького замку – найбільшої східної фортеці Речі Посполитої, та костелом домініканців, який з’єднаний із замком підземним ходом. А також чернелицька земля, що цікаво, колиска батька та стрия Докладніше >>

Щоб усі почули про нього: у Франківську дружина загиблого воїна має важливу місію

Про те, як загинув її чоловік, розкажуть, коли війна закінчиться. Зараз не можна. Одне точно відомо – це була героїчна смерть у червні 2022-го на Херсонщині, вночі. Боєць свідомо пожертвував собою заради того, що вважав ціннішим за власне життя. На тому бойовому завданні він єдиний загинув. На похорон харків’янина Сергія Сисоєва з’їхалося купа люду. Сотні. Докладніше >>

«Якщо запрігся, то тягни»: як Надія Тарнавська з Бурштина 9 років волонтерить (ФОТО)

Скромність, чуйність і відданість своїй справі. А ще позитив. Позитив у час важких воєнних буднів. Усе це про волонтерку Надію Тарнавську та її подруг-помічниць – Надію Іванків та харків’янку Світлану Шевченко, які з часу повномасштабного вторгнення північного ворога стали міцним тилом для наших захисників та внутрішньо переміщених осіб у Бурштині. В офісі пані Надії бойові Докладніше >>

Плетуть аж до мозолів: у Франківську волонтери вже рік щодня роблять маскувальні сітки

Чорнобаївка, Лисичанськ, Краматорськ, Миколаїв, Харків, Охтирка, Чугуїв… Так склалося, що більшість волонтерської спільноти «Бойківчанка» – переселенці. Переважно жінки. Їх об’єднує бажання помогти, перемогти і швидше вернутися додому, пише «Галицький кореспондент».  Кожна людина – своя доля. У тієї батько на війні загинув, в іншої хату розбомбили, хтось пережив жахи окупації, ще в когось чоловік зараз під Докладніше >>

Пережили судний день у Маріуполі: навіщо літні переселенці у Франківську відкрили хаб

Ось уже кілька місяців як в Івано-Франківську з’явився «Хаб «Ба і Ді – Маріуполь» – простір, де літні переселенці з Маріуполя гуртуються, аби вчитися і творити. А ще робити добрі справи. Наприклад, збирають гроші для сиріт чи в’яжуть шкарпетки для воїнів, пише «Галицький кореспондент».  У хаб приходять раз або двічі на тиждень. Роблять багато різного: Докладніше >>

Дорога Херсон – Франківськ і 32 блокпости

Херсон окупували на шостий день. Володимир Клюцевський, кандидат наук з державного управління, доцент ХДУ і ПНУ, виїхав із Херсонщини у липні 2022 року, не зміг виїхати одразу. Був пов’язаний із державною службою і доступом до таємних документів. Та все ж гостра потреба виїзду з’явилась тоді, коли російські військові почали тотальне впроваджування своїх правил життя та Докладніше >>

Вишивка і доля: пророчі слова циганки і дорога на Сибір

Рашків – невелике покутське село поблизу Городенки, яке славиться своїми вишивальними традиціями. Про це свідчить родина Галини Фернюк, де з покоління в покоління передається любов до українських орнаментів. Лише її мама Оксана Данилюк вишила своїй доньці сім сорочок, не враховуючи вишитих рушників, подушок, тканих верет і гуцульських килимів. Домашній ткацький верстат жінка опанувала сама. Шукала Докладніше >>

Руслан Марцінків: Соціальне таксі — це ще один крок до подолання бар’єрів у житті багатьох людей

Із 12 квітня 2018 року в Івано-Франківську діє комунальна послуга «соціальне таксі», що стало ще однією новацією в підтримці міським самоврядуванням соціально незахищених жителів міста. У місті на той час нараховувалося близько 50 жителів, які їздили на гемодіаліз, 240 — незрячих і 365 пересувалися на візках. Усі вони гостро потребували спеціального транспортного обслуговування. Отож уже Докладніше >>