У радянській історичній літературі всіляко наголошувалося на тому, що вояки УПА боролися лише з просовітською частиною населення і боялися відкритих сутичок з регулярними військовими частинами. Це пропагандистське кліше спростовують бойові дії упівців в районі с. Космач у січні 1945 р. Докладніше >>
Пропонуємо вашій увазі спогади Тадеуша Ольшанського про старий Станиславів, які вперше публікуються українською (із книги “Станиславів однак живе”, 2010). Докладніше >>
Вир війни жорстокий, випробування важкі. Хтось воював, хтось виживав, хтось пристосувався. Так, 13 липня 1945 р. у Берліні відділом СМЕРШ[*] за зраду Батьківщині був заарештований Ярослав Федорович Харун, уродженець села Вікторів Галицького району, який під час затримання видавав себе за поляка Яніслава Хаме. Ярослав народився 1920 р. в селянській родині, здобув шестирічну освіту. Докладніше >>
До редакції «Галицького кореспондента» звернувся пан Михайло, мешканець Івано-Франківська, який розповів про свою родинну драму. Ми розуміємо, що в чуже особисте життя краще не втручатися, але вирішили написати цю історію, адже багато хто може впізнати у цій сім’ї своїх родичів чи знайомих. На жаль, такі випадки не поодинокі. Докладніше >>
Сучасне мистецтво неабияк сколихнуло літній Івано-Франківськ. Концептуальні мурали на кількох міських стінах, створені нещодавно в рамках фестивалю «Porto Franko», викликали феєричну дискусію, замішану передовсім на агресії, гніві і небажанні частини мешканців зрозуміти досі абсолютно чужий вид мистецтва. Тільки-но хвиля перших обурень вляглася, як на запрошення «Теплого міста» до Франківська завітав польський художник зі світовою славою Славомір ZBIOK Чайковський. Докладніше >>
Меланома – злоякісна пухлина, яка у 85% випадків стає причиною смерті від онконедуг шкіри, хоча в структурі пухлин шкіри вона займає всього 5%. Меланома дуже швидко прогресує. Ця страшна недуга може при мінімальних розмірах давати метастази. На відміну від меланоми, інші види раку шкіри характеризуються переважно місцево-деструктивним ростом: розвиваються на місці й руйнують прилеглі тканини, однак метастазують значно рідше. Докладніше >>
Нацистська Німеччина у протистоянні з СРСР та Західними державами активно експлуатувала людські і матеріальні ресурси окупованих територій. Так, в умовах масової мобілізації німців у військо нацисти гостро відчували нестачу трудових ресурсів, які поповнювалися в тому числі і за рахунок примусового вивезення українців на роботу в Німеччину. Докладніше >>
За участь в УПА 18 червня 1947 р. на 15 років каторжних робіт з поразкою в правах на 5 років та конфіскацією майна був засуджений Богдан Петрович Савчинський, 1928 р.н., уродженець с. Поточище Чернелицького (нині – Городенківського) району. З грудня 1944 р. по квітень 1945 р. повстанець під псевдо Гордий перебував в сотні Орлика, брав участь у чотирьох боях у січні та квітні 1945 р. в районі с. Шепіт та Ключів Яблунівського району, а з квітня 1945 р. збирав для упівців продукти харчування в селах Брустурів, Космач і Зелена. Докладніше >>
Сьогодні як ніколи гостро стоїть питання професійності у всіх сферах нашого життя. Про те, як подолати цю біду та, зокрема, як стати професійним юристом, знайти своє покликання в юриспруденції, ми поговорили з керівником Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктором юридичних наук, професором Валентиною Антонівною ВАСИЛЬЄВОЮ. Докладніше >>
“Галицький кореспондент” вже писав про вчителів, які наважилися пройти ЗНО, а тепер ми розповімо про їхні результати та враження. Незважаючи на те, що міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків навіть пообіцяв премію для десяти перших освітян, які зголосяться пройти ЗНО спільно з учнями, сміливців виявилося небагато. Докладніше >>
Навесні 1938 року ми перебралися з вулиці Сапєжинської (тепер Незалежності – ред.) на Камінського (тепер Івана Франка – ред.). До новозбудованої кам’яниці під номером 12а, відразу біля жіночої гімназії і монастиря урсулянок, навпроти приватної клініки доктора Ґутта, тобто у цілком пристойному місці… На цій вулиці розташовувалась комендатура 11-ї Дивізії, яка становила гарнізон нашого воєводства, а я був зачарований польським військом. Докладніше >>
У результаті чекістсько-військової операції 8 лютого 1947 р. в схроні були затримані Іван Степанович Шпільчак (псевдо Мурза), 1922 р.н., уродженець с. Ямниця, та його односельчанин Василь Антонович Іваночко, 1928 р.н. (псевдо Хміль). Зі схрону було також вилучено 2 кулемети, 2 пістолети, 2 гранати, а також багато радянських орденів і медалей. Докладніше >>
Полонина Луковиця. Висота понад 1300 м над рівнем моря. Від того, що бачать очі, перехоплює дух. Зваба полонини – у соковитій зелені, оточеній лапастими смереками, у високогірних острівцях, на яких покотом чорниць, у струмках, чистіших за повітря. А ще тут, у високогір’ї, оживили історію, відбудували автентичну стаю – житло вівчарів, і не лише доглядають, випасають та стрижуть овець, а й виготовляють смачний, екологічно чистий продукт – будз. Докладніше >>
Днями помешкання жительки Івано-Франківська Оксани Даниш пограбували. З квартири винесли лише коштовності. Решта цінних речей, зокрема електротехніку, залишили. Злочинці майстерно підібрали ключі і замкнули за собою двері. Наразі триває слідство, проте потерпіла більше не почувається безпечно у своїй оселі. Докладніше >>
У жовтні минулого року в Івано-Франківську трапився прикрий інцидент. Заступник обласного військового комісара Віктор Голодюк у стані алкогольного сп’яніння вчинив масштабну ДТП з пошкодженням майна та потерпілими. Але винуватець аварії не тільки не відповів за скоєне, а й був переведений на рівнозначну посаду в іншу область… Докладніше >>
З приходом нацистів на територію Прикарпаття у 1941 р. розпочалися гоніння на єврейське населення краю, і уже до кінця березня 1942 р., за даними Л.Соловки, в області було знищено біля 40 тис. євреїв. Подібна ситуація склалася і в с. Ферескул (тепер с. Черемошна) Жаб’євського району, де за вказівкою нацистів було знищено 20 євреїв. Докладніше >>
Під час руху опору ОУН-УПА радянській карально-репресивній системі осередок ОУН був сформований і в селі Рінь (нині частина села Микитинці Івано-Франківської міськради). Ліквідаційно-терористична група ОУН у селі працювала під керівництвом районного провідника Шрама. У м. Станиславові загалом були три пункти зв’язку, за допомогою яких здійснювалася вся робота ОУН в місті (на Гірці, на вул. Радянській і вул. Галицькій). Докладніше >>
Можна тільки уявити собі, що відчуває людина, коли її дитина чи близький родич перебуває в реанімації на межі життя і смерті, а лікарі забороняють з ним побачитись. Буває, що останні хвилини свого життя людина проводить на самоті, а родичі «божеволіють» під зачиненими дверима. Особливо гостро ця проблема відчувається у дитячих лікарнях, адже діти сприймають ситуацію так, ніби батьки їх покинули, зрадили, отримуючи ще й психологічну травму. Докладніше >>
Незнання закону не звільняє від відповідальності. Жителька Івано-Франківська замість запланованої приємної подорожі отримала конфлікт із відомою авіакомпанією, купу додаткових витрат і негативних вражень. Кожна сторона сутички наполягає на власній правоті. Докладніше >>
У понеділок, 6 червня, відбулося друге та, як виявилось, заключне судове засідання у справі колишнього директора Прикарпатського юридичного інституту національного університету “Одеська юридична академія” Віктора Басая, звинуваченого в хабарництві. Суд визнав його винним, але звільнив від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обставин. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи