Більшість підприємців дослухалися до застережень влади і закрили свої заклади, повісивши про це відповідні оголошення. Втім, дехто лише перейшов на скорочений режим роботи, а окремі магазини і МАФИ просто продовжили свою роботу.
Нікуди не зникла і стихійна торгівля. В районі Дністровської та на прилеглих вулицях – повно людей із товаром, розставленим прямо на землі. Перехожі активно купують творог, молоко та курятину, спілкуються з продавцями.
Зустрічаються і люди в масках – медичних, саморобних, чи просто у зав’язаних на обличчі шарфах. Втім, їх не надто багато.
Людей і автомобілів у місті стало значно менше – біля ринку не спостерігалося ранкових заторів. Але і пустки на вулицях також немає. Хтось йде чи їде автомобілем на роботу, хтось їздить у громадському транспорті, а хтось просто йде на “п’яний базар” за вкрай потрібними, очевидно, речами.
Пропонуємо читачам “Галицького кореспондента” поглянути, як Івано-Франківськ сприйняв звістку про карантин.
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
Я намагаюся інколи відволікатися від новин та подій на фронті, щоб не з’їхати з глузду. Але чим далі триває це пекло, тим коротшим стає період абстрагування від фронту. Війна вже не просто стала частиною життя. Вона вросла в кожну клітину тіла. Мого. Його. Тепер вона з нами назавжди. Потрібні лише для фронту? Коли Вова приїжджає
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного