25 жовтня виборці Івано-Франківщини, як і всієї України, обиратимуть нову місцеву владу. Оскільки обрати треба буде представників до одразу кількох рад, а також голову громади чи міста, то й бюлетенів буде багато.

Які новації чекають нас на виборах, як до них підготуватися і не заплутатися?

Я приходжу на дільницю. Скільки і які бюлетені мені дають?

 Прийшовши на будь-яку виборчу дільницю Прикарпаття для голосування на місцевих виборах, ви отримаєте чотири бюлетені.

Припустимо, ви мешкаєте в Івано-Франківську – тоді ви обиратимете голову Івано-Франківської міської ОТГ, а також депутатів у міську раду ОТГ, районну раду (згідно з новим поділом на райони, на карті області з’явиться Івано-Франківський район) та в обласну раду. Якщо ж ви живете в гірському селі Вишків – тоді голосувати треба буде за голову та депутатів Вигодської ОТГ, до якої належить Вишків,  депутатів у Калуську районну (адже Долинський район ліквідували) та Івано-Франківську обласну ради.

Бюлетені будуть різними. Так, для голосування за сільського голову буде аркуш лише із переліком кандидатів. Якщо у вашому селі чи місті зареєстровано менше 10 тисяч виборців, то і в бюлетені для голосування за депутатів місцевої ради теж необхідно буде обрати кандидата з переліку прізвищ. А от обрання районної та обласної ради відбуватиметься за новими бюлетенями, в яких будуть вказані і партії, і кандидати.

Втім, у деяких інших містах і областях бюлетенів може бути й п’ять. Так, виборці з Житомира, Кривого Рогу, Кропивницького, Полтави і Херсона додатково обиратимуть представників до районних рад  у містах. А на Донеччині та Луганщині не буде виборів до обласної ради – адже частину територій цих областей захопили проросійські бойовики. Тож там буде лише три бюлетені.

Як виглядатиме голосування? Треба буде і ставити галочку, і писати цифри?

Більшість виборців отримає бюлетені нового зразка. Їх треба буде «читати» по горизонталі: ліворуч буде перелік партій, посередині два квадратики для позначок, а праворуч – пронумерований перелік кандидатів від цієї партії.

Спочатку вам треба буде обрати партію, за яку ви хочете віддати свій голос, та поставити у першій клітинці «галочку», «плюсик», «хрестик» чи іншу зрозумілу позначку. До другого ж квадрата потрібно буде вписати номер кандидата, якому ви симпатизуєте. Список кандидатів по округу та їх номери будуть на бюлетені.

Вносити цифри для голосування за кандидата слід буде дуже уважно. По-перше, бажано внести максимально точний номер, який буде зазначено поряд з його прізвищем (наприклад: не 6, а 06; не 1, а 01 тощо). По-друге, цифри необхідно вносити у другий квадратик для позначок, який розкреслено у вигляді трафарету. І саме по цьому трафарету треба буде обвести цифру. Раніше так писали, наприклад, індекси на листівках та поштових конвертах.

«Якщо вам подобається весь список партії у представленому вигляді, ви маєте право проголосувати лише за партію і не ставити номер кандидата. Тоді ви проголосуєте за цей список, як він є. А якщо ви хочете допомогти кандидату, якому симпатизуєте, піднятись у списку своєї партії, то пишете у трафаретній клітинці його номер. Це називається «відкриті списки партій». Але якщо ви не поставите позначку навпроти жодної партії, але поставите номер кандидата, то бюлетень буде недійсним. Хоча в такому випадку можуть виникати спірні моменти, тому варто ставити позначки чітко», – розповідає Максим Лисюк, голова Івано-Франківської обласної організації Комітету виборців України.

 Відкриті списки? Що це таке і яка в цьому користь?

Система відкритих списків стала нововведенням цьогорічних виборів. Вона призначена для того, щоб людина могла обрати не лише партію, якій симпатизує, але й конкретного депутата, якого хоче бачити своїм представником у місцевій раді. Крім іншого, це повинно запобігти такому ганебному явищу, як торгівля місцями в списках кандидатів.

«Найголовніша ознака відкритих списків – це конкуренція між кандидатами в межах одного списку на одному окрузі. От приходить людина на округ, бачить свого кандидата у списку – але, припустимо, він там не на найкращій позиції, бо так вирішили у партії. І виборець хоче допомогти цьому кандидату – відповідно, голосує за нього. Це породжує конкуренцію в самій політичній силі, це стимулює партійне будівництво, це, зрештою, нормально», – вважає Богдан Морикіт, координатор спостереження за виборами Громадянської мережі «ОПОРА».

Втім, слід зазначити – бюлетені будуть справді складнішими, ніж на попередніх виборах. Тож про те, як правильно їх заповнити, ще будуть розповідати і самі кандидати, і представники партій, щоб виборці не зіпсували документ і змогли віддати свій голос.

Складні бюлетені? Я можу помилитися і вписати цифру/хрестик не туди. Що тоді робити?

Якщо виборець допустить помилку при заповненні бюлетенів, то матиме право звернутись із письмовою заявою до члена виборчої комісії, який видав бюлетень, з проханням видати вам інший в обмін на зіпсований.

Але таку помилку можна буде виправити лише раз, повторна заміна бюлетеня не передбачена. Зрештою, таких «запасних» бюлетенів надрукують небагато. Хоча, з іншого боку, проблеми з нестачею не мало б виникати – адже явка на виборах в Україні переважно коливається в межах 50-60%, тож бюлетенів для заміни зазвичай не бракує.

Передбачена і така опція, як допомога в заповненні бюлетеня. Нею може скористатися людина, яка має проблеми із зором чи руками і не може самостійно проголосувати. В такому разі може з відома голови або іншого члена комісії чого попросити когось із виборців на дільниці про допомогу в голосуванні. Члени комісії, її голова чи спостерігачі не мають права цього робити – лише інші виборці.

Відкриті списки – це позитивне явище. Але ж завжди є ложка дьогтю, чи не так?

 За словами Богдана Морикіта, в новому законі про вибори сильно зменшили межу «партійного» голосування, яка тепер становить 10 тисяч виборців.

«В результаті маємо надмірну «партійність» місцевих виборів. Особисто я вважаю зниження порогу до 10 тисяч недоречним. Якби межа залишилася на рівні 75 тисяч, то за новою системою Прикарпаття обирало б лише вісім рад, тобто шість районних, Івано-Франківські міську та обласну. А тепер рад і громад, де будуть нові бюлетені, буде аж 30. Сама ідея хороша, але межу варто було знизити не так сильно», – вважає Богдан Морикіт.

В результаті такого нововведення навіть у невеликих ОТГ, де заледве набралося 10 тисяч виборців, кандидати в депутати не зможуть йти самовисуванцями – їм доведеться стати членами якоїсь партії.

«Нести відповідальність за те, що відбувається на рівні місцевих рад, мають партії. Такою є думка законодавців, які писали наш новий виборчий закон. Добре це чи погано – важко сказати, бо в різних країнах є різний досвід. Але однозначно можу сказати, що наші партії не були готові до такого, небагато партій мають розвинену мережу осередків у містах, і практично жодна не має такої мережі в ОТГ. Тож навіть якщо людину знають у громаді і готові за неї проголосувати, то кандидату треба ще знайти відповідну її поглядам партію – і домовитися. Вважаю, що це певною мірою погіршить ситуацію в малих громадах», – пояснює Максим Лисюк.

 Насамкінець – як щодо карантину і його вимог на дільницях?

 Станом на 20 вересня все ще немає детальних роз’яснень Кабміну щодо проведення виборів в умовах карантину. Наразі визначили лише декілька речей – наприклад, порядок перебування виборців на дільниці.

Діятиме обмеження щодо кількості людей у приміщенні – до одного стола матимуть право підійти лише троє виборців. Крім того, визначено відстань між самими членами ДВК – це один метр, а в разі неможливості дотримання такої дистанції повинні бути встановлені екрани. Звісно, на дільницях будуть антисептики.

Також виборцям рекомендують приходити зі своїми ручками і користуватися ними, щоб уникнути можливості підхопити коронавірус з поверхні ручки спільного користування. Ще одна рекомендація стосується того, що не варто брати з собою дітей на дільниці.

Крім того, виборцям при вході вимірюватимуть температуру. Але наразі незрозуміло, що робитиме комісія, якщо на дільницю прийде виборець із температурою 38-39 градусів, кашлем чи іншими симптомами хвороби. Відповідно до карантинних обмежень, таку людину можна не пустити в приміщення держустанови, але, згідно з Конституцією, людина має право проголосувати на виборах. А сила положень Конституції є найвищою. Тож наразі невідомо, як на місцях виходитимуть із такої ситуації.

 Тарас ВОЛОШИН