• Між нами прірва, – росіяни переклали фільм “Памфір”, але не зрозуміли діалект

    • Опубліковано: Автор: Тимчук Світлана

    Росіяни не зупинилися на “Люксембургу, Люксембургу”, чи “Мавці”.

    Цього разу додумалися перекласти російською український фільм “Памфір”.

    Режисер стрічки Дмитро Сухолиткий-Собчук вже відреагував на цю “подію”. У своїх соцмережах він написав, що в цьому бачить лише єдиний плюс – “вони взагалі не зрозуміли діалект, перевернутий зміст навіть елементарних речень”, передає “24 Канал”.

    “У своєму житті бачив одну дуже безглузду річ. Це переклад російською Стефаника. Тепер маю ще один “експонат” в колекцію, Pamfir окупантською мовою. Подивився 5 хвилин і зрозумів: перекладали москалі. Навіть не зміг пересилити себе, щоб дослухати фразу головного героя: “То не по-нашому, я по-москальськи не вмію (пряма цитата з фільму)”, – зазначив режисер.

    Він підсумував, що між нами й нашими культурами прірва і їм нас не зрозуміти.

    • Реакція мережі

    • “Русня продовжує паплюжити українське кіно. Спочатку “Люксембург, Люксембург”, тепер “Памфір”, та за шо?”;
    • “Той приклад, коли мем смішний, а ситуація – сумна”;
    • “Добре хоть ім’я залишили, могли й перейменувати в Тімофєя чи то Пафнутія”;
    • “Як це вони зробили, не запитавши дозволу в авторів, які впевнена сказали куди іти. Як завжди думають, що можна просто взяти. Одне слово – орки”;
    • “Убогі розумово і духовно росіяни деградують ще більше, якщо це взагалі можливо”.

    До теми: “Люксембург, Люксембург” став лідером в українському прокаті: перші відгуки на фільм

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    Читайте також:

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    ЩЕ РАЗ ПРО УКРАЇНУ…

    Художники про Україну знають щось особливе і по-особливому… Про це свідчить експозиція до Дня Незалежності у виставковій залі Івано-Франківської обласної спілки художників НСХУ, де відчувається атмосфера свята і смутку одночасно, віри в перемогу і надії на мир… Так багато всього відчувається… І це все про Україну… Різну по-різному, але нашу… Від прадавніх часів до сьогодення.

    Палій ЮліяПалій Юлія

    Блог дружини військового: хочу, щоб мене пам’ятали хорошим

    Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Покровський напрямок: що зараз відбувається на українському сході?

    В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів.  Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи

    Магда ЄвгенМагда Євген

    Пропорція для Путіна

    Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного