• Між нами прірва, – росіяни переклали фільм “Памфір”, але не зрозуміли діалект

  • Росіяни не зупинилися на “Люксембургу, Люксембургу”, чи “Мавці”.

    Цього разу додумалися перекласти російською український фільм “Памфір”.

    Режисер стрічки Дмитро Сухолиткий-Собчук вже відреагував на цю “подію”. У своїх соцмережах він написав, що в цьому бачить лише єдиний плюс – “вони взагалі не зрозуміли діалект, перевернутий зміст навіть елементарних речень”, передає “24 Канал”.

    “У своєму житті бачив одну дуже безглузду річ. Це переклад російською Стефаника. Тепер маю ще один “експонат” в колекцію, Pamfir окупантською мовою. Подивився 5 хвилин і зрозумів: перекладали москалі. Навіть не зміг пересилити себе, щоб дослухати фразу головного героя: “То не по-нашому, я по-москальськи не вмію (пряма цитата з фільму)”, – зазначив режисер.

    Він підсумував, що між нами й нашими культурами прірва і їм нас не зрозуміти.

  • Реакція мережі

    • “Русня продовжує паплюжити українське кіно. Спочатку “Люксембург, Люксембург”, тепер “Памфір”, та за шо?”;
    • “Той приклад, коли мем смішний, а ситуація – сумна”;
    • “Добре хоть ім’я залишили, могли й перейменувати в Тімофєя чи то Пафнутія”;
    • “Як це вони зробили, не запитавши дозволу в авторів, які впевнена сказали куди іти. Як завжди думають, що можна просто взяти. Одне слово – орки”;
    • “Убогі розумово і духовно росіяни деградують ще більше, якщо це взагалі можливо”.

    До теми: “Люксембург, Люксембург” став лідером в українському прокаті: перші відгуки на фільм

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    МИСТЕЦТВО ТІЛА, ТІЛО ЯК МИСТЕЦТВО

    Ню – чи не найдавніший мистецький жанр. До оголеної натури зверталися митці в усі часи та епохи, трансформуючи теми і сюжети, намагаючись вийти поза межі тілесного, щоб у ню було не лише ню, а щось глибше. На оголеному тілі гарно світиться світло, на оголене тіло гарно лягають сутінкові тіні, мовою тіла можна розказати і сказати

    Соболик ТетянаСоболик Тетяна

    Правда про дезінформацію. Погляд Польщі

    «А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,

    Палій ЮліяПалій Юлія

    Блог дружини військового: хочу, щоб мене пам’ятали хорошим

    Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Покровський напрямок: що зараз відбувається на українському сході?

    В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів.  Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи