Дорожньо-транспортна пригода сталася в обласному центрі, в котрій травмувався прикарпатець, а нетверезий керманич втік.
Вчора, 19 грудня, о 7:10 на лінію «102» надійшло повідомлення про автопригоду в Івано-Франківську, що сталася на кільцевій розв’язці вулиць Чорновола-Довженка-Петлюри.
Попередньо правоохоронці встановили, що легковий автомобіль здійснив наїзд на 57-річного пішохода. Місцевий мешканець переходив проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переході.
Після наїзду керманич з місця події зник, а пішохода з травмами госпіталізували до медичного закладу.
Поліцейські негайно розпочали оперативно-розшукові заходи для встановлення місцеперебування керманича та транспортного засобу.
Невдовзі спільними зусиллями правоохоронці встановили та розшукали автомобіль Chevrolet з механічними пошкодженнями, що характернні для ДТП, та винуватця. Ним виявився 33-річний мешканець Івано-Франківська. Втікача виявили за місцем проживання.
Водія перевірили на стан сп’яніння. За кермом він був у нетверезому стані. Це підтвердив медичний висновок.
За фактом ДТП слідчими розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 – 1 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння) Кримінального кодексу України.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює