У селі Нижнів відбувся благодійний турнір з міні-футболу.
У рамках відзначення Міжнародного дня молоді, з метою підтримки Збройних Сил України, 14 серпня в селі Нижнів на території Нижнівського ліцею відбувся благодійний турнір з міні-футболу.
У турнірі взяли участь вісім команд з Тлумацької, Обертинської, Олешанської та Ямницької територіальних громад.
Вітали учасників змагань перший заступник міського голови Василь Гнатюк, заступник начальника управління – начальник відділу спортивно-масової роботи, розвитку олімпійських та неолімпійських видів спорту управління спорту та молодіжної політики облдержадміністрації Костянтин Лисейко і староста Нижнівського старостинського округу Леся Ковалюк.
Перемогу в турнірі святкували футболісти з Обертина, які у фіналі в серії післяматчевих пенальті перемогли команду з Нижнева – 5:3.
Спільними зусиллями було зібрано кошти в сумі 14341 грн, які підуть на потреби наших захисників.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює