НЕ рибний день

Нещодавно у річці Пічеси на території Калуського району виявили масове отруєння риби – загинуло понад півтори сотні рибин. Цей випадок досліджували фахівці екологічної інспекції, на місце виїжджали представники влади та громадських організацій. Причину масової загибелі наразі з’ясовують.

Тим часом “Галицький кореспондент” спробував дізнатися, як пов’язане забруднення річки та масове отруєння риби.

Мертва риба

10 червня Івано-Франківський рибпатруль відреагував на повідомлення в соціальній мережі про масове отруєння риби у річці Пічеси біля села Верхня Калуського району. У водоймі тоді виявили загибель різних видів риби, найбільше було плітки, головня, верховодок та карасів – всього понад 150 штук.

На місце події виїхали представники місцевого самоврядування, громадських організацій, працівники Національної поліції, Держпродспоживслужби та Державної екологічної інспекції Карпатського округу. Відібрали проби води та зразки загиблої риби. А працівники управління Державного агентства рибного господарства склали акт про загибель водних біоресурсів.

«Масова загибель риби в різних регіонах країни – це не природний відбір. У кожного випадку є конкретне людське ім’я. На жаль, природоохоронні та контролюючі державні структури демонструють повну неспроможність  боротися з цим явищем. Як показала практика, вони можуть тільки зафіксувати факт події. А запобігти заморам риби, а тим більше знайти винних і покарати їх, як належить, – такі факти маловідомі. Ось і множаться з кожним роком випадки масової загибелі риби. А винуватці залишаються безкарними», – таку заяву ще два роки тому оприлюднили в Асоціації рибалок України.

Не варто мовчати

Начальник Івано-Франківського рибного патруля Любомир Стрембіцький каже, що працівники регулярно виїжджають на виклики, коли стається загибель риби або відбувається її незаконний вилов.

«Потрібно, щоб такі випадки ставали публічними, їх не можна замовчувати», – вважає він.

За його словами, протяжність річок на Івано-Франківщині понад 15 тисяч кілометрів. Зрозуміло, контролювати таку територію складно. При цьому керівник рибного патруля зауважує, що причини загибелі риби в річках можуть бути іншими, ніж на міському озері. Однією з них може стати поєднання в одній екосистемі нетипових видів.

«В нашій екосистем повинні бути наші аборигенні види. І варто обмежити, крім культурних рибних господарств, ввезення інтродукованих видів, які є нетиповими для нашої екосистеми. Вся світова спільнота бореться за чистоту водойм, а у нас відбувається біологічне засмічення – введення в культуру нетипових видів риб», – зауважив Стрембіцький.

Нафтові ріки

Часто потерпають річки на Прикарпатті від забруднення нафтою. Так, 16 травня цього року на лінію оперативного реагування надійшло звернення щодо забруднення річки продуктами нафтовидобувної діяльності в селі Дуброва Долинського району. Працівники провели обстеження вказаних ділянок, здійснили фото- та відеофіксацію виявлених забруднень. Всі дані тоді відправили відповідним службам.

Ще один схожий випадок трапився в селі Пасічна Надвірнянського району. Там нафта забруднила потічок, бо невідомі вкрали нафтопровід. Відомо, що до надзвичайників надійшло повідомлення 25 лютого близько 15:40. На місці події встановили, що через крадіжку частини нафтопроводу (орієнтовно 5 метрів), який перебував у стадії реконструкції, відбувся вилив нафтопродуктів у місцевий потічок, на площі орієнтовно 30 квадратних метрів. Того ж дня розлив нафтопродуктів припинили. За допомогою сорбуючих бонів нафту зібрали.

Такі ж ситуації траплялися і торік. Наприклад, 28 липня 2019 року в Івано-Франківську, в районі вулиці Декабристів, у річку Бистриця Надвірнянська з труби діаметром 110 міліметрів витікала невідома речовина.

Надзвичайники встановили, що цей трубопровід несправний та внаслідок його пошкодження відбувся витік залишків нафтопродуктів на площі 1,5 кв.м.

Особливої шкоди водоймам завдають нафтопродукти, які утворюють на поверхні води плівку, що перешкоджає газообміну між водою та атмосферою. В результаті розливу тонни нафти такою плівкою покривається 12 квадратних кілометрів поверхні води. Згустки мазуту осідають на дно та вбивають донні мікроорганізми, які беруть участь у процесі самоочищення води. Внаслідок гниття осадів, забруднених органічними речовинами, виділяються шкідливі сполуки, зокрема сірководень, що отруюють усю воду в річці.

А хто ще забруднює ріки?

Джерел забруднення річкових вод є багато. Зокрема, засмічення водойм стічними водами з різними шкідливими домішками неорганічного (кислоти, луги, мінеральні солі) та органічного (нафта й нафтопродукти, миючі засоби, пестициди тощо) складу. Крім того, зі стічними водами до річок потрапляють різні мікроорганізми, спори грибів, яйця гельмінтів, багато з яких є хвороботворними для людей, тварин і рослин.

Ще один забруднювач – фермерські господарства. Тут і велика кількість хімічних добрив, отрутохімікатів, гербіцидів, інсектицидів і органічних відходів, які вимиваються і потрапляють в поверхневі та підземні води, а також забруднення від великих тваринницьких комплексів.

Не варто забувати й про промислові відходи. До основних забруднювачів води належать хімічні, нафтопереробні й целюлозно-паперові комбінати, гірничорудна промисловість, комунально-побутові стоки. Варто нагадати й про синтетичні миючі засоби, які є надзвичайно стійкими, зберігаються у воді роками.

Найбільшої шкоди довкіллю завдає засмічення води нерозчинними предметами – пластиковими пляшками та пакетами, а також мулом, який змивається з дощовими водами із розораних ділянок. Замулення річок відбувається внаслідок розорювання заплав і вирубування лісових смуг. Тверді частинки знижують прозорість води, пригнічують розвиток водяних рослин, забивають зябра риб та інших водяних тварин, погіршують смакові якості води, а іноді роблять її взагалі не придатною для споживання.

Також забруднення води відбувається внаслідок спускання у водойми підігрітих вод від ТЕС, АЕС та інших енергетичних об’єктів. Тепла вода змінює термічний і біологічний режими водойм і шкідливо впливає на їхніх мешканців. Вода, нагріта до температури 26-30°С, діє на риб та інших мешканців водойм, пригнічуючи їх, а якщо температура води піднімається до 36°С, риба гине. Крім того, злив теплої води у річки призводить до евтрофікації, тобто прискореного заростання водойми водоростями і мору живності.

Покращити воду – можливо?

Практично всі водні ресурси останнім часом інтенсивно забруднюються внаслідок збільшення впливу антропогенних чинників: безсистемна господарська діяльність, надмірна інтенсифікація використання природних ресурсів, замулення, забруднення та заростання річок. Водні ресурси страждають від забруднення промисловими та комунальними стоками, які містять важкі метали, органічні і бактеріологічні забруднювачі.

Експерти вважають, що для покращення стану водойм необхідно: забезпечити навколо водних об’єктів оптимальне поєднання лісових насаджень та лук; здійснити комплекс заходів з припинення скидання до них неочищених стічних вод, ренатуралізації осушних заплав, рекультивації порушених земель; провести моніторинг стану гідротехнічних споруд на річках. Крім того, варто посилити державний нагляд і контроль за скидами з підприємств і дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах річок. Адже сьогодні власники підприємств фактично безкарно зливають відходи у водойми. Або ж, як варіант, підприємства, які здійснюють виробничу діяльність, обладнати системою дощової каналізації з очисними спорудами для запобігання забрудненню водойм міста неочищеними дощовими водами.

Ріта БОДНАР

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!