25 жовтня українці визначились з тим, кого вони хочуть бачити депутатами і головами місцевих рад. Хоча всіх офіційних результатів від ЦВК ще немає, але попередньо вже відомо, хто і де переміг, зокрема, на виборах у районні ради. Однак, хоч депутатів райрад уже обрали, але які у них будуть повноваження, досі не відомо.

Хоча районні ради існували й раніше, цьогорічні вибори до них стали в певному розумінні першими. Внаслідок децентралізації на Івано-Франківщині створено нові райони: замість 14 районів їх тепер тільки шість: Івано-Франківський, Коломийський, Калуський, Надвірнянський, Косівський та Верховинський. При цьому Івано-Франківськ вперше став не тільки частиною району, але й райцентром.

Проміжна ланка між областю та ОТГ

Кандидат у депутати до Івано-Франківської районної ради Михайло Смушак вважає, що поділ на райони відбувся необ’єктивно через нерівномірну кількість населення в новоутворених районах, зокрема, в Косівському, Надвірнянському та Верховинському районах разом проживає майже стільки ж громадян, як в одному Калуському районі. «Чому ці три райони не об’єднані в один?» – дивується він.

Але найбільше політика бентежать досі не відомі повноваження районних рад.

«Я вважаю, що ми не мали права проводити вибори до рад, повноваження яких чітко не визначені. Невідомо також, як буде наповнюватись бюджет району, на що ці кошти будуть спрямовувати», – зауважив Смушак.

На його думку, найбільшу Івано-Франківську ОТГ не варто було заганяти під район. Її можна було просто наділити функціями районної ради, і все. Мовляв, це було б логічно, адже сама громада за розмірами – як окремий район. «Але, на жаль, вирішили по-іншому», – зауважує Смушак.

Він каже, що районний рівень – це проміжна ланка між областю та об’єднаними громадами. Тому функції райради мають бути важливими. Але якщо вона просто займатиметься статистикою, збиратиме інформацію від ОТГ і передаватиме її на обласний рівень, то такого точно не треба. Такі функції може виконувати та ж облдержадміністрація, їх не слід дублювати.

Михайло Смушак вважає, що районні ради повинні забезпечувати соціально-економічний розвиток району, його інфраструктури, економіки, підвищення соціальних стандартів життя.

«Хтось має це все робити для цілого району. Існує багато закладів, які не можуть належати лише певній громаді, як-от районна лікарня, послугами якої користуються мешканці різних ОТГ. Такий медзаклад має хтось фінансувати, утримувати його майно і забезпечувати роботу», – каже Смушак.

Також, за його словами, є низка доріг, які не перебувають на балансі держави чи конкретної громади. А ще – лісові, водні ресурси, корисні копалини, якими хтось має опікуватись.

«Найважливіша функція райради – затвердження бюджету. Він точно буде, як і джерела для його наповнення. Відповідно, треба буде забезпечувати ефективне використання цих коштів. Це важливе повноваження, бо гроші належать громаді», – каже політик.

На думку Михайла Смушака, центральна влада показала свою слабкість тим, що досі не визначила функцій районних рад. «Якщо захотіти, то ці всі питання вирішуються за півтора-два місяці. Це не проблема. Треба трохи компетентності, відповідальності та повноважень», – зазначає він.

Нонсенс

Інший кандидат в Івано-Франківську районну раду, юрист Мирон Дмитрик, зауважує, що наразі райради не мають ні апарату, ні навіть місця, де його розташувати. Хоча приміщення знайти можна, причому не конче  в Івано-Франківську. Наприклад, є хороші місця у Галичі, Богородчанах чи Тисмениці.

За його словами, цікавим може виявитися поворот, коли центральна влада вирішить деякі повноваження забрати в громад чи області та передати їх районам, або навпаки.

«Це моя підозра. Я бачу небезпеку в тому, що чинна влада, Зеленський та його команда, майже всюди програла. За рахунок районних рад і майбутніх РДА, ймовірно, вони захочуть повернути собі певні повноваження, аби впливати на бюджети, ресурси, дозвільні документи та голів ОТГ. Так можна зберегти хоч якусь владу на місцях», – зауважує Дмитрик.

Він впевнений в тому, що зміни до законодавства навмисне не приймались до виборів. Мовляв, проєкти рішень були готові вже давно, ще понад пів року тому. «Але вони гальмувались. Цей процес спеціально тягнули, аби подивитись на результати», – зауважив він.

На думку Мирона Дмитрика, вибори, на яких не відомо, хто і для чого обирається, є нонсенсом. В Україні є закони «Про місцеве самоврядування», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус депутатів місцевих рад», в яких чітко прописано, хто такі міські, сільські, селищні голови, що таке ради, зокрема обласна та міська ради. Але про райраду нічого незрозуміло. 

«Навіть банально не знаємо, де в Івано-Франківському районі вона буде розташована. Ми не розуміємо, що це буде взагалі за орган. Як можна було обирати туди депутатів?» – риторично запитує Мирон Дмитрик.

Він наголошує, що нормальна влада у демократичних та розвинутих країнах до виборів змінює законодавство. А не починає робити це опісля. Бо це схоже на якесь шулерство.

Інше питання

За словами Мирона Дмитрика, цікаво буде прослідкувати, як найближчим часом буде відбуватись ліквідація старих районів і райдержадміністрацій. Важливо, яким чином і куди буде передаватися майно ліквідованих структур: в ОТГ, облраду чи його залишать у розпорядженні новостворених районів.

«Є велика небезпека в тому, що комусь можуть скинути якесь непотрібне майно з боргами, а щось взагалі може по дорозі «загубитись», – зауважує юрист.

Він зазначає, що неодноразово брав участь у різних ліквідаційних процедурах, тому розуміє, що це бюрократія, але все має відбуватись чітко. Варто навіть зробити аудит того, що є.

«Було б легше»

Новообрана голова Тисменицької ОТГ та колишня голова Тисменицької районної ради Тетяна Градюк теж вважає, що неправильно спершу було проводити вибори, а потім виписувати повноваження для обранців. Проте запевняє, що можна співпрацювати на всіх рівнях влади, які би в кого повноваження не були.

«Звичайно, децентралізація ефективна тоді, коли максимум повноважень залишиться на місцях, а мінімум – у центральної влади. Не хотілося б, аби від ОТГ забрали якусь частину функцій. Але вже будемо дивитись на законодавство і від нього відштовхуватись», – зазначає Градюк.

Вона вважає позитивом для громад нинішній формат управління, коли вони самі вирішують свої питання. Адже вони краще знають, що потрібно в їхніх селах, містах та селищах. Маючи певний ресурс та повноваження, ОТГ зможуть багато чого змінювати.

«Для громад оптимальний варіант, аби їм дали більше повноважень, а не перекидали їх в область чи райони», – зазначає нова очільниця Тисменицької ОТГ.

Градюк зауважила, що через відсутність інформації щодо повноважень нових рад кандидати у депутати навіть не могли нічого пообіцяти виборцям, бо ж не знають своїх можливостей.

«У цьому мінус. До районних рад вибори проходили наосліп. Як це вплине на діяльність ОТГ, говорити ще не можна. Треба глянути, які повноваження дадуть райрадам, чи заберуть щось у громад. Я навіть приблизно не розумію, як і що буде відбуватись. Але ми наразі працюємо, робота не гальмується», – наголошує Тетяна Градюк.

«Трохи божевільня»

Член правління громадської організації «Центр політичних студій та аналітики» в Івано-Франківській області та консультант програми DOBRE з питань місцевого самоврядування Михайло Джогола нагадує, що спершу реформа децентралізації взагалі не передбачала створення районних рад. А проводити вибори до ради, яка не має повноважень, за його словами, – “це трохи божевільня”. 

Ситуація, каже Джогола, абсурдна. Навіть правила виборів цьогоріч мінялись майже перед самим стартом  виборчих кампаній. Однак новообрані депутати обласних і місцевих рад рано чи пізно запрацюють, бо розуміють, що і як мають робити, знають перелік своїх повноважень, мають опору на бюджети – і це найважливіше.

А у районних рад невідомі не тільки повноваження, але й те, в який спосіб будуть наповнюватись їхні бюджети, які на 2021 рік радам треба прийняти уже до 25 грудня. Тобто на їх планування залишається  кілька тижнів. «Взагалі ж вони формуються пів року, як мінімум», – підкреслює Михайло Джогола.

За його словами, ситуація з районними радами, ймовірно, була продумана чи заздалегідь спланована. Мовляв, скоріше за все, це свого роду запасний аеродром для партії «Слуга народу», яка в такий спосіб сподівається контролювати райони. Але жодна з політичних партій проти такого процесу виборів не протестувала, не було жодних акцій протесту і з боку громадянського суспільства. 

На думку Михайла Джоголи, реформа децентралізації, яку почав уряд Гройсмана, була вдалою. Вона мала свої недоліки, проблеми, критику. Але стала однією з найважливіших реформ. Вдалось зробити важливу річ – не віддавати всі гроші, що заробляють міста, селища, села, у Київ, а залишати частину на місцях. Також було створено сильніші громади.

«Те, що відбувалось у 2019 і 2020 роках у сфері децентралізації, – це не зрозумілі для мене речі. Була чітко спланована реформа, вона здійснювалась, попри проблеми і критику. Коли ж до влади прийшли, на мою думку, не зовсім компетентні люди, то почали переробляти реформу під себе – і виникло багато питань», – підсумовує експерт. 

Людмила ОЛЕНЮК

P.S. «Галицький кореспондент» намагався взяти коментар у представників Івано-Франківської ОДА щодо відсутності інформації про повноваження районних рад. Проте в облдержадміністрації цю ситуацію журналістам відмовились коментувати.