Сьогодні, 8 червня, Дніпропетровська територіальна організація Профспілки працівників вугільної промисловості України та обласне об’єднання Незалежних профспілок гірників України Західного Донбасу звернулась до профспілок ДП «Львівугілля» з пропозицією об’єднатись навколо спільної проблеми – знаходження ринків збуту видобутого вугілля.

“Ми всі – шахтарі і енергетики, і всі проблеми, що склалися в галузі теплової генерації і вуглевидобутку України – наші спільні проблеми. Впевнені, що їх найкращим рішенням стане вироблення єдиної позиції, яка задовольнить всіх нас, дасть можливість ефективно працювати всім шахтам і ТЕС і не буде знову ділити нас на «схід» і «захід» і налаштовувати один проти одного. Таке рішення існує», – йдеться у зверненні.

Представники профспілки Західного Донбасу вважають, що профіцит вугілля марки Г у країні – не штучна проблема, а навпаки, корінь зла для занепаду всієї енергетики сьогодні. Причина цього – пряме відображення сформованого стану справ в економіці України та агресії на Сході. Зменшення обсягів спалювання вугілля в країні відбувається через падіння споживання електроенергії (в 2015 р. в країні на 18% скоротилося промислове виробництво), зменшення частки вироблення теплової генерації в енергобалансі України та падіння експорту електроенергії. До загострення політичної ситуації в країні в 2014 р. експорт електроенергії забезпечував обсяг спалювання вугілля на рівні 6 млн. тонн на рік. У 2013 р. під спалювання для експорту електроенергії було видобуто 7,6 млн тонн рядового вугілля, що склало близько 30% від усього видобутку вугілля в Україні. У 2015 р. обсяги експорту електроенергії обвалилися з 9,8 млрд квт/год до 3,6 млрд квт/год, що негативно відбилося на спалюванні вугілля. Це еквівалент близько 4 млн т вугілля. «Закликаємо вас спільно звернутися до уряду України з тим, щоб привернути увагу до цієї гострої проблеми і запропонувати вихід із неї. Вихід єдиний: стимулювання експорту електроенергії”, – вважаю профспілки. Вони вважають, що в умовах падіння внутрішнього споживання тільки експорт може стабілізувати енергетичну галузь, оскільки перспектив для зростання споживання всередині країни на сьогоднішній день не очікується. Для цього необхідна державна підтримка енергоекспорту.

На думку профспілок, українську електроенергію треба зробити конкурентною на ринках Європи, тобто виключити з ціни дотації іншим споживачам.

“Таке розпорядження КМУ розроблено Міненерго, погоджено НКРЕКП, АМКУ і знаходиться на узгодженні в Міністерстві фінансів та Міністерстві економіки України. В іншому випадку в червні ми очікуємо зниження обсягу експорту електроенергії на 30% порівняно з обсягом експорту в травні”, – йдеться у зверненні до львівських вугільних профспілок.

«Усі теплові електростанції України через зниження попиту на електроенергію вже понад рік працюють у складі мінімального навантаження, – повідомив у коментарі Галицькому кореспонденту директор Бурштинської ТЕС Андрій Шувар. – У тому числі знизилось навантаження на енергоблоки Бурштинської та Добротвірської ТЕС. Зокрема, на Бурштинській ТЕС лише від початку року виробництво впало майже на 40%, а з 12 енергоблоків працює лише 5-6. З них лише 1-1,5 блоки працює на експорт, тоді як у 2013-му на експорт працювало 4-5 енергоблоки. Відповідно, знизилось споживання вугілля тепловими електростанціями. Зокрема, Бурштинська ТЕС зараз за добу спалює не більше 8 тисяч тонн вугілля, а ще торік спалювала до 15 тисяч тонн. Якщо шахтарі Сходу і Заходу будуть конфліктувати між собою – це проблему не вирішить, вугілля спалюватись більше не буде, бо нікуди діти вироблену електроенергію. Ми маємо об’єднати зусилля і виробити спільні рішення, які дозволять енергетиками і шахтарям працювати та утримувати сім’ї. Якщо ми не можемо стимулювати попит на електроенергію всередині країни треба докласти спільних зусиль аби зробити українські кіловаткодини конкурентним у Європі, збільшити експорт та завантажити ТЕС». Експерти вважають, що вирішити проблему можна було б за рахунок експорту — тоді станції могли б збільшити виробництво електроенергії, а отже і закупівлю вугілля. Та ціни на українську електрику для її подальшого експорту залишаються не ринковими. А отже охочих купувати нашу електрику за такими цінами немає.