Вже більше двох місяців в Івано-Франківську бурхливо обговорюють новий генеральний план міста. Активісти розповідали, чому документ є сирим та неякісним, франківці вносили свої пропозиції на громадських слуханнях. І їхня думка була почута – принаймні частково. Докладніше >>
Як розповів Орест Кошик, керівник департаменту архітектури, до проекту генплану внесли зміни, запропоновані громадськістю. Докладніше >>
Місцева мешканка, вчитель однієї із Надвірнянських шкіл Лариса Іроденко, зняла відосюжет, у якому розповіла історію про будинок з химерами, по вулиці Міцкевича 5. За словами авторки, вона таким чином намагається привернути увагу до необхідності порятунку, на її погляд, перлини архітектурно-мистецької спадщини міста: “Я зовсім не хочу зачепити будь-яким чином сьогоднішніх власників будинку, але маю щире бажання посприяти Докладніше >>
В Україні запрацював механізм будівельної амністії для дачних та приватних будинків, що були збудовані без дозвільних документів. Це означає, що українці вже можуть готувати документи для узаконення своїх самочинних будівництв, повідомляє Державна архітектурно-будівельна інспекція України. Будівельна амністія поширюється на об’єкти незначного класу наслідків: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, Докладніше >>
Міський голова Івано-Франківська запропонував активістам Марії та Юрію Козакевичам очолити департамент архітектури. Таку заяву мер зробив у соцмережі, реагуючи на повідомлення Марії Козакевич про те, що на площі Ринок перший поверх приміщення РАЦСу помалювали в синій колір. “Краще нічого не робити і все буде добре! До чого тут департамент архітектури, якщо юстиція прийшла і попросила Докладніше >>
У центрі Івано-Франківська під бруківкою поряд з ІФНМУ і Катедральним собором Святого Воскресіння відшукали фрагменти фортифікаційних конструкцій. Про це на своїй сторінці у соцмережі повідомив архітектор, художник Ігор Панчишин: “Всім відомо, що центральна частина міста є історико-архітектурною заповідною територією. І ось ще одне підтвердження необхідності співпраці з археологами. Під час виконання земельних робіт знов виявлено фрагменти фортифікаційних Докладніше >>
Тим, хто цікавиться сучасним мистецтвом, не потрібно окремо представляти Ігоря Панчишина, адже він був одним з «батьків» бієнале «Імпреза», яке проходило в нашому місті з 1989 по 1997 роки, та заснував Центр сучасного мистецтва (ЦСМ) Івано-Франківська в 2000 році. Окрім цього, Панчишин відомий як художник та архітектор-реставратор. Він ініціював створення відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківська і певний час його очолював. Докладніше >>
В Івано-Франківську на місці озера хочуть звести школу. Мешканці виступили категорично проти. У лобіюванні будівництва на озері вони звинувачують секретаря міської ради Оксану Савчук. Натомість влада запевняє, що це єдине вільне місце для такого об’єкта. Докладніше >>
В Івано-Франківську пропонують купити магнітик і підтримати пам’яткоохоронний рух у місті. Докладніше >>
Виставку студентських дипломних та курсових робіт з дизайну інтер’єру та екстер’єру презентують у Краєзнавчому музеї Івано-Франківську сьогодні, 19 квітня. Всього для виставки було відібрано 39 кращих проектів: інтер’єр та екстер’єр житлових та громадських приміщень, виконали ці роботи студенти кафедри дизайну і теорії мистецтва 3-5 курсів. Професор кафедри дизайну і теорії мистецтва ПНУ Богдан Губаль зазначає, Докладніше >>
Сьогодні, 28 березня, в Івано-Франківську відбулася презентація документальної стрічки «Зберегти не можна зруйнувати». «Зберегти не можна зруйнувати» — фільм, який порушує проблему зникнення архітектурних пам’яток по всій Україні. Режисер Павло Сіроменко побував у 9-ти історичних містах, серед них Івано-Франківськ, які за останні роки втратили загалом сотні пам’яток архітектури. Він провів інтерв’ю з 50-ма експертами — Докладніше >>
Проблема руйнування і зникнення пам’яток історії та архітектури в Івано-Франківську стоїть так само гостро, як і в інших містах, вважають організатори Всеукраїнського проекту «Ctrl+S. Закон на захисті культурної спадщини». Саме тому в рік, оголошений у Європі та в Україні роком культурної спадщини, харківські активісти шукають однодумців по всій країні, в тому числі в Івано-Франківську, для Докладніше >>
Сьогодні, 5 березня, відбувається особистий прийом громадян в міського голови Руслана Марцінківа. На нього прийшли мешканці будинку по вул. Гординського, 17. Пенсіонерка Тетяна Романюк просить відремонтувати арку в будинку-пам’ятці архітектури, яка є спільною з будинком по вул. Чорновола. Жінка розповіла, що мешканці звертаються щодо ремонту арки ще з 2000 року, однак результату так і немає. Докладніше >>
Рік тільки почався, а одна з вулиць у центрі Івано-Франківська вже поповнилась втіленим проектом від програми «Вивіски», яку реалізовує платформа «Тепле Місто». На вулиці Шашкевича, 1 сусідні заклади — компанія «Аксіома» та «Укргазбанк» — оновили свої вивіски за проектами програми. Різноманіття вивісок декількох підприємств, що розташовані в будівлі, замінили компактні та при цьому добре читабельні Докладніше >>
Зруйновані і часом, і людьми. «ГК» зробив короткий огляд занехаяних місць, які історично цікаві та могли би стати туристичною родзинкою регіону, але поки що нікому не потрібні, а дехто, можливо, про них ніколи й не чув. 2018-ий оголошений роком охорони культурної спадщини. Тому зараз саме час нагадати про ганьбу Прикарпаття – старовинні замки, садиби, індустріальні пам’ятки, воєнні укріплення, а також природні диковинки, які могли би бути чудовими туристичними магнітами регіону і для внутрішнього туризму, і для іноземців, однак, на жаль, поки що стоять пусткою та руйнуються і часом, і людьми. Докладніше >>
Фільм присвячено руйнуванню старовини Докладніше >>
На території сучасної України налічується велика кількість ратуш, і це не дивно, адже наша країна знаходиться практично в самому центрі Європи. Саме звідти пішла традиція зводити міські ратуші. Ратуші будувалися в містах, що не мали магдебурзького права, ще такі міста називали ратушними. Після отримання подібних привілеїв ратуші перетворювалися в магістрати. Але пізніше ці поняття спростилися, Докладніше >>
Сьогодні, 22 листопада, в Івано-Франківську встановили стенди з закликами до збереження архітектурної спадщини. Про це у соцмережі повідомила активістка Марія Козакевич. “Головна їхня тема – популяризувати бережне ставлення до архітектури міста, бо це наше обличчя і наша історія. Стенди про те, щоб берегти архітектурну спадщину, про те, що наше місто історичне, тому дуже важливо плекати Докладніше >>
Ігор Гаркот, який керував управлінням архітектури Івано-Франківська з 2006 по 2011 роки, недавно видав книгу «Архітектура Івано-Франківська (Станіславова) міжвоєнного періоду 1920-1930-х років». Він присвятив її дружині, дочці, внучці, зятю, батькам, бабусі, дідусеві, стрийні, стрийкові, тітці та вуйкові. Крім цього, книга присвячена викладачам Львівської Політехніки, учителям-діпромістівцям, друзям та колегам. Серед друзів та колег – екс-міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус та колишній його перші заступники Володимир Швадчак та Зіновій Фітель. Докладніше >>
Нещодавно франківський архітектор, художник та реставратор Ігор Панчишин виявив на площі Міцкевича, де ведуться ремонтні роботи, залишки фортеці ХVII століття та зразки кераміки XVIII століття. Про це Ігор Панчишин повідомив у соціальній мережі. «Площа Міцкевича. Недільна прогулянка. Тільки поверхневий огляд вражає. Старі дубові палі укріплень валів колишньої фортеці 17 століття. Величезний культурний шар на місці Докладніше >>
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Деркачова Ольга
Про митців неможливо писати в минулому часі. Це людина була, жила, а митець він поза часом, і минулим також. Бо він є доти, доки є його твори, навіть якщо про них і мовчатимуть. Але Володимиру Луканю не загрожує мовчання, бо занадто багато зробив він усього як доброго, так і талановитого. Проте краще говорити про нього
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного