Станиславів Пасажирський

Часто у соціальних мережах, які стали своєрідною книгою відгуків сучасного суспільства, можна зустріти дописи про якість надання залізничних послуг та різні “трафунки” на колії. Ми хочемо показати нашим читачам, з якими труднощами стикалися пасажири залізниці у міжвоєнний період. Доступність залізниці для всіх верств суспільства зруйнувала пережитки середньовічного уявлення про межі навколишнього світу, які часто закінчувалися містом чи селом, в якому людина проживала. Прокладення залізниці дало поштовх для розвитку туризму в Карпатах та започаткувало зимовий відпочинок у горах. Докладніше >>

Німці у Станиславові 1941 року: в мережі з’явилося унікальне відео

Впродовж вже 6 років у всіх можливих архівах Європи ми, журналісти “Вежі”, шукаємо кінохроніку міста за часів австрійської, польської чи німецької окупацій. Завдяки прикарпатцю Анатолію Бойківу вдалось вийти на унікальну кінохроніку Станіслава 1941 року. Довелося роздобути її аж у Москві. На сьогоднішній день, це всього друге відоме відео міста під час Другої Світової війни. Перше, нагадуємо, було оцифроване Докладніше >>

Лещетарство в Карпатах

Цього разу відкриємо забуті сторінки історії лещетарства (лижного спорту) в Карпатах. Адже випав сніг – і багато охочих вирушає на вихідних обкатати старі і нові лижні траси. А історія професійних лиж у нашому регіоні нараховує не один десяток років. Серед досліджень вказаної теми варто виділити книгу «Туризм і курортне господарство Галичини», що належить перу професора факультету туризму Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Володимира Клапчука. Докладніше >>

Патріарх Мстислав: маловідомі сторінки

У 2018 році відзначатимемо 120-ліття від дня народження та 25-ліття від часу смерті славного сина українського народу Патріарха Мстислава (в миру Степан Скрипник). До цих дат в Івано-Франківську на вул. Шевченка варто б відкрити меморіальну дошку з його портретом на будинку, в якому проживала родина Вітковицьких-Скрипників та під час архіпастирських візитів у минулому столітті зупинявся першоієрарх. «Галицький кореспондент» пропонує читачам ознайомитися із маловідомими сторінками історії про родину Петлюр-Скрипників-Вітковицьких. Докладніше >>

Зірки, які перемогли рак: 5 мотивуючих історій

Щодня приблизно 450 українців дізнаються, що у них рак. При чому статистика має тенденцію до зростання… Захворіти на рак в Україні може кожен четвертий чоловік і кожна п’ята жінка. Цій хворобі байдуже на ваш статус, гроші і можливості. Онкологія безжальна. До Дня боротьби проти раку редакція 24 Каналу зібрала мотивуючі історії зірок, які перемогли страшну Докладніше >>

Хобі буває різним: калушани колекціонують цеглу

Хтось колекціонує монети, банкноти, марки, а вони — цеглу. Здається, цегла цеглою, ну що тут може бути цікавого. А вони переконують, що крім естетики, стара цегла багато розповідає. Василь Фіцак та Мирослав Грибінник відомі серед калушан. Для багатьох їхні зацікавлення здаються дивними: то цвинтар копає, то дзвони шукає, то старезні автомобілі реставрує. А тут ще Докладніше >>

У мережі опублікували старі світлини Івано-Франківська

Про те, як виглядало місто раніше пригадав Oleg Golovenskyy. У соцмережі він поділився старими поштівками із зображенням Івано-Франківська, зауваживши, що у місті було значно більше зелені: “Який зелений колись був Івано-Франківськ… З колекції старих поштівок юного колекціонера”, – йдеться у дописі. У коментарям франківці вгадують ті чи інші локації, діляться також цікавими спогадами. Нагадаємо, Рай на землі: Докладніше >>

Місто крізь призму історії і сьогодення

«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього», – говорить народна мудрість. І це справді так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Цю засаду сповна сповідує у своєму житті і творчості відомий прикарпатський краєзнавець і письменник-публіцист Василь Романюк. Це підтверджує і нова його книга, яка побачила світ в івано-франківському видавництві «Симфонія форте» і якою він завершує свою трилогію «Місто між двома Бистрицями». Докладніше >>

Вивезення «остарбайтерів» із Станіслава

Спробуємо відкрити Вам, шановні читачі, малознану сторінку історії нашого міста Івано-Франківська. А саме як окупаційна німецька влада вивозила з нього на примусову працю до Третього Рейху його жителів. При цьому ми,  звичайно, опираємось на архівні джерела. Як визнає автор найвідомішої праці з історії примусової праці в Третьому Рейху Ульріх Герберт, націонал-соціалістичне «використання іноземців» у 1939-1945 роках стало найбільшим з часів рабства в історії масовим застосуванням іноземців у господарстві окремої країни. Докладніше >>

Полковий лікар

Рада Івано-Франківської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ухвалила рішення про встановлення анотаційної дошки на будинку міської поліклініки №5 полковому лікареві УСС-УГА, хорунжому Богданові Кисілевському. Це рішення підтримали члени ради обласної організації товариства. Після цього з клопотанням звернулися до міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа. 10 січня 2018 р. за сприяння очільника міста відкрили пам’ятну дошку полковому лікареві УСС-УГА Б. Кисілевському. Докладніше >>

Сексот-злодюжка

7 червня 1947 р. в місті Станіславі була засуджена до двох років ув’язнення за статтею 170 параграф «в» через квартирні крадіжки Дора Іванівна Петрова, яка працювала негласним співробітником Управління МДБ в Станіславській області протягом 5 місяців. З касаційної скарги засудженої випливало, що Петрова заледве не ідеальна «радянська людина»: «брала активну участь на фронтах Вітчизняної війни, показала себе прекрасним бійцем, вірною дочкою нашої Вітчизни». Докладніше >>

Історія і пісня Михайла Головатого

Впродовж багатьох років, запрошуючи гостей на великі свята чи громадські фестини до Братишева Тлумацького району, організатори урочистостей додавали зазвичай чотири магічних слова: «Буде наш Михайло Головатий». Тож коли у травні 2016-го він – уродженець Братишева – відійшов у вічність, село ніби втратило свою ідентичність. Однак на сьогодні це гірке відчуття відступило. Докладніше >>

На Косівщині виготовляють ритуальний оберіг гуцулів – гуню

Основним заняттям гуцулів, якому приділялося найбільше уваги було скотарство. Впродовж сотень років горяни вирощували тварин, які давали їм їжу та одяг. Атмосфера спокою та гармонії надихала мешканців Карпат на творчість. Розвиток промислів та ремесел дозволяв не тільки розкрити талант, а й був життєвою необхідністю. Різьба по дереву, обробка шкіри, гончарство, вишивка та ткацтво – все Докладніше >>

На Прикарпатті оголосили набір робіт на премії ім. Патріарха Володимира Романюка та Митрополита Андрея Шептицького

У Франківську оголосили прийом творів та робіт на здобуття обласної премії імені Патріарха Володимира Романюка та імені Митрополита Андрея Шептицького в галузі духовної літератури, мистецтва та архітектури. Такими преміями відзначають твори духовної літератури, мистецтва і архітектури, виконані на найвищому професійному рівні, які стали мистецьким надбанням, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну Докладніше >>

В Івано-Франківську зроблять реконструкцію бою під Крутами

Про це мовилось сьогодні, 16 січня, під час оперативної наради. Начальник відділу внутрішньої політики Ігор Кінаш повідомив, що в рамках відзначення річниці бою під Крутами  у місті відбудеться ряд заходів. Зокрема, на території палацу Потоцьких відбуватиметься реконструкція бою під Крутами. Дійство триватиме близько години. Читайте також: У Франківську на День Соборності утворять символічний ланцюг єднання Довідково: Докладніше >>

У Франківську на День Соборності утворять символічний ланцюг єднання

Про це мовилось сьогодні, 16 січня, під час оперативної наради. День Соборності відзначатимуть 22 січня. Тож міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків запропонував утворити символічний ланцюг єднання. «Треба щось подумати, щось креативне зробити. Бо в нас все по старинці йде. Треба опрацювати з поліцією питання безпеки. Давайте вздовж вулиці Грюндвальської зробимо символічний ланцюг єднання», – запропонував мер. Докладніше >>

«Не будемо продовжувати розкопки», – археолог Романець про історичні знахідки на Міцкевича

В Івано-Франківську нещодавно під час проведення ремонтних робіт на площі Міцкевича виявили нові історичні знахідки. Ними виявились залишки речей XVIII століття: люльки, фрагменти для рибальства, частини посуду та кахелю. Також збереглися рештки свійських тварин. Через це роботи  на площі Міцкевича було вирішено призупинити і розпочати перевірку. «Галицький кореспондент» вирішив поцікавитись у керівника Прикарпатської постійно діючої Докладніше >>

Станіславська родина Заклинських – школа українського патріотизму

Рідний брат очільника Станиславівської студентської громади Леоніда Заклинського Роман народився 8 квітня 1852 року Божого у Маринополі (нині Міріямпіль). Він був відомий на Західній Україні як член-засновник Руського Товариства Педагогічного і співредактор заснованої при цьому ж товаристві в 1886 р. «Бібліотеки для молоді», в якій до 1906 р. з’явилося 118 випусків. Роман Заклинський досліджував творчість О. Федьковича, був автором і видавцем багатьох популярних книжок, між ними й під ручника «Географія Руси» (1887 р.). Докладніше >>

У Коломиї презентують перші три томи «Усної історії російсько-української війни»

10 січня о 14.00 у театрально-концертній залі «Габсбург» Мистецького центру «Світовид», м. Коломия, відбудеться презентація перших трьох томів продовжуваного видання «Усна історія російсько-української війни». «Усна історія російсько-української війни» – це проект істориків Запорізького національного університету, що реалізовується за підтримки Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА та Українського інституту національної памʼяті, пише НТК. Водночас Докладніше >>

Вийшла в світ книга про Старі Кути: звичаї, традиції, побут

Наприкінці 2017 р. у львівському релігійному видавництві «Покрова» побачила світ книга «Старі Кути зачарованої Гуцульщини», робота над якою тривала понад шість років (Сенюк М. Старі Кути зачарованої Гуцульщини. ― Львів: Покрова, 2017. ― 752 с.). Її авторка ― Марія Сенюк ― тривалий час ретельно збирала матеріал, дотичний до  найрізноманітніших аспектів історії, життя й побуту Старих Докладніше >>