Вивезення «остарбайтерів» із Станіслава

Спробуємо відкрити Вам, шановні читачі, малознану сторінку історії нашого міста Івано-Франківська. А саме як окупаційна німецька влада вивозила з нього на примусову працю до Третього Рейху його жителів. При цьому ми,  звичайно, опираємось на архівні джерела. Як визнає автор найвідомішої праці з історії примусової праці в Третьому Рейху Ульріх Герберт, націонал-соціалістичне «використання іноземців» у 1939-1945 роках стало найбільшим з часів рабства в історії масовим застосуванням іноземців у господарстві окремої країни. Докладніше >>

Полковий лікар

Рада Івано-Франківської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ухвалила рішення про встановлення анотаційної дошки на будинку міської поліклініки №5 полковому лікареві УСС-УГА, хорунжому Богданові Кисілевському. Це рішення підтримали члени ради обласної організації товариства. Після цього з клопотанням звернулися до міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа. 10 січня 2018 р. за сприяння очільника міста відкрили пам’ятну дошку полковому лікареві УСС-УГА Б. Кисілевському. Докладніше >>

Сексот-злодюжка

7 червня 1947 р. в місті Станіславі була засуджена до двох років ув’язнення за статтею 170 параграф «в» через квартирні крадіжки Дора Іванівна Петрова, яка працювала негласним співробітником Управління МДБ в Станіславській області протягом 5 місяців. З касаційної скарги засудженої випливало, що Петрова заледве не ідеальна «радянська людина»: «брала активну участь на фронтах Вітчизняної війни, показала себе прекрасним бійцем, вірною дочкою нашої Вітчизни». Докладніше >>

Історія і пісня Михайла Головатого

Впродовж багатьох років, запрошуючи гостей на великі свята чи громадські фестини до Братишева Тлумацького району, організатори урочистостей додавали зазвичай чотири магічних слова: «Буде наш Михайло Головатий». Тож коли у травні 2016-го він – уродженець Братишева – відійшов у вічність, село ніби втратило свою ідентичність. Однак на сьогодні це гірке відчуття відступило. Докладніше >>

На Косівщині виготовляють ритуальний оберіг гуцулів – гуню

Основним заняттям гуцулів, якому приділялося найбільше уваги було скотарство. Впродовж сотень років горяни вирощували тварин, які давали їм їжу та одяг. Атмосфера спокою та гармонії надихала мешканців Карпат на творчість. Розвиток промислів та ремесел дозволяв не тільки розкрити талант, а й був життєвою необхідністю. Різьба по дереву, обробка шкіри, гончарство, вишивка та ткацтво – все Докладніше >>

На Прикарпатті оголосили набір робіт на премії ім. Патріарха Володимира Романюка та Митрополита Андрея Шептицького

У Франківську оголосили прийом творів та робіт на здобуття обласної премії імені Патріарха Володимира Романюка та імені Митрополита Андрея Шептицького в галузі духовної літератури, мистецтва та архітектури. Такими преміями відзначають твори духовної літератури, мистецтва і архітектури, виконані на найвищому професійному рівні, які стали мистецьким надбанням, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну Докладніше >>

В Івано-Франківську зроблять реконструкцію бою під Крутами

Про це мовилось сьогодні, 16 січня, під час оперативної наради. Начальник відділу внутрішньої політики Ігор Кінаш повідомив, що в рамках відзначення річниці бою під Крутами  у місті відбудеться ряд заходів. Зокрема, на території палацу Потоцьких відбуватиметься реконструкція бою під Крутами. Дійство триватиме близько години. Читайте також: У Франківську на День Соборності утворять символічний ланцюг єднання Довідково: Докладніше >>

У Франківську на День Соборності утворять символічний ланцюг єднання

Про це мовилось сьогодні, 16 січня, під час оперативної наради. День Соборності відзначатимуть 22 січня. Тож міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків запропонував утворити символічний ланцюг єднання. «Треба щось подумати, щось креативне зробити. Бо в нас все по старинці йде. Треба опрацювати з поліцією питання безпеки. Давайте вздовж вулиці Грюндвальської зробимо символічний ланцюг єднання», – запропонував мер. Докладніше >>

«Не будемо продовжувати розкопки», – археолог Романець про історичні знахідки на Міцкевича

В Івано-Франківську нещодавно під час проведення ремонтних робіт на площі Міцкевича виявили нові історичні знахідки. Ними виявились залишки речей XVIII століття: люльки, фрагменти для рибальства, частини посуду та кахелю. Також збереглися рештки свійських тварин. Через це роботи  на площі Міцкевича було вирішено призупинити і розпочати перевірку. «Галицький кореспондент» вирішив поцікавитись у керівника Прикарпатської постійно діючої Докладніше >>

Станіславська родина Заклинських – школа українського патріотизму

Рідний брат очільника Станиславівської студентської громади Леоніда Заклинського Роман народився 8 квітня 1852 року Божого у Маринополі (нині Міріямпіль). Він був відомий на Західній Україні як член-засновник Руського Товариства Педагогічного і співредактор заснованої при цьому ж товаристві в 1886 р. «Бібліотеки для молоді», в якій до 1906 р. з’явилося 118 випусків. Роман Заклинський досліджував творчість О. Федьковича, був автором і видавцем багатьох популярних книжок, між ними й під ручника «Географія Руси» (1887 р.). Докладніше >>

У Коломиї презентують перші три томи «Усної історії російсько-української війни»

10 січня о 14.00 у театрально-концертній залі «Габсбург» Мистецького центру «Світовид», м. Коломия, відбудеться презентація перших трьох томів продовжуваного видання «Усна історія російсько-української війни». «Усна історія російсько-української війни» – це проект істориків Запорізького національного університету, що реалізовується за підтримки Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА та Українського інституту національної памʼяті, пише НТК. Водночас Докладніше >>

Вийшла в світ книга про Старі Кути: звичаї, традиції, побут

Наприкінці 2017 р. у львівському релігійному видавництві «Покрова» побачила світ книга «Старі Кути зачарованої Гуцульщини», робота над якою тривала понад шість років (Сенюк М. Старі Кути зачарованої Гуцульщини. ― Львів: Покрова, 2017. ― 752 с.). Її авторка ― Марія Сенюк ― тривалий час ретельно збирала матеріал, дотичний до  найрізноманітніших аспектів історії, життя й побуту Старих Докладніше >>

Гуцульське Різдво

Зима в Карпатах до останнього часу завжди була сніжною, з великою кількістю заметілей та хурделиць, не одного подорожнього на верхах збивала з ніг стрімка віхола. Природна краса зимових гір створює неповторну атмосферу свята, особливо Різдва. Гуцули з великим душевним трепотом очікують на головне християнське свято зимового періоду. Перед ним додому повертаються звідусіль, як колись, так і тепер, щоб у своїй хаті спожити святу вечерю. Нашим читачам ми хочемо розповісти про особливості гуцульського Різдва Докладніше >>

Випускниця ІФНМУ створила неймовірний фотопроект про центральний корпус вишу

Випускниця Івано-Франківського національного медичного університету, член Спілки фотохудожників України, митець Йордана Дранчук, працює над проектом «Архітектура. Музика. Балет.», поділилася світлинами центрального корпусу ІФНМУ, які вона зробила в рамках цього проекту. Автором і виконавцем проекту, а також основним організатором і режисером знімального процесу є сама Йордана Дранчук. Він відбувається у співпраці з ГО «Франківськ, який треба Докладніше >>

З року в рік

В очікуванні Нового року кожен із нас покладає великі надії та сподівання на прийдешній рік, в якому мають здійснитися усі наші нереалізовані плани та найзаповітніші мрії. Залежно від ментальності та обрядовості, кожен народ виробив свої оригінальні звичаї зустрічі Нового року. У цій статті ми з вами розглянемо цікаві особливості новорічних традицій України та інших країн Європи і звернемо увагу на становлення сталої календарної дати Нового року. Докладніше >>

Станиславівська родина Заклинських – школа українського патріотизму

Серед славних галицьких родин важливу роль у культурно-громадському житті відігравав рід Заклинських. Один із синів галицького ремісника Онуфрій Заклинський (1777-1832) був парохом с. Озеряни (тепер Тлумацького району). В Онуфрія та Марії з Туркевичів було восьмеро дітей. З них п’ять синів: Гнат, Олексій, Михайло, Іван і Теофіл та три доньки. Найстарша з них, Софія, вийшла заміж за отця Андрія Щуровського у Вовчківцях (нині Снятинського району). У них було семеро доньок… Докладніше >>

Католицьке Різдво

Першу календарну реформу римського календаря здійснив близько 690 року до нашої ери диктатор Риму Нума Помпілій, який збільшив кількість днів у році до 355, а число місяців – до 12. Тоді ж було додано нові місяці – «януаріс» та «фебруаріус». Перший з них присвятили богові часу Янусу, а другий – етруському богові підземного царства Фебруусу. За твердженням відомого українського вченого, астронома, професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Івана Климишина, який досліджує історію календаря, в цей час римляни перейшли до впорядкованого місячного календаря за грецьким зразком. Докладніше >>

Перший громадський транспорт Станиславова: як це було 79 років тому

Що в 1939 році могло об’єднувати Нью-Йорк, Лондон, Париж, Берлін, Варшаву і Станиславів? Комунікація, а точніше – автобусне міське сполучення. І хоча в Станиславові воно тільки-тільки зароджувалася, саме завдяки йому місто стало по-справжньому сучасним. Діяльність підприємства, яке займалося першим громадським автотранспортом Станиславова, тривала досить недовго (всього вісім місяців), позаяк її обірвав початок війни, і документів діяльності фірми практично не збереглося. Докладніше >>

Родина Заклинських

Свою громадсько-політичну діяльність молодий Олексій Заклинський розпочав ще буремного 1848 року в стінах Львівської духовної семінарії. Олексій не обмежувався обов’язковою наукою, а читав багато і поза навчальною програмою. Завдяки цьому незабаром усвідомив, що він українець, син українського народу. А читаючи всілякі книжки, особливо німецькі, польські й чеські, Олексій бачив, що ті народи є національно свідомими, знають про потреби свого розвитку і свого добра. Коли порівнював їх з народом українським, то з жалем усвідомлював ту велику різницю. Докладніше >>