Два роки сім’я Марії однією родиною жила в одній кімнаті з сім’єю Тягнибока Важко склалася доля Марії Петрівни Амброзяк, яка народилася 27 січня 1936 року в селі Почепи Золочівського району Львівської області. Село було повстанським, у ньому до 1950 року не було створено колгоспу. Вуйко Марії був в УПА, тож у їхньому обійсті часто проводили обшу Докладніше >>

Польсько-українська війна 1938-1947 років була зумовлена тим, що українці виступали за створення Української держави разом з західноукраїнськими теренами, а поляки прагнули відновлення Польщі в кордонах вересня 1939 року. На Прикарпатті це протистояння призвело до значних людських і матеріальних втрат. Прихід радянської влади в 1944 році польськ Докладніше >>

Друга світова війна ще на закінчилася, а радянська карально-репресивна система вже розгортала маховик депортацій українців із Західної України. 26 березня 1945 року керівництво НКВС Станіславської області повідомило в службовій записці голову Станіславської обласної ради депутатів трудящих Р.Рясіченка, що в квітні цього ж року відбудеться «виселенн Докладніше >>

З другої половини 1944 р. через вступ Червоної армії в Західну Україну членство ОУН-УПА втратило можливість запроваджувати власну економічну політику і перейшло від конструктивної роботи з побудови власної економічної системи до деструктивної роботи зі знищення ворожої. На цьому етапі на перше місце виступила антиколгоспна боротьба та ліквідація ак Докладніше >>

Під час національно-визвольної боротьби ОУН-УПА не всі повстанці мали силу витримати випробування долі, морально не зламатися і залишитися зразком для наслідування для інших борців. Ми не маємо права їх звинувачувати, бо не знаємо, як самі вчинили б у таких обставинах. Але їхні долі – це також частина мозаїчної картини суспільно-політичної ситуації Докладніше >>

Анастасія Федорівна Арламовська (дівоче прізвище – Плугатор) народилася 12 червня 1935 р. у с. Вільшаниця Тисменицького району. Настину родину, що складалася з батьків, дідуся з бабусею та трьох дітей (ще була сестра-першокласниця і трирічний братик), у 1950 р. виселили як куркулів, «за багатство»[1]. Плугаторів і ще 17 родин з села спочатку спр Докладніше >>

Олександра Павлівна Дауніс (Реміцька) народилася 15 вересня 1936 року в с. Волосів Надвірнянського району. Сім'я складалася з батьків і п'яти сестер, найстаршій з яких було 15, а наймолодшій – рік. Ще був брат, засуджений на 10 років за допомогу УПА. За те сім’ю і вислали в листопаді 1945-го. Тут залишилася лише заміжня сестра Олександри, яка вийшл Докладніше >>

Серед бійців Української повстанської армії були вихідці з Наддніпрянської України, в яких під впливом різних обставин розвіялися покручі радянської пропаганди і які уособлювали в складі повстанців соборність України. Особливо відзначився в боях на Рогатинщині виходець з Полтавщини, курінний УПА Дмитро Карпенко – Яструб, військовий талант, патрі Докладніше >>

Людські життя під час боротьби ОУН-УПА з радянським тоталітарним режимом в 40-50-х рр. ХХ ст. переверталися догори дриґом, і їх історії швидше нагадували сюжет детектива з елементами фантастики, аніж реальність. Подібним чином склалася доля Дмитра Миколайовича Гайдаша, 1912 р.н., уродженця с. Серафинці Городенківського району. У травні 1944 р. в Докладніше >>

Під час боротьби ОУН-УПА з радянським тоталітарним режимом у 40-50-х рр. ХХ ст. окремі голови сільрад паралельно виконували ще функції станичних ОУН і дезорганізовували радянську владу на місцях. Так, 28 січня 1948 р. вироком Військового трибуналу на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років і конфіскацією майна був покараний голова Докладніше >>

Вбивство як засіб боротьби з політичними опонентами широко використовувалося радянською карально-репресивною системою. Матеріали кримінальної справи №1175 Галузевого державного архіву СБУ в Івано-Франківській області демонструють механізм, як радянські спецслужби залучали для фізичного знищення керівництва ОУН-УПА арештованих повстанців. Мова пі Докладніше >>

Жила собі Палагея Василівна Курносова, 1924 р.н., уродженка с. Ногатіно Ленінського району Московської області. Дівчина закінчила 9 класів школи, з жовтня 1940 по 5 жовтня 1942 р. працювала машиністкою в сільському відділі міліції, далі служила в Червоній армії аж до демобілізації 25 липня 1945 р. і влаштування на посаду секретаря-машиністки відділ Докладніше >>

«Ні рибки гранатами поглушити, ні по селу походити»: з історії руху опору УПА радянській владі в с. Старий Лисець У кінці липня 1944 р. внаслідок наступу 575-го стрілецького полку радянської армії село Старий Лисець Тисменицького району було звільнене від німецько-фашистських загарбників. Але нові окупанти – совіти – відновили довоєнний репресив Докладніше >>

Під час досліджень матеріалів з Галузевого державного архіву СБУ в Івано-Франківській області довелося натрапити на кримінальну справу Павла Васильовича Созінова, 1914 р.н., уродженця м. Благовещенська Амурської області, який отримав вищу освіту за фахом вчителя математики і фізики. Станом на середину 1947 р. Созінов у званні старшого лейтенанта Докладніше >>

В умовах післявоєнного протистояння ОУН-УПА з радянською карально-репресивною системою важливе значення для націоналістів мав контроль над ресурсами задля повноцінного забезпечення загонів УПА. У цій праці повстанці натикалися на опір радянських органів влади, які по селах були репрезентовані сільськими головами та партійно-радянським активом. П Докладніше >>

Зазначимо, що Омелян Давидович мав типову для галицького інтелігента біографію. Він народився в сім’ї священика, в 1910 р. закінчив юридичний факультет Львівського університету, в 1910-1914 рр. працював кандидатом на посаду судді у Львівському апеляційному суді, в 1914-1915 рр. був в м. Радехові завідувачем з розподілу хліба голодуючим. У 1915 р Докладніше >>

Серед працівників радянських карально-репресивних органів, що боролися з націоналістичним підпіллям в Західній Україні, траплялися відверто маргіналізовані соціальні елементи, що своєю діяльністю дискредитували образ «визволителів» та полегшували опір українцям. Так, особливо відзначився оперуповноважений Жаб’євського (нині Верховинського) райвідді Докладніше >>

Життя Романа Івановича Сенишина нагадує історію із захопливого художнього роману. Почнемо з того, що в метричній книзі було записано, що Сенишин народився в 1914 р., а насправді він народився 13 серпня 1912 р. у м. Львові. У 1931 р. Роман закінчив Львівську торгову школу, але чомусь влаштовується на роботу помічником стоматолога Володимира Бабія Докладніше >>