До річниці з часу створення УПА калушани власними силами прибрали закинуті і зарослі травою могили бійців УПА, а також капітально відремнтували пам’ятники. Упродовж двох тижнів працею та матеріалами благодійній акції сприяли працівники ритуального салону “Скорбота” Юрій Кузь, Богдан Барбушак, Сергій Дзіковський, Артур Когут, ТзОВ “Кахелина” (Андрій Когут), ПП Білоус (Таїсія Руда), магазин “Орхідея” (Мар’яна Галій), магазин “Всяка всячина” (Лідія Докладніше >>
На кладовищі у житловому мікрорайоні “Підгірки” в Калуші активісти відновили три могили воїнам УПА. Як розповів ініціатор акції Юрій Кузь, четверо калушан понад тиждень прибирали, фарбували і впорядковували могили, пишуть “Вікна” Як видно зі світлин, могили заросли бур’янами, кущами і деревами. Небайдужі калушани викосили траву, побілили дерева і прибрали могили. “Майстер безкоштовно пошліфував могильні пам’ятники. Нам виділили щебінь і Докладніше >>
На Прикарпатті волонтери продовжують упорядковувати військові цвинтарі часів Першої світової війни. Так, днями акція прибирання відбулась у селі Сенечів, Долинського району. Координатор громадської організації «Поступовий гурт франківців» Сергій Адамович розповідає, що організатори разом із волонтерами не тільки прибирали могили, а ще встановили на них хрести. «Два хрести поставили на братських могилах. Також встановили хрест на Докладніше >>
12 жовтня в Калуші заплановане велике прибирання єврейського цвинтаря на вулиці Біласа і Данилишина. Проект ініціювала волонтер Корпусу Миру США Патрісія Дейгнен, інформують «Вікна». Цього дня планують частково вирізати та очистити єврейське кладовище, тож, потрібні добровольці. Проект, запланований у партнерстві з Калуською міською радою, має стати Днем дії, яка заохочує громадянську участь жителів та працівників міста. Участь в Докладніше >>
У Ворохті ховають покійників у три поверхи. Усе через брак місця. Місцеві жителі кажуть, щоразу коли копають яму для труни – знаходять кістки. Розширити цвинтар можна за рахунок території Карпатського національного парку, який поруч. Однак, у кабінетах чиновників дозволу на таке вирішення проблеми не дають, повідомляє НТК. Розширити кладовище люди просять вже 17 років. Ним Докладніше >>
У Галичі атовці добиваються відновлення меморіального скверу. Проект виготовлений ще минулого року, але коштів на нього влада не знаходить. Через це людей ховають уже під курганом. Керівництво міста пояснює, що ця проблема зараз не на часі, але впорядковувати поховання таки будуть. Докладніше >>
Калуські краєзнавці та активісти Василь Фіцак та Олександр Коваль продовжують розчищати та досліджувати кладовище. Про це Василь Фіцак повідомив на своїй сторінці у соціальній мережі. «На старому кладовищі продовжили роботи по прибиранню сміття та рослинності. Хоча погода була несприятлива, а нас небагато, нам вдалось очистити від кущів та заростей більше 10 поховань». Нагдаємо, вже більше Докладніше >>
На старому кладовищі Калуша краєзнавцям вдалось відреставрувати пам’ятник дзвоноливареві Антонію Серафіну. Там тепер встановлено пам’ятну табличку, а сам бетонний хрест злегка законсервовано вапнуванням. Про це у соціальній мережі розповів активіст Василь Фіцак. «Під час встановлення постаменту було відкопано скульптуру янголятка з пам’ятника Леопольда Серафіна, ймовірно, це робота відомої з майстерні “Пієтас” в Станиславові. Вона належить Докладніше >>
У Калуші активісти та краєзнавці продовжують доглядати за старим кладовищем. Цього разу чоловіки висадили біля нього 15 дубів. Про це у соціальній мережі повідомив одін із активістів Василь Фіцак. «Спільно з Олександром Ковалем посадили 15 дубків по краю старого кладовища на Височанці. Дерева були насаджені на достатній відстані від поховань, щоб в майбутньому не створювати Докладніше >>
Ряди могил попри дорогу, яка веде вгору. Дорогою мчать легковики та вантажівки, через постійний шум важко абстрагуватися від буденності. Між поховань лунають голоси. Попри пекучий морозний вітер та дошкульну сирість двоє чоловіків у самих светрах жваво орудують невеличкими лопатками біля однієї із гробниць. Докладніше >>
Надгробки викопали на вулиці Драгоманова в Рогатині через дорогу від річки Гнила Липа. Сталося це, коли місцевий житель розпочав копати траншею для нового паркана біля свого будинку, що межує з громадським тротуаром. Про свою знахідку чоловік повідомив місцевого краєзнавця Михайла Воробця. За словами історика, ці великі фрагменти каменів походять із єврейського цвинтаря, розтягнутому на Докладніше >>
Виконавчий комітет міської ради доручив відділу внутрішньої політики сформувати склад делегації молоді та організувати табір у селі Корчмін, в гміні Ульхувек Томашовського повіту в Люблінському воєводстві Республіки Польща. Табір відбуватиметься з 20 по 29 серпня. Делегація поїде в Польщу автобусом, який надасть управління транспорту і зв’язку. Втім діти там не тільки відпочиватимуть, а й працюватимуть. Тож Докладніше >>
З-під розчищених хащ проступають гробівці, надмогильні плити, хрести, на яких — прізвища давно похованих калушан. Докладніше >>
Прикарпатка виграла Європейський суд з прав людини проти України. Юстина Тонюк, 1941 року народження, поскаржилася, що на Прикарпатті за 10 метрів від її будинку облаштували цвинтар. Жінка отримала два судові рішення на свою користь – про заборону використання цього цвинтаря для поховань (справа № 6948/07 «Тонюк проти України»). Судові рішення базувалися на тій підставі, що близькість дому Докладніше >>
Тонюк поскаржилася, що судові рішення, прийняті на її користь, належним чином не виконуються Докладніше >>
На Коломийщині, у селі Годи-Добровідка, жителі збирають підписи, щоб біля їхніх городів не облаштували новий цвинтар. На діючому кладовищі місця вистачить, як мінімум, на п’ять років, тож питання ще не є нагальне. Але вже майже рік між людьми тривають суперечки, і поки що компромісу дійти не вдалося. Докладніше >>
Про це повідомив директор КП «Міська ритуальна служба» Андрій Хруник під час оперативної наради 21 березня. За його словами, на міському кладовищі відкрито магазин для продажу ритуальної атрибутики, планується асфальтування, демонтовано старі та виготовлено нові ковані ворота. Планується облаштувати нові сектори під поховання. Також зроблять заміну 35 лавок в меморіальному сквері по вул. Бандери. «Планується Докладніше >>
У Татарові, що на території Яремчанської міськради, місцевий житель не задоволений розміщенням кладовища, вимагає його закриття і перенесення могил в інше місце. Він вже дійшов до Європейського суду з захисту прав людини, який задовольнив його позов. Влада села запевняє, що шукає компроміс, адже цвинтар переносити немає куди. Докладніше >>
Двоє зловмисників, один з яких відбував покарання у місцяхпозбавлення волі, намагались викрасти із сільського цвинтаря та здати на брухт чугунну огорожу. Докладніше >>
Про Івано-Франківський цвинтар “за театром” не писав ще хіба дуже лінивий. Закладений у 1782 році, він є старшим від варшавської Повонжки та львівського Личакова та був одним із найбільших цвинтарів свого часу. Не будемо перераховувати авторитетних авторів статей, монографій чи навіть художніх творів – їх багато. Докладніше >>
Палій Юлія
Кожного з нас змінить ця війна. Чуючи такі слова ще у 2022, я не уявляла, як саме це торкнеться мене самої та моєї сім’ї, та як я відреагую на це. Розуміння того, що внутрішні трансформації невідворотні, прийшло потім, пізніше. І той факт, що ми вже не будемо такими, як до початку повномасштабного вторгнення, треба визнати
Деркачова Ольга
«Ми були звичайною родиною, яка жила в любові, інколи в дрібних побутових сварках…» – ні, це не початок любовного роману. «Щастя було в усьому, планів на життя було так багато…» – це також не початок мелодрами про нещасливе кохання. «Мій тато дуже любив збирати гриби та гуляти в лісі…» – це не початок шкільного твору
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного