“Будинок “Слово”. Нескінчений роман” – це драматична історія українських письменників доби “Розстріляного відродження”, яких зібрали під дахом одного будинку, аби змусити їх працювати на благо радянської системи. Фільм розповідає про те, як комуністичний рай перетворюється на комуністичне пекло.

“Це найважча наша артилерія, котра не залишить ворогу шансів. Захопливий сценарій, котрий вивірений документальним фільмом, неймовірний акторський склад, вишукана операторська робота, божевільна атмосфера 20-30-х років часу розквіту авангардного мистецтва – все віддзеркалює нам той час, щоб ми могли побачити нас теперішніх – в кривавій м’ясорубці російської орди. Для мене важливо, що мій фільм виходить саме зараз у доленосний для України час. Без перебільшень, такого кіно не було в українському кінематографі. Пам’ятаймо ціну українського Слова”, – каже режисер стрічки Тарас Томенко.

1927 року в Радянській Україні, за наказом Сталіна, у Харкові відбудовано кооперативний будинок “Слово”. Туди заселяють найвидатніших українських письменників у зручні квартири. Всі вони стають учасниками експерименту, спрямованого на створення нового типу радянського письменника та повний контроль над творчим процесом з метою розробки єдиного методу соціалістичного реалізму. Однак не всі письменники готові славити культ Сталіна.

Неочікувано для мешканців будинку “Слово” до них заселяють невідомого молодого письменника Володимира Акімова. Хто він? Ніхто не знає. Його поява розпочинає послідовні дивні події, про які досі мовчить цей будинок.

До теми: На Netflix вийшла комедія «Мій карпатський дідусь»