Головна » Новини » Життя » Війна » “Турбота про підлеглих — один з його пріоритетів”: як 21-річний поет з Богородчанщини командує артилерійською батареєю на фронті
“Турбота про підлеглих — один з його пріоритетів”: як 21-річний поет з Богородчанщини командує артилерійською батареєю на фронті
Жагу до поезії Олександр відчув у юнацтві, а керувати вогнем артилерії навчився у Національної академії Сухопутних військ ЗСУ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Зараз він — офіцер-артилеріст 21 окремої механізованої бригади Збройних сил України.
“Військову професію я обрав після дев’ятого класу, коли поступив до Прикарпатського військово-спортивного ліцею, — розповідає офіцер. — По закінченню поступив до академії на факультет ракетних військ і артилерії. Саме там я відчув всю сувору математичну красу артилерійської науки, яку я вважаю справжнім мистецтвом”.
Артилерія стала для Олександра військовою професією, а завдяки своєму літературному хобі з’явився позивний “Поет”.
У розмові відчувається, що він закоханий у свою справу — може годинами розповідати, як користуватися артилерійською бусоллю, як впливає зношення стволів на кут вертикального наведення і для чого у гаубиці передбачено роздільне заряджання.
Але бойова робота старшого офіцера на батареї САУ передбачає не лише розмови.
“В сучасній війні артилерія є головною ударною силою. Від того, наскільки фахово я працюю, залежить не лише виконання бойового завдання, але й успіх усіх військ в нашому секторі. І мені дуже подобається бачити успішні результати моєї роботи і моїх розрахунків”.
Олександр особливо пишається одним зі своїх епізодів, коли одним влучним пострілом йому вдалося уразити одразу дві одиниці бронетехніки ворога.
Командування бригади високо цінує таланти молодого офіцера. Нещодавно він був призначений на нову посаду.
Тепер Олександр — командир артилерійської батареї, в його підпорядкуванні декілька гаубиць. Солдати та сержанти дуже схвально відгукуються про свого командира: кажуть, турбота про підлеглих — один з його пріоритетів.
А нещодавно лейтенант з позивним “Поет” отримав несподіваний подарунок. Волонтери зі шведської організації Blågula Styrkorna (“Синьо-жовті сили”) прочитали розповідь про Поета на сторінці бригади і вирішили зробити йому подарунок — пікап підвищеної прохідності. Члени організації зібрали кошти, привезли машину зі Швеції і вручили її Олександру разом зі шведським прапором з автографами усіх, хто долучився до цього збору.
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного