Про це сьогодні, 21 липня, у соціальній мережі повідомив франківець Василь Медвідь.
“Хочу подякувати міській владі і особисто меру Марцінківу Руслану за збереження пам’ятки архітектури! Дуже щиро! Одягаю вишиванку і дякую!!! Після чергового порушення питання небайдужими людьми нашого міста про нагле знесення солодового цеху, будівельники просто затягнули тентом будівельний майданчик, щоб не було занадто добре видно, як вони зносять пам’ятку”, – пише пан Василь.
Чоловік ділиться фотографіями та обурюється, що стіна була в ідеальному стані.
“Це і є уся реставрація ! Той мур стіни, що прилягала до торгового центру ( був в ідеальному стані) – вже знесено минулого тижня повністю під “ноль” разом з фундаментом! Зараз залишились лише залишки однієї з стін лицем, але їх напевно також знесуть в найближчі дні! Дякую за “реставрацію”!”, – додав Василь Медвідь.
Нагадаємо, ще три роки тому власник споруди обіцяв журналістам «Галицького кореспондента», що фасад солодового цеху залишиться без змін. Втрачену башту відновлять. Ні об’єм споруди, ні кількість поверхів також не змінюватимуть. Дерев’яне перекриття всередині броварні, відповідно до сучасних норм, замінять залізним. А всередині обіцяли облаштувати музей, кафе та міні-броварню для туристів.
Нещодавно журналісти “Галицького кореспондента” поцікавилися у начальника відділу охорони культурної спадщини департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради Володимира Ідака про стан пивзаводу. Проте Пан Володимир сказав, що на територію колишньої броварні його не пустили.
Довідково:
Станиславівська броварня – це комплекс із двох цехів, солодового і варного, розташованих на вулиці Новгородській №28 та №49. Їх спорудження датується 1767 роком. Комплекс було занесено до Державного реєстру пам’яток архітектури національного значення у 1979 році. За часів незалежності завод збанкрутував. У 2003 році з ініціативи тодішньої міської влади Івано-Франківська (мера Зіновія Шкутяка) пам’ятку було виставлено на приватизаційний аукціон. За 100 691 гривню її придбав підприємець, який працював у сфері інтересів будівельної компанії “Гаразд Україна”, співвласником якої був Костянтин Бородайко. Тодішня міська влада запевняла, що продаж було здійснено за умови збереження спеціалізації підприємства.