Студент ухилявся від громадських робіт, тепер відбуде покарання у вигляді арешту.
Вироком Калуського міськрайонного суду від 2022 року юнака було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального Кодексу України (крадіжка) та призначено покарання у вигляді 150 годин громадських робіт. На час постановлення вироку юнак навчався та здобував освіту в навчальному закладі м. Калуша.
У травні засуджений прибув до органу пробації, де йому роз’яснили порядок та умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання.
Після цього йому видали направлення до відбуття покарання у КП «Калушавтодор». Однак юнак не відпрацював жодної години громадських робіт, та злісно ухилився від відбування покарання.
До суду надійшла угода про визнання винуватості, згідно якої обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого, який у повному обсязі визнав свою вину у вчиненому.
Сторони погодилися на призначення обвинуваченому юнаку покарання у вигляді арешту строком на 1 місяць.
Суд, дослідивши подані матеріали, вирішив затвердити угоду про визнання винуватості. До невідбутого покарання, призначеного за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 2022 року, що становить 150 годин громадських робіт, суд перевів в 19 днів арешту, та остаточно призначив покарання у вигляді 1 місяця 15 днів арешту.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п