Вогонь, що нищить історію

170-річна пам’ятка історії згоріла за якихось пів години – від дерев’яного храму не залишилося практично нічого. Як часто та з яких причин стаються такі пожежі в Івано-Франківській області?

Шансів врятувати не було

2 жовтня у селі Новошин Вигодської ОТГ, що у Долинському районі, спалахнула дерев’яна церква Святого Василія Великого (УГКЦ), яка була зведена ще у 1850 році. Будівля загорілася миттєво, за лічені хвилини полум’я охопило весь храм. Врятувати споруду було практично неможливо.

Як розповіли у прес-службі управління ДСНС України в Івано-Франківській області, повідомлення про пожежу  до рятувальників Долинщини надійшло близько восьмої години вечора. Горіла будівля дерев’яної церкви – пам’ятки архітектури місцевого значення, площею 17 на 9 метрів.

«На момент прибуття першого пожежно-рятувального підрозділу будівля була повністю охоплена вогнем. Площа пожежі складала 150 квадратних метрів. До гасіння пожежі були залучені чотири водяних стволи. Гасіння пожежі здійснювалося за допомогою підвозу води з місцевого ставка на відстані 1,5 кілометра. О 21:00 пожежу було локалізовано, а о 22:12 її вдалося ліквідувати», – йдеться у повідомленні ДСНС.

Завдяки зусиллям рятувальників вдалося врятувати розташовані поряд будівлі нової церкви та дзвіниці. Потерпілих внаслідок пожежі не було – вогонь спалахнув увечері, коли церква була безлюдною. До ліквідації пожежі було залучено 32 рятувальників та 7 одиниць техніки.

За словами речниці управління ДСНС в області Світлани Бабушкіної, у Новошині не було можливості оперативно отримувати воду, що ускладнило гасіння пожежі – село є, по суті, гірським.

«Працівники ДСНС прибули на місце пожежі оперативно. Але церква була розташована на безводній ділянці. Крім того, мало місце досить пізнє інформування про загоряння. За попередньою версією, пожежа могла статися внаслідок короткого замикання в електропроводці», – сказала Бабушкіна.

Громада відбудовує церкву

Першими пожежу побачили місцеві люди – вони саме поверталися із сусідньої церкви, яку прибирали. У Новошині храми УГКЦ та УПЦ розташовані поруч. Люди забили на сполох, адже полум’я швидко знищувало споруду.

«Ми викликали пожежників, – каже житель села на ім’я Іван. – Вони приїхали досить швидко, але врятували церкву було вже неможливо. Я був тут десь о 19:40, то весь той бік зі сторони школи вже горів. Буквально пів години – і згоріло все. Дуже шкода храму, він був старовинний і перевезений ще колись із села Ілем’я».

Храм ХІХ століття був повністю дерев’яним. Гасити його разом із пожежниками намагалися і місцеві жителі, які носили воду в відрах, але все марно. Люди погоджуються із версією про коротке замикання. Грози у той день не було, тож полум’я не могло спалахнути через удар блискавки. Виключають селяни і версію підпалу, адже обидві християнські громади у невеликому селі живуть дружно і релігійних конфліктів тут не було.

Звістка про згорілий храм вразила жителів Новошина, адже 30 сімей із греко-католицької громади залишилися без церкви. Люди вирішили не сидіти склавши руки, а взялися відбудовувати храм. Церковне братство звернулося до всіх небайдужих, і люди відгукнулися – прийшли працювати, ліквідовуючи залишки згарища та закладаючи фундамент для нової церкви. Звісно, про реконструкцію мова не йде – нема що відновлювати.

«Що тут рахувати – треба будувати церкву, – каже місцевий бізнесмен та ексдиректор Вигодського лісгоспу Ігор Тимочко. – Я от екскаватор підігнав, шутер привіз, прийшли люди, та й будемо будувати. Потім будуть гроші, церковні пожертви від небайдужих громадян – і, думаю, спільно ми зможемо швидко відбудувати храм. Для громади одного села це буде складно, але якщо допоможуть люди з району, то впораємось».

Робота у Новошині наразі справді кипить. Через тиждень від моменту пожежі, 9 жовтня, на місці церкви вже немає ані сліду згарища. Місцеві жителі все прибрали, а сильно обгорілі залишки храму закопали неподалік. Наразі тут вже облаштовують фундамент під нову церкву, привезли частину будматеріалів – пісок, щебінь та інше. Їх людям, до речі, продали за собівартістю – підприємці також пішли назустріч, дізнавшись, для чого використають ці матеріали.

А релігійна громада села Новошин Вигодської ОТГ наразі звертається до всіх небайдужих за допомогою. Над створенням банківського рахунку, куди можна буде перераховувати кошти на новий храм, церковна управа ще працює. Але потрібні будуть також і робочі руки, і будматеріали.

Десятки згорілих храмів

Випадок із церквою у селі Новошин, на жаль, не єдиний в Івано-Франківській області. Давні дерев’яні храми горять ледь не щороку, і, як правило, згоряють при цьому дотла. Начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Володимир Федорак переконаний: зарадити цьому можна. Втім, на це потрібні серйозні кошти, яких в області просто немає.

«В інших областях України ця статистика ще гірша, ніж на Прикарпатті. Але нас це все одно не тішить. Найбільше дерев’яних церков залишилося в трьох областях – Івано-Франківській, Львівській та Закарпатській. Якщо говорити про нашу область, то це близько 450 дерев’яних храмів, які є пам’ятками місцевого чи національного значення. Є й дві церкви, які віднесені до спадщини ЮНЕСКО – церква Святого Духа в Рогатині і храм Різдва Пресвятої Богородиці в Нижньому Вербіжі на Коломийщині», – розповідає Володимир Федорак.

Нинішню ситуацію в державі з охороною культурної спадщини посадовець вважає задовільною, адже деяких заходів все ж вживають. Втім, від хорошої вона також є далекою, адже реальні кроки робляться рідко, а грошей виділяється мінімум.

«У багатьох дерев’яних церквах вкрай застаріла система пожежної безпеки або її нема взагалі. Подекуди немає заземлення та блискавковідводів. Ми це питання порушуємо щороку, було прийнято програму «Духовне життя» – в результаті за три роки на це виділили близько 500 тисяч гривень. А одна непогана система пожежного захисту коштує 40-60 тисяч, залежно від масштабу будівлі», – каже начальник управління культури.

У систему пожежної безпеки, яка буде доречною в дерев’яному храмі, входить електронна апаратура для фіксації вогню та диму, а також – для виведення цих сигналів на пульт в найближчій пожежній частині, щоб вогнеборці могли відреагувати на загоряння одразу. Крім того, мова йде і про спеціальну хімічну речовину, якою просочують дошки та балки храму. Ця термічна суміш дає дереву певну вогнетривкість, а пожежникам – необхідний час, щоб дістатися до споруди. А от встановлювати системи автоматичного пожежогасіння на кшталт розприскувачів води в таких спорудах не варто, адже поливати водою древні іконостаси не можна.

«Кілька десятків церков нашої області вже захищені подібним чином. Навіть кам’яні церкви доречно захистити від пожежі, адже іконостаси та підлоги є переважно дерев’яними. Потрібно приймати локальні програми із захисту спадщини, щоб органи місцевого самоврядування теж виділяли гроші на свої храми. Звісно, церква є відділеною від держави, але ж це пам’ятки, а їх потрібно зберігати. Коли ж ми говоримо про великі храми, то тут потрібне вже державне фінансування. Зрештою, 150-160 церков у нашій області треба банально ремонтувати, і тут ми говоримо про суму близько 200 мільйонів гривень, якої у нас немає», – пояснює Володимир Федорак.

Фахівці з управління культури вивчають досвід іноземних країн із захисту і збереження таких пам’яток. До прикладу, в Польщі у храмах встановлюють сучасну високоактивну сигналізацію, яка моментально дає сигнал у пожежну частину. При цьому, якщо мова йде про пам’ятку національного чи світового значення, то в межах кількох кілометрів від неї має бути розміщена пожежна частина – щоб вогонь можна було приборкати за 10 хвилин. Просочування деревини термічною сумішшю там також здійснюють – в результаті дерево нагрівається, але не горить.

Втім, попри вивчений досвід, через брак коштів храми продовжують горіти. За словами Володимира Федорака, точна кількість прикарпатських церков, які згоріли за роки незалежності України, невідома, але рахунок йде на десятки.

Тарас ВОЛОШИН

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!