Вибори по-прикарпатськи: знову не так, як усі

  • 31 березня відбувся перший тур чергових виборів президента України. У другий тур вийшли український актор, комік та шоумен Володимир Зеленський (понад 30% голосів виборців) та чинний глава держави Петро Порошенко (майже 16%).

    «Це абсолютно логічний результат на кожних українських виборах, – відреагував на підсумки першого туру відомий український журналіст Віталій Портніков на своїй сторінці у Фейсбук. – Нова людина, яка не є президентом країни, стає лідером громадських очікувань. Українці поводяться доволі прогнозовано. Саме так вони поводили себе в 1994 році, коли голосували за Леоніда Кучму, й це дуже схожа виборча кампанія: простий хлопець, свій, не партійний номенклатурник, не з влади, все вирішить. Українці поводилися так і в 2004 році, коли сприймали Віктора Ющенка як месію, і в 2014 році, коли вважали, що обрання Петра Порошенка президентом одразу вирішить всі ті проблеми, які були створені в результаті президентства Віктора Януковича. Тож ми просто спостерігаємо певний оберт українського політичного життя по колу. І це ще не закінчилося».

    За даними громадянської мережі «Опора», до списків виборців включили майже один мільйон п’ятдесят тисяч прикарпатців, а правом змінити місце голосування без зміни виборчої адреси скористалося 6 207 громадян.

    Від початку виборчої кампанії Івано-Франківську область відвідали 9 кандидатів на посаду президента. По два візити здійснили Руслан Кошулинський, Анатолій Гриценко, Петро Порошенко та Валентин Наливайченко, один – Віктор Кривенко, Ігор Шевченко, Юлія Тимошенко та Володимир Зеленський.

     Рекордна кількість кандидатів

    Вибори-2019 запам’ятаються рекордною кількістю кандидатів у президенти. Спочатку ЦВК зареєструвала 44 кандидати, але до першого туру їх залишилося 39, адже Дмитро Гнап, Андрій Садовий та Дмитро Добродомов відмовилися від участі на користь Анатолія Гриценка, Сергій Кривонос – на користь Петра Порошенка, Євген Мураєв – на користь Олександра Вілкула.

    Першого кандидата – колишнього міністра екології та природних ресурсів Ігоря Шевченка – зареєстрували 4 січня, чинного президента Петра Порошенка – 7 лютого, а лідера виборчих перегонів Володимира Зеленського – 30 січня.

    Загалом ці вибори обійшлися держбюджету у 2,4 млрд. гривень.

    Серед тих, хто балотувався на посаду глави держави, були лідери соціологічних рейтингів та кандидати, про яких багато хто почув уперше. Виникає питання: навіщо йти у президенти, якщо шанси на перемогу мізерні, і платити 2,5 мільйона застави?

    Активісти громадського руху «Чесно» зазначають, що більшість учасників виборчих перегонів – це технічні кандидати, які з’явилися у бюлетені, щоб відібрати голоси в головних конкурентів. За їхніми даними, щонайменше дев’ять кандидатів у президенти пов’язані з Юлією Тимошенко, шість – з Петром Порошенком, двоє – з Володимиром Зеленським, а один – має стосунок до Олега Ляшка.

     

    Цифри

    Кількість кандидатів на пост президента України у різні роки:

    1991 – 6;

    1994 – 7;

    1999 – 13;

    2004 – 24;

    2010 – 18;

    2014 – 21;

    2019 – 39.

     На рекламу – мільйони

    За підрахунками «Чесно», серед кандидатів у президенти найбільше грошей у свій виборчий фонд перерахував чинний президент Петро Порошенко – всього 415 мільйонів гривень. Сума є рекордною в історії президентських виборів в Україні. Порошенко профінансував кампанію із власної кишені.

    На другому місці – Юлія Тимошенко. Із рахунків партії ВО «Батьківщина» надійшло 164 мільйони гривень.

    Лідер гонки Володимир Зеленський витратив на вибори 95,4 мільйона.

    Якщо зважити, що середня зарплата в лютому цього року в Івано-Франківській області, за даними сайту «Мінфін», складала 8037 грн., то Петро Порошенко витратив на свою кампанію 51 636 середньомісячних зарплат (грошей вистачило б на 4303 роки), Юлія Тимошенко – приблизно 20 405 зарплат (1700 років), а Володимир Зеленський – 11 870 зарплат (989 років).

     Підсумки голосування на Івано-Франківщині

    Масштабних порушень, які б суттєво вплинули на хід виборів, на Івано-Франківщині правоохоронці та спостерігачі не зафіксували.

    Однак спостерігачі «Опори» впродовж дня голосування виявили незаконну агітацію. Йдеться про маніпуляційні білборди із написами «Думай», «Змінюй» та «Постав галочку, закрий їм лавочку», у яких використовувалася стилістика та кольори агітаційних кампаній кандидатів Петра Порошенка, Юлії Тимошенко та Володимира Зеленського.

    У селі Олеша, що на Тлумаччині, «Опора» виявила незаконну агітацію за Олександра Шевченка, у Клубівцях Тисменицького району – за Руслана Кошулинського, а у Єзуполі – за Віктора Кривенка. Спостерігачі зафіксували також дзвінки начебто від штабу «Свободи» із запрошенням прийти на вибори та проголосувати за гідного кандидата від націоналістів, які теж були розцінені як прихована агітація.

    Одне із найбільших порушень під час роботи виборчих комісій – 690 бюлетенів, зіпсованих позначкою «вибув» навпроти прізвища кандидата Олександра Мороза, які були виявлені у селі Князівське Рожнятівського району. Як повідомляють в «Опорі», 690 виборців не мали б змоги проголосувати, якби не оперативна реакція членів ОВК та ЦВК: додаткові бюлетені доставили із Києва.

    У селі Кадобна Калуського району на дільниці 60 заяв від охочих проголосувати вдома були підкріплені однією спільною довідкою від лікаря.

    За даними ЦВК, станом на 11.00  2 квітня було опрацьовано 98,16% голосів.

    В Івано-Франківській області у першому турі лідирує Юлія Тимошенко (22,49% голосів). Чинний президент Петро Порошенко лідирує у Львівській (35,31%) та у Тернопільській (24,39%) областях, Юрій Бойко – у Донецькій (36,50%) та Луганській (43,86%). У всіх інших регіонах переміг Володимир Зеленський.

    На Прикарпатті, станом на 11.00  2 квітня, лідера гонки Володимира Зеленського підтримали 16,03% виборців, а Петра Порошенка – 21,33%.

     Як голосували прикарпатці на виборах у різні роки

    На перших виборах президента України після здобуття незалежності у 1991 році 67,10% жителів Івано-Франківської області проголосували за В’ячеслава Чорновола, хоча більшість областей (крім Львівської та Тернопільської) підтримали Леоніда Кравчука.

    На дострокових виборах у 1994 році на Прикарпатті впевнено лідирував Леонід Кравчук (94,46% голосів), а Леоніда Кучму підтримали ті регіони, які згодом проголосували на виборах 2004 за Віктора Януковича (лише Сумська, Чернігівська, Полтавська та Кіровоградська стали винятком).

    На перших регулярних виборах президента, коли у другий тур вийшов Леонід Кучма та Петро Симоненко, Івано-Франківщина віддала 92,30% голосів на підтримку Кучми.

    На виборах 2004 року, які дали поштовх Помаранчевій революції, під час переголосування другого туру 95,7% виборців з Прикарпаття проголосували за Віктора Ющенка і лише 2,86% – за Віктора Януковича.

    У 2010 році, коли за пост глави держави змагалися Віктор Янукович та Юлія Тимошенко, 88,89% прикарпатців проголосували за Тимошенко, всього 7,2% – за Януковича.

    На виборах, які були призначені внаслідок Революції гідності у 2014 році, переміг Петро Порошенко. Найвищий результат чинного президента був зафіксований у трьох областях – Львівській (70,2%), Вінницькій (66,1%) та Івано-Франківській (64,9%).

     ТОП-5 лідерів

    П’ятірка лідерів цьогорічних виборів станом на початок дня 2 квітня виглядала так: – Володимир Зеленський – 30,24% голосів

    – Петро Порошенко – 15,92% голосів

    – Юлія Тимошенко – 13,39% голосів

    – Юрій Бойко – 11,67% голосів

    – Анатолій Гриценко – 6,92% голосів

    Після першого туру кожен із них прокоментував результати екзит-полів, які проводилися під час президентських перегонів.

    Володимир Зеленський: «Щойно бачив прес-конференцію нашого гаранта, він ще раз сказав, що я маріонетка Коломойського… А у мене до нього тільки одне питання: то ви маріонетка Свинарчука чи Свинарчук ваша маріонетка? Я воювати із суспільством не буду. Збирати намети і майдани, щоб захищати свою персону, якщо українці проти мене, не буду, бо життя – найголовніше».

    Петро Порошенко: «Доля так розпорядилася і звела мене у другому турі, я не соромлюся це казати, з маріонеткою Коломойського. Коломойському ми не дамо жодного шансу. Тому я із завтрашнього дня розпочинаю боротьбу за перемогу у другому турі. Ключовим елементом мають бути передвиборчі дебати. Той, хто буде ухилятися, засвідчить, що йому нічого сказати».

    Юлія Тимошенко: «Екзит-поли – це така сама соціологія, якою маніпулювали в останні місяці. Екзит-поли – це така сама продажна соціологія. Не звертайте на них уваги. Ми розраховуємо на те, що після підбиття реальних результатів виборів, отримання оригінальних протоколів ми будемо боротися з Володимиром Зеленським у другому турі».

    Юрій Бойко: «Наші показники дещо занижують, тому що люди просто бояться говорити, що голосували за представника «Опозиційної платформи – За життя». І це зрозуміло, тому що тиск був шалений, особливо в регіонах, які є нашими базовими. Але все ж я дуже задоволений, тому що ми показали, що влада, незважаючи на величезний тиск, незважаючи на всі спроби підкупу, приречена».

    Анатолій Гриценко: «Моя особиста думка: я не хочу ще п’ять років обману та мародерства, тому за жодних умов не підтримаю Порошенка. Я його добре знаю. Не можу закликати голосувати і за Зеленського, бо його не знаю».

    Марія ГРИЦКІВ

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!