СВЯТКУЄМО:

– 12 лютого – Собор трьох святителів: Василя Великого, Іоана Златоуста, Григорія Богослова.

Свято цих трьох святителів відзначають в один день із 1706 року, після того, як вони, за переказами, явились єпископу Євхаітському Іоану і наказали залишити даремну суперечку про переваги котрогось із них над іншими, оскільки всі вони творили на благо Церкви.

Василій Великий, Григорій Богослов та Іван Золотоустий передали нам вчення Нікейського Собору і пояснили догмати про Святу Трійцю, Христове Божество та Пресвяту Євхаристію.

ПОДІЇ:

– 12 лютого 1911 р. – у Станиславові постановкою «Наталка Полтавка» розпочав діяльність Український народний театр імені Івана Тобілевича. Про Станиславів театральний читайте тут.

– 12 лютого 1922 р. у Станиславові відбувся перший концерт учнів недавно заснованої Станиславівської філії Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. У програму ввійшли твори вокальні, для скрипки, фортепіано та один камерний ансамбль – усього 29 номерів. Вистава відбулася в двох діях. У першій виступили учні (елєви) 1-го та 2-го року навчання, у другій – 2-го та 3-го року навчання. Серед них – Анатоль Кос (майбутній відомий український композитор А. Кос-Анатольський), Марко та Тетяна Лепкі (діти гімназійного професора і видатного культурно-суспільного діяча Миколи Лепкого) та інші. Виконувались твори відповідного вікового репертуару зарубіжних композиторів, українські народні пісні та романси. Про музичне життя міжвоєнного Станиславова читайте тут.

–12 лютого 1944 року – президія Верховної Ради УРСР і РНК УРСР ухвалили «Звернення до учасників банд буржуазних націоналістів» із закликом «припинити боротьбу проти українського народу».

– 12 лютого 1992 р. – Україна встановила дипломатичні відносини з Латвійською Республікою та Данією. Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка визнала незалежність України.

– 12 лютого 2014 р., Київ, Євромайдан – столична прокуратура закрила справу проти Олександра Попова та Володимира Сівковича, колишній очільник Києва та заступник секретаря РНБО потрапили під амністію. Трьом підозрюваним у справі про побиття Тетяни Чорновол суд змінив арешт на поруки. Чотирьох афганців, відпущених під домашній арешт у Подільському суді, знову викликали на допит до райвідділу міліції. 

ІМЕНИНИ: Василь, Григорій, Іван, Іполит, Петро 

НАРОДИЛИСЯ:

– 12 лютого 1871 р. – у с.Торговиця на Городенківщині народився український письменник і громадський діяч Лесь Мартович. Вчився в Коломийській гімназії. Новели з селянського життя писав покутською говіркою. Помер 11 січня 1916 року на Львівщині.

 

– 12 лютого 1902 р. – народився Данило-Василь Кисілевський – священик-просвітитель, вихідець із Рошнева Товмацького повіту (нині Тисьменицького району) Станіславського воєводства. Загинув 8 вересня 1947 року в ув’язненні.

Родина Кисілевських

Данило-Василь закінчив Станіславську духовну семінарію і був рукоположений на священика 27 вересня 1932 року єпископом–помічником Іваном Лятишевським у Катедральному соборі Св. Воскресіння Христового в Станіславі.

Перше священиче призначення о. Данила було в Печеніжині Пістинського деканату 25 жовтня 1932 р. Згодом його чекала душпастирська праця в Поточиськах Городенківського деканату та Нижневі Устецького деканату (тепер село Тлумацького району). І в кожному населеному пункті молодий священик дбав про піднесення релігійної та національної свідомості парафіян.
1 липня 1933 року о. Д. Кисілевського направили в церкву Івана Богослова в село Луг Делятинської парафії Надвірнянського деканату. 12 грудня 1941 року отець стає парохом села Залуччя Снятинського деканату, згодом працює в Княжому цього ж району. 

16 серпня 1946 року отця Д. Кисілевського арештували. Його звинуватили в матеріальній допомозі УПА, переховуванні дружини вояка УПА. Військовий трибунал військ МВС Станіславської області 23 жовтня 1946 року священика засудив на десять років позбавлення волі та п’ять років “пораження в правах” із конфіскацією майна.

Отець Данило Кисілевський загинув 8 вересня 1947 року в ув’язненні, місце поховання не відоме. Реабілітований 29 січня 1993 року (http://novazorya.if.ua/05052011/118-living-for-god-and-ukraine).

– 12 лютого 1928 р. – народився о. Іван Козовик –  професор і священик, віце-ректор Івано-Франківського теологічного університету (1995), кандидат філософських наук (1969), доцент (1972), автор кількох підручників з філософії та латинської мови.

 

ЮВІЛЕЇ:

– 100 років від дня народження Василя Бандери (1915-1942), учасника національно-визвольних змагань, члена ОУН, брата С. Бандери, уродженця с. Старий Угринів Калуського району. Загинув 22 липня 1942 р. в концтаборі Аушвіц від рук капо – прислужників табірної адмінстрації.

 

ПАМ’ЯТАЄМО:

– 12 лютого 1924 р. – загинула у Львівській в’язниці від рук польської поліції громадська діячка, одна з фундаторок Союзу українок у Львові, член УВО Ольга Левицька-Басараб. Народилася 1 вересня 1889 р. в с. Підгороддя на Рогатинщині.

 

– 12 лютого 1925 р. – у Вінніпезі (Канада) помер уродженець Нижнього Березова на Косівщині (1857р.) публіцист і громадсько-культурний діяч Кирило Геник. Включений у канадський список «Людей, значущих для національної історії».

 Кирило Геник здобув початкову освіту в Коломиї, а потім поїхав до Станіславова (тепер Івано-Франківськ), щоб закінчити свою педагогічну освіту. Здобув ступінь бакалавра у Львові та був призначений вчителем в 1879 в районі Надвірної.

У 1882 Геник повернувся до свого рідного села і там заснував школу. У 1880-х рр. Кирило Геник заснував підприємство та виробничий кооператив, який назвав “Карпатська крамниця”. У 1890 його обрали до міської ради в Коломиї, де він розпочинав своє навчання.

Кирило Геник із дружиною і чотирма дітьми разом із групою 64 українців прибув до Квебеку 22 червня 1896. У Канаді займався активною громадською роботою. До самої смерті Геник був настільки популярним, що в українській канадській громаді його знали як «царя Канади».

– 12 лютого 1939 р. – помер Пій XI (Акілле Ратті), Папа Римський у 1922-1939 рр. Засуджував утиски Української Греко-Католицької Церкви варшавською владою у Західній Україні після окупації цих земель Польщею, активно виступав проти тоталітарних режимів у Німеччині та в СРСР, засуджував переслідування Церкви нацистами та проповідування расистської ідеології (енцикліка проти фашизму «Mit brenender Sorge»; 1937), виступав проти комуністичної ідеології та нищення релігійного життя в СРСР (енцикліка «Divini Redemptoris»; 1937). У 1925 р. уклав конкордат із польським урядом, який упорядкував правове становище УГКЦ у Польщі.

– 12 лютого 1945 р. – загинув Клим Савур (Дмитро (Роман) Клячківський) (4 листопада 1911, м. Збараж, Тернопільська область – 12 лютого 1945, між селами Оржівські хутори та Суськ Рівненської області) –  український вояк, головний командир Української повстанської армії. Полковник УПА (посмертно). Лицар Золотого Хреста Заслуги (1952, посмертно) та Золотого Хреста бойової заслуги 1-го класу (посмертно).

 

Закінчив Станіславську гімназію (1932) і торгові курси у Львові (1933), студент юридичного факультету Львівського університету, член ОУН, служив у польській армії (1934–1935). Працював у «Народній торгівлі» у Станіславові в 1934 році. Був обласним провідником «Юнацтва» ОУН Станіславівщини (1939–1941), де займався організаційною роботою серед молоді під псевдо Блонд. Його заарештували енкаведисти 10 вересня 1940 в Долині, проте не змусили визнати причетність до ОУН і здати інформацію про інших учасників підпілля.

 

На початку липня 1941 року йому вдалося втекти з Бердичівської тюрми. Із січня 1942 р. – провідник ОУН м. Львова, крайовий провідник ОУН ПЗУЗ; член проводу ОУН, організатор і перший командир УПА, крайовий командир УПА-Північ із 1944 р.

Відіграв значну роль в організації та розбудові відділів УПА на Поліссі та Волині, займався розробкою тактики боротьби з гітлерівцями, формуванням кінних підрозділів УПА, організацією самооборони та ін.
Загинув у бою з переважаючими силами НКВС біля Оржівських хуторів Клеванського району на Рівненщині. Посмертно підвищений УГВР до звання полковника УПА.

ЦІКАВО:
– 12 лютого 1908 р. – у Нью-Йорку на площі Таймс-сквер стартували перші автогонки навколо земної кулі.
Шість автомобілів доїхали спочатку до Сан-Франциско, потім морем переправилися в Японію, звідки морем прибули до Росії. Траса гонки пролягала через Сибіру та всю Європу.
Переможець Джордж Шустер фінішував у Парижі 26 липня, провівши за кермом 88 днів.

 

Автомобіль «Томас Флаєр» – учасник перегонів

 

Читайте також: Цей день в історії Прикарпаття. 1 лютого, 2 лютого, 3 лютого, 4 лютого, 5 лютого, 6 лютого, 7 лютого, 8 лютого, 9 лютого, 10 лютого, 11 лютого

 

                  Цей день в історії Прикарпаття. Січень

12.02.2015