ПОДІЇ:

– У Станіславі продовжувалася законотворча діяльність ЗУНР. 1 (15) лютого 1919 р. вийшов закон про державну мову.

«Закон Української Національної Ради про уживання української мови у внутрішнім
і зовнішнім урядуванні державних властей і урядів, публічних інституцій і державних підприємств у Західній області Української Народної Республіки

15 лютого 1919

Українська Національна Рада постановила:

§ 1

Державною мовою на Західній Області Української Народної Республики є мова українська.

§ 2

Сеї мови вживають у внутрішнім і внішнім урядовані всі державні власті і уряди, публічні інституції і державні підприємства.

§ 3

Законно признаним національним меншостям полишає ся свободу уживаня як усно, так і в письмах їх матірної мови в урядових зносинах з державними властями і урядами, публичними інституціями і державними підприємствами.

§ 4

Закон сей обов’язує з днем його оповіщеня. 
За виділ Української Національної Ради:

Др. Горбачевський, в. р.; Др. Петрушевич, в. р.» 

 

– Лютий 1919 р., Станіславів – на І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.

 

– 1 лютого 1925 р., Станіслав –  відбувся з’їзд Української республіканської партії (УРП). Прибуло 70 делегатів від 200 партійних осередків. Половина прибулих – представники інтелігенції зі Львова та Тернополя, інші – від селян. З’їзд прийняв рішення про безоплатну передачу землі селянам. Головою партії обрано Л. Бачинського.

 

– 1 лютого 1933 р. – безробіття в Станиславові досягло найвищої точки – 3100 безробітних.

 

– Лютий 1940 р., Західна Україна –  за рішенням політбюро ЦК ВКП(б), прийнятим у грудні 1939 р., проведено насильницьке переселення військових осадників, цивільних колонистів та працівників державної лісової охорони («лісники»). За даними НКВС УРСР, депортовано 17,2 тис. сімей, або 89,1 тис. осіб (4,2 тис. осіб із різних причин – хворіли, втекли та ін. – уникнули виселення). Переважна більшість депортованих – представники польської національності, відправлені на спецпоселенння в різні краї та області Російської Федерації, а також в Казахську РСР.

 

– 1 лютого 1943 р., Станіславська область – нацисти вбили в коломийському гетто понад 1500 жертв.

 

– Лютий, 1946 р. – делегація «Ініціативної групи по возз’єднанню Греко-Католицької Церкви з Руською Православною Церквою» у складі 13 священиків вислана зі Львова до митрополита РПЦ у Києві Іоанна у справі «добровільного возз’єднання» УКЦ і РПЦ.

 

– 1 лютого 1950 р., Станіславська область –  діяло 148 антирадянських організацій з кількістю учасників – 710 осіб та 153 учасники підпілля, що переховувалися поодинці.

 

– Лютий 1950 р. – начальник відділу спецпоселень Міністерства внутрішніх справ СРСР полковник В. Шиян оголосив кількість оунівців із Української РСР, які перебували на спецпоселенні. Вказується, що у віданні МВС Казахської РСР налічувалося 7484 особи, Удмуртської АРСР – 1383 особи, Якутської АРСР – 1234, УМВС Красноярського краю – 6675, Амурської області – 4464, Вологодської – 1930, Молотовської – 10275, Новосибірської – 234, Томської – 983, Тюменської – 189, Челябінської – 27, Читинської області – 2546, Хабаровського краю – 5084 особи (всього – 42508 осіб).

 

– Лютий 1950 р., Станіславська область – загинуло 46 повстанців, заарештовано 150 підпільників.

 

– Лютий 1966 р. – відомі діячі науки і культури (всього 78 осіб) звернулися з листом до Прокурора УРСР Ф. Глуха та голови КДБ при Раді міністрів УРСР В. Нікітченка, в якому висловили занепокоєння ходом розслідування справ В. Мороза, Д. Іващенка, М. Озерного, І. Світличного, П. Заливахи, Б. Гориня, І. Геля та інших правозахисників.

 

– Лютий 1973 р., м. Львів. – закінчився суд над В.Чорноволом. За статтею 62-1 Карного кодексу УРСР («Антирадянська агітація й пропаганда») його засуджено до 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання.

 

– Лютий 1975 р.,  м. Калуш –  введений у дію найбільший в СРСР комплекс вінілхлориду на хімічно-металургійному комбінаті.

– Лютий 1987 р., Москва –  у Центральному будинку літератури відбувся вечір, присвячений 175-річчю від дня народження видатного українського письменника і громадсько-культурного діяча, речника національного відродження на західноукраїнських землях М. Шашкевича і 150-річчю альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.), виданого у Західній Україні, який відіграв значну роль в історії всієї української літератури.

 

– 1 лютого 1992 р. – Україна встановила дипломатичні відносини з Румунією.

 

– 1 лютого 1993 р. –  Міністерство юстиції України зареєструвало Народний рух України як політичну партію.

 

– 1 лютого 2014 р. – у Києві відбувся форум представників євромайданів з усієї України, чергові 8 авто згоріли вщент, ремонт КМДА оцінили в 5 мільйонів гривень, слідчі приходили до Булатова в лікарню з метою його арешту, в Українському домі волонтери формують бібліотеку.

 

– 1 лютого 2014 р. Івано-Франківськ – вже другий тиждень місто живе «на барикадах», які виросли на вулиці Михайла Грушевського. Весь периметр так званого «білого дому» — у валах чотириметрової висоти, споруджених із арматури, мішків зі снігом, автомобільних шин та іншого підручного дріб’язку. А вгорі майоріють національні, ЄС і партійні прапори.

 

ІМЕНИНИ: Макар, Сава, Федір

 

НАРОДИЛИСЯ:

 

– 1 лютого 1952 р. – народився Микола Круць, український промисловець, підприємець та політик, почесний голова правління ВАТ «Івано-Франківськцемент», керівник холдингу «Івано-Франківськцемент-етерніт», що об’єднав низку західноукраїнських підприємств — виробників будівельних матеріалів. Народний депутат України IV-VI скликань від «Нашої України». Уродженець с. Вікно Городенківського району.

 

– народився Руслан Забілий (1 лютого 1975 р., село Вишків Долинського району) — український історик, фахівець з історії ОУН-УПА, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові, екс-директор Центру досліджень визвольного руху (Львів, 2008-2009).

 

ЦІКАВО:

– сьогодні Національний день свободи в США.

Національний день свободи відзначається в Сполучених Штатах щорічно 1 лютого. У цей день в 1865 році президент США Авраам Лінкольн підписав резолюцію конгресу про внесення в Конституцію США 13-ї поправки про скасування рабства.

30 червня 1948 р. Президент Гаррі Трумен проголосив офіційне святкування Національного дня свободи 1 лютого. З тих пір стало традицією покладати вінок до Дзвону Свободи – одного із символів незалежності і свободи в США.

 

 

Читайте також: Цей день в історії Прикарпаття. Січень

21.02.2015