Погодьтеся, останнім часом ми почали забувати про справжнє призначення посту. Хтось постить, бо хоче схуднути, хтось – бо це модно, хтось – тільки тому, що так роблять інші, а хтось – взагалі лише для того, щоб потім похвалитись цим у соцмережах, на роботі, в університеті чи перед друзями.

Для кожного християнина, який себе поважає, піст – це передусім очищення від гріхів та поганих думок, розмови з Богом та переосмислення всього, що відбувається. Це насамперед духовне звільнення від зайвого, а вже потім фізичне утримання. Піст – це не тільки «не їсти м’ясо», це насамперед тренування сили волі. Не обов’язково відмовлятися саме від м’яса – спробуйте поступово відмовитися від солодощів, наприклад, якщо ви затятий солодун. Якщо палите гірше, ніж паровоз, то спробуйте за час посту відмовитися від цигарок, поступово, звісно.

А щодо публічності таких рішень, то ніхто не каже приховувати те, що ви постите. Але говорити варто з метою заохотити інших до посту, а не щоб показати, який ви «крутий». Адже, за словами отця Йосафата Бойка, все, що ми робимо напоказ – це вже свого роду гріх, а особливо, якщо мова йде про піст.

Як каже священик, формально піст – це частина літургійного року, у якій людина більше уваги приділяє духовним вправам. Суть посту – стриманість, зокрема від їжі. «Піст – це також стриманість від слухання музики, розваг та алкоголю, – розповідає отець. – Та варто пам’ятати, що маємо ще більше, ніж у їжі, стримувати себе у наших вчинках, у словах, стримувати себе від злоби, заздрості та ненависті. Адже це час для щирої молитви».

Отець Йосафат Бойко акцентує, що постити напоказ – неправильно. Бо постом ми не маємо комусь щось показувати чи доводити. Перш за все, ми робимо це кожен для себе. Ми перевіряємо себе на стриманість. «Треба добре усвідомлювати, що ми в цей період нічого нікому не доводимо, ми просто виконуємо Божу заповідь – практикувати власну стриманість», – додає він.

Втім піст все одно часто сприймають як тренд чи певну моду. А останнім часом покоління 15-30-річних, грубо кажучи, вважає буквально своїм обов’язком все, чим вони займаються, викладати у соцмережі. Від роботи до найінтимніших подробиць життя. Про піст теж не забувають.

Психолог-консультант Уляна Андрусів пояснює це бажанням бути оціненим та побаченим. Мовляв, люди прагнуть отримати позитивну оцінку своїх дій (в тому числі й дотримання посту) від довколишніх.

«Зараз люди сприймають все через призму публічності, тобто все, що я роблю, має бути побачене іншими. Відповідно, через це й з’являються різні пости у Facebook чи Instagram з хештегами #Я_ПОЩУ або #Я_ДОТРИМУЮСЬ_ПОСТУ чи щось у цьому роді, – розповідає фахівець. – Так для людей піст стає ще одним «додатком» до їхньої особистості, таким чином вони демонструють свій духовний розвиток».

Проте Уляна Андрусів не вбачає у цьому нічого поганого. «Розповідати про свою віру та про свої життєві принципи – це нормально та навіть здорово, – міркує психолог. – Проте ніколи не варто робити це напоказ для когось. Адже, перш за все, віра, а в тому числі й піст – це особиста справа кожного, а вже потім публічна частина людини».

Роксолана БИЧАЙ