Як молода вчена з Калущини випікає просфори та артоси

  • Молода вчена, кандидатка філософських наук родом з села Підмихайля на Калущині  Надія Руско більше року займається випічкою просфор та артосів.

    Каже, що в студентські часи здійснювала паломництво до святих місць і мала можливість бачити процес роботи в монастирях. Зізнається, що ніколи не думала, що сама випікатиме святий хліб. Проте сталося так, що добра знайома  навчила її цієї благодатної справи, “Вікна”.

    Два роки тому Надія Руско за компанію із дружиною знайомого священника пішла подивитися, як же випікають просфори. Спостерігаючи за роботою, зацікавилася випічкою. Однак спекти гарну просфору ніяк не вдавалося. Тоді вирішила, що більше не візьметься за цю справу. 

    Минулого року із настанням пандемії придбати просфори було надзвичайно важко. Тому місцевий священник попросив Надію Руско спробувати спекти просфору для храму. І вона чудово впоралася із цим завданням. Відтоді почала пекти на замовлення в храми з усієї України. Згодом навчилася випікати й артоси.

     У парафіяльних храмах літургійний хліб випікають священники або їхні дружини. Згідно з церковними канонами просфори мають пекти люди, які не перебувають у шлюбі, або ж ті, хто перебуває в поважному віці. Адже саме такі люди, на відміну від сімейних, мають більше часу для того, щоб присвятити час Богові і подумати про духовне.

    Випікати просфори і артоси обов’язково треба із світлими думками та молитвою. Обов’язковою умовою є благословення від священника. Випікаючи літургійний хліб, Надія Руско промовляє молитви «Царю Небесний», «Отче Наш», «Богородице Діво» та читає псалом 50 «Помилуй мене, Боже». А ще просфорниця прослуховує Акафіст до Пресвятої Богородиці та Ісуса Христа. Зізнається, що в такий спосіб створюється відповідний настрій, а сам процес стає легким і приємним.

    Складники для випікання просфори — прості. Серед них — дріжджі, борошно, сіль, свячена вода, звичайна вода. Тісто замішують близько години, вдаряють церковну печатку. Загалом увесь процес разом із випіканням триває 6 годин. Готові просфори викладають і завивають герметично в полотно. Далі готові вироби складають у пакет, зав’язують міцно і зверху обгортають ще одним полотном та відкладають на зберігання впродовж 24-х годин.

    Просфорниця каже, що великодні просфори можна освячувати замість паски, але в українській традиції прийнято, щоб великодній виріб був солодким з різними цукатами. Тому більшість надає перевагу саме солодкій пасці.

    Готовий освячений хліб добре спожити одразу, аби не зіпсувася. Зберігати потрібно біля святих ікон. У разі покриття просфори цвіллю Надія Руско радить звернутися до храму.

  • За давніми традиціями церкви зіпсуту просфору пускали на воду для того, щоб її з’їли риби. Зараз враховуючи екологічний стан наших річок, де риби немає – не варто цього робити. Адже якщо святий хліб буде плити по воді це буде гріх перед Богом. Зіпсуту просфору краще спалити, але так, щоб попіл не опинився на смітнику. Тому найкраще звернутися до церкви, де священники дадуть пораду, що в такому випадку робити.

    Довідка:

    Просфора — це богослужбовий хліб, який використовується під час проскомидії для поминання живих і померлих та для Євхаристії. Просфора використовується для Євхаристії, де хліб і вино стають Тілом і Кров’ю Христовими.

    Артос — особливий освячений хліб, спільний для усіх членів церкви, у перекладі означає «просфора всеціла», у глибокому значенні — це хліб вічного життя. У передсмертному стані може людині замінити Святе Причастя.

    Нагадаємо, Найстаріша церква Калуша готує гарячі страви для знедолених

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!