«Гангстердам»

Режисер: Ромен Леві

Навчання для студента юридичного факультету Рубена було мукою, поки в університеті не з’явилася чарівна і загадкова Нора. Вони бачаться лише дві години на тиждень в бібліотеці, але Рубен вважає, що це любов, а тому вплутується в справи, які дівчина приховує від інших. Виявляється, Нора таємно провозить до Франції з Голландії наркотики, і саме зараз перед нею важлива поїздка – в Амстердамі вона повинна отримати пакет зілля і передати його паризькому гангстерові. Намагаючись добитися взаємності, Рубен береться супроводжувати Нору в поїздці, а за студентом ув’язується його не дуже тямущий приятель Дюрекс. Дивакувата трійця відразу викликає підозру у голландських наркоторговців, і новоявлених кур’єрів тут же обводять навколо пальця, залишаючи без грошей і без товару. Однак Рубен не бажає показувати себе слабаком, а тому кидає виклик всьому кримінальному співтовариству Амстердама…

Двадцять років скоро стукне від виходу на екрани культового фільму Гая Річі «Карти, гроші і два стволи», а режисери все не вгамуються: кримінальні комедії про невдалих приятелів, що кидають виклик бандитам і гангстерам та виходять сухими з води, плодяться, як гриби після дощу. У Франції своїх «Річі» вдосталь і з жанром кримінальної комедії все гаразд, але глядач з вдячністю готовий прийняти будь-яку нову «двіжуху», особливо, якщо в картині будуть задіяні цікаві актори, сюжет буде хвацько закручений, а персонажі викличуть хоч якусь симпатію. А якщо буде ще й смішно, це хіт!

«Гангстердаму» Ромейна Леві до хіта далеко, але стрічка про безглуздих студентів, які уявили себе крутими наркокур’єрами, цілком може розважити, оскільки поєднує в собі кілька яскравих екшен-сцен, досить багато жартів, які працюють на різну аудиторію, і симпатичних акторів у цікавих образах. То чому б не провести півтори години у столиці Нідерландів? Перш за все, від «Гангстердама» не потрібно чекати одкровення або якихось новаторських рішень, фільм знятий у традиційному і навіть консервативному ключі, в ньому набагато більше від «Ризикованого бізнесу» або «Вихідного дня Ферріса Бюллера», ніж від Тарантіно і Річі, просто він продукт свого часу, а тому набагато більш іронічний, їдкий і навіть зліший, ніж його попередники. Але це і виділяє стрічку з ряду однакових «бандитських розборок» – як мінімум, Ромейн Леві змусив говорити про свій фільм у контексті того, чи можна з екрана жартувати про зґвалтування. Правда, це лише одиничний епізод, який не характеризує проект повною мірою. В іншому «Гангстердам» швидше викликає симпатію: тут є чарівна Менон Азем, яка грає бойову подружку паризького бандита на прізвисько Мішка, Кев Адамс у ролі Рубена теж схожий на ведмедика – такий собі романтично налаштований телепень, який вважає, що його любов до дівчини може зруйнувати будь-які перепони. І справжньою окрасою картини є Комі Левін в образі Дюрекса – простака з сексистськими, расистськими та націоналістичними поглядами, який постійно підштовхує друзів до прірви, а потім несподівано всіх рятує. Гумор в устах рудого Дюрекса завжди балансує на межі дозволеного, але в цьому і фокус, жарти досить гострі, але й кумедні. Власне, кримінально-детективну лінію «Гангстердама» складно сприймати серйозно – так, кур’єри-новачки втратили товар, так, його забрав син місцевого кримінального авторитета, так, довелося пробиратися в цитадель наркобарона і там всіх перестріляти, але градус абсурду зовсім не заважає насолоджуватися видами Амстердама, сміятися над тим, яким місто собі уявляють французи (обов’язково будуть жарти про травичку, проституцію і геїв), переживати за стосунки бандюка Улісса і танцівниці Джун, які взялися допомагати трійці французів, а також дивуватися тому, наскільки сміливо автори іронізують над національними меншинами, фальшивою толерантністю і хваленою європейською доброзичливістю до тих, хто їх оточує. Звичайно, якщо розбирати картину «по кісточках», то в ній можна назбирати безліч «бліх»: комусь не сподобається «сортирний гумор» з оральним сексом як способом шантажу або тонкощами процедури випускання газів, хтось явно залишиться незадоволений тим, що і головні герої, і бандити фактично не понесли покарання за свої правопорушення і навіть за вбивства, нарешті, не виключено, що знайдуться і ті, хто не повірить у щирість зіграних почуттів і в перетворення Рубена. Все це має підґрунтя, але картина і не претендує на моралізаторство, це лише весела пригода з людьми, що опинилися не в своїй тарілці і змушені щось робити, щоб врятуватися. Хто ж знав, що в Голландії так небезпечно, але настільки весело?

ФЕЛІНСЬКИЙ