Перша дівчина-вівчар в Україні проживає в селі Молодятин Печеніжинської ТГ, що на Коломийщині. Уляні Сулятицькій 29 років і майже 10 останніх років вона займається вівчарством, повідомляє “Галицький кореспондент”. Розповідаючи про власний досвід у вівчарстві, Уляна з усмішкою згадує той час, коли вона переїхала з сусіднього села Сопів у Молодятин. Каже, спочатку розпочала догляд за кількома Докладніше >>
Унікальний спів, народжений на гірських полонинах, автентичні гуцульські наїдки і хліб за давнім родинним рецептом, здобутим під німецькими нагайками. У родини Романюків з села Топільче, що на Верховинщині, в гостях бували туристи і з України, і з-за кордону, пише Галицький кореспондент. Відомі артисти їхали сюди навчитися особливої техніки співу, політики і ресторатори – куштувати борщ з Докладніше >>
У селі Спас, що на Прикарпатті, молодь відтворює орнаменти ланок (герданів) із старовинних світлин та вишиванок. Гурток “Історичне краєзнавство” Івано-Франківського обласного державного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді діє на базі Спаського ліцею, повідомляє “Галицький кореспондент”. Начальник відділу культури, туризму і молоді Спаської сільської ради, керівник гуртка “Історичне краєзнавство” Оксана Дзудзило розповіла, що метою проєкту Докладніше >>
Вже третій рік поспіль єднає багатьох українців в онлайн-молитві священник о. Іван Гнатюк з Івано-Франківська. Священнослужитель ламає стереотипи про церкву, він активно веде соцмережі й у такому форматі доносить слово Боже до людей, повідомляє “Галицький кореспондент”. Десятки тисяч на молитві Священник розповідає, що онлайн-ефіри почалися коли він захворів на коронавірус. Перебуваючи тоді вдома на карантині, Докладніше >>
Справжній квітковий рай створила вдома Валентина Костюк з Коломиї. У власній квартирі жінка вирощує понад 50 видів кімнатних квітів. Для пані Валентини вирощувати квіти це просто хобі. Жінка часто роздає рослини або продає за символічну ціну. Вона каже, скільки себе пам’ятає, стільки й садила, пересаджувала, висівала різноманітні кімнатні квіти. Цим захоплюється все своє життя, повідомляє Докладніше >>
Уже два місяці в підземеллі франківської ратуші, де в давні часи була в’язниця, проводять авторські екскурсії. Екскурсоводи туристично-інформаційного центру Івано-Франківська показують у 300-літніх склепіннях в’язничні камери, де катували опришків Довбуша, очікували на страту так звані міські відьми і навіть відбував покарання сам Іван Франко, пише Галицький кореспондент. Ще перед екскурсією радять не тулитися до старовинних Докладніше >>
Роман Турик за професією ветеринар. Сьогодні він – власник зоомагазину в Івано-Франківську, а ще пів року тому був військовим, який захищав нас спершу на Дніпропетровщині, а потім – на Запорізькому напрямку в Гуляйполі. Саме там втратив здоров’я, отримав інвалідність і звільнився з лав ЗСУ. Жити, каже, треба далі. Щоб продовжувати допомагати побратимам, які залишилися на Докладніше >>
Хлопець переконаний, що перспектива якраз у селі, а не в місті. Бойки, подоляни, буковинці, гуцули – ці етнографічні групи проживають на території України. Сьогодні “Галицький кореспондент” розповість про 20-річного гуцула Назарія Шатрука з села Буковець, що на Верховинщині. Життя пов’язати з працею у селі Незважаючи на свій юний вік, молодий хлопець досліджує побут та звичаї Докладніше >>
Загалом на десяти сотках ростуть декілька десятків видів рослин. Багато жінок люблять квіти. А як їх правильно висаджувати та доглядати за ними, добре знає жителька села Ясенів-Пільний, що біля Городенки, Любов Біник. У жінки квіти ростуть на 10 сотках городу, повідомляє “Галицький кореспондент”. Почало тягнути на город Любов Іванівна захоплення до квітів отримала від своєї Докладніше >>
Родина Марусяків живе під горою Ігрець на Гуцульщині: батько Микола, донька Люба і три маленькі внучки. Мешкають в унікальній майже столітній хаті-ґражді – єдина в Україні, де досі живуть люди. Тут завше повно туристів: йдуть дивитися на ґражду і посмакувати сиру, який ґазда робить за старовинним гуцульським рецептом, пише «Галицький кореспондент». Як за діда-прадіда 63-річний Докладніше >>
«Гра на межі фолу». Так називає спортивний альпінізм організатор славнозвісної історичної експедиції до Центрального Тянь-Шаню Олег Левицький. Але попри все без альпінізму не уявляє свого життя. 30 років тому 9 серпня 1993 року 8 альпіністів івано-франківського клубу «Карпати» на одній з найкрасивіших гір планети Хан-Тенгрі, висотою 7010 м, підняли український прапор. Приурочили сходження другій річниці Докладніше >>
Яна Кермощук (дівоче прізвище – Ушкало) приїхала з Маріуполя до Ворохти на тимчасову роботу в 2010 році. Але велике кохання і карпатські чари в доброму сенсі цього слова зробили свою справу – дівчина переїхала до Карпат назавжди. За 13 років життя у Ворохті Яна двічі стала мамою, ідеально вивчила українську й налагодила виробництво натуральної сертифікованої Докладніше >>
На висоті 1200 метрів над рівнем моря в урочищі «П’ятихатки» 11 років тому було встановлено хрест і почав набирати обертів наметовий спортивно-туристичний табір «Курінь Довбуша». Ідейником і засновником його є уродженець Буковини, а нині мешканець Ворохти Валерій Одайський, пише «Галицький кореспондент». Життя пов’язане із Карпатами «Моє життя у Ворохті розпочалося із запрошення навчати дітей українським Докладніше >>
Смартфони в руках людей кардинально змінили сприйняття довколишнього світу. Звичними стали не лише відеодзвінки, а й онлайн-закупи та доставки, щомісячна сплата комунальних послуг, створення та перегляд відеороликів тощо. Люди постійно щось гуглять, переглядають новини, хтось донатить, хтось вчиться, а хтось відпочиває. Втім мало хто уявляє собі життя без інтернету і компактного помічника в кишені. Старше Докладніше >>
Українці все частіше шукають можливості вчитись онлайн, підвищувати кваліфікацію чи кардинально змінювати професію. За останні півтора року війна показала не лише наскільки крихким є життя окремо взятої людини, але й докорінно змінила побут мільйонів українців. Значна частина населення втратила житло, звичну роботу і впевненість у майбутньому. Чи не кожен шостий опинився за кордоном. Але життя Докладніше >>
Жіноча душа тяжіє до прикрас. Чи то делікатні сережки, ніжні пацьорки, оригінальні віночки, чи вишукані намиста. Останніми роками в Україні відчутний сплеск всього автентичного і прекрасну половину людства все більше починають цікавити згарди, дукати, силянки й гердани. Їх у своїй скриньці мріє мати чи не кожна українка. Про свою любов до згарди і чому саме Докладніше >>
На Прикарпатті у селі Верхній Струтинь, що на Рожнятівщині, проживає 70-річна Надія Ковальська. Жінка все своє життя пропрацювала фельдшером швидкої допомоги Рожнятівської лікарні. Після 45 років роботи на «швидкій» вона вийшла на пенсію, втім на заслуженому відпочинку продовжує лікувати і допомагати людям. У той час коли пані Надія була студенткою, в родині підростало ще шестеро Докладніше >>
В Івано-Франківську від початку повномасштабного вторгнення організували безліч курсів української мови для переселенців. Навчальні класи ніколи не пустували. Філологи пояснюють, українська і російська – дуже різні мови, за один день перейти не вдасться. Але люди поступово переходять, незважаючи на тверду вимову, апостроф і дієприкметники. Кажуть, хочуть витиснути з себе все російське. Ніби перемикає «Більшість володіли Докладніше >>
Вже третій місяць у Франківську на сортувальній станції пригощають смачненьким. Таким чином організатори хочуть створити середовище екосвідомих людей, з подібними цінностями. Сама сортувальна станція працює вже понад рік в одному з приміщень «Промприладу» (вул. Сахарова, 23) під назвою «Релабораторія». Щосуботи сюди приходять франківці з пакетами чистих відходів, які можна переробити. Кожну пляшку, бляшанку тощо вони Докладніше >>
Спрацьовані руки і унікальні голоси. Заслужену чоловічу хорову капелу з села Радча досі називають особливою. Там майже не було професійних музикантів, але понад пів століття цей хор зривав овації в залах країн колишнього СРСР, завойовував призові місця і звання. Ніхто не вірив, що співають аматори з села. Хору нема вже 30 років, але є хористи, Докладніше >>
Деркачова Ольга
Що ви знаєте про ліногравюру? А що ви знаєте про чекання? Відповідь на перше питання знайти легше і швидше, тут навіть штучний інтелект не збреше. З іншим трохи складніше, бо жоден чат gpt не розкаже, як це і чому це, у жодному словнику не знайдеться слів, необхідних не для розуміння лексичного значення, а для
Палій Юлія
“Я не хочу так йти. А потім жити, постійно озираючись. Я хочу звільнитися нормально, щоб мені подякували, а не шукали”. Такі слова мені сказав Вова, коли ми якось говорили з ним про ситуацію із самовільним залишенням частини (сзч) військовослужбовцями. Я пишаюся, що він зробив такий вибір. Та водночас присутній страх того, що він може не
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного