20-річний гуцул мріє після перемоги показати гори захисникам (ФОТО)

  • Хлопець переконаний, що перспектива якраз у селі, а не в місті.

    Бойки, подоляни, буковинці, гуцули – ці етнографічні групи проживають на території України. Сьогодні “Галицький кореспондент” розповість про 20-річного гуцула Назарія Шатрука з села Буковець, що на Верховинщині.

    Життя пов’язати з працею у селі

    Незважаючи на свій юний вік, молодий хлопець досліджує побут та звичаї предків та наслідує їх спосіб життя. Гірське село Буковець часто ще називають селом на семи вітрах. Воно розкинулося в сідловині гір Писаний Камінь та Ігрець, і є одним з найбільших високогірних в Україні.

    Тут люди виорюють землю кіньми, а тракторів чи сільгосптехніки практично немає. Всі городи – на схилі, тому обробіток землі, посадка картоплі та городини – все також вручну. А сусід від сусіда будує хату через 200-300 метрів. Хлопець каже, що молодь часто виїжджає з села у місто, бо не хоче пов’язувати своє життя із щоденною працею на городі та веденням господарства.

    Джерелом виживання для людей тут є корови, вівці та свині. Люди утримують їх у господарці, щоб споживати молоко та м’ясо. Єдиний заробіток для селян – це сезонний збір ягід та грибів на продаж. Назарій розповів “Галицькому кореспонденту”, що вирішив своє життя пов’язати з працею у селі, з горами, в яких знає чи не усі стежки та схили.

    Ягоди та гриби теж в ціні

    Попри те, що він є студентом Івано-Франківського вишу, однаково продовжує популяризувати життя корінних гуцулів. Навіть створив телеграм-канал та сторінку у фейсбуці, часто веде наживо трансляції з гір, куди ходить збирати гриби та ягоди. Хлопець переконаний, що для нього похід у Карпати – це щораз нові враження, незважаючи на те, що він там народився і виріс.

    Про гори та лікарські рослини молодий гуцул знає багато. У літній період він збирає трави, які висушує, і додає у чай. Цими днями збирає шипшину та калинку. Каже, що ягоди калини треба збирати саме зараз, після приморозків, бо від них вона солодша та не така гірка. Не завершив на цей час і грибний сезон.

    У Назарія він у розпалі. Усе літо та осінь збирав, як кажуть, їстівні гриби: білі, підберезники, а тепер “полює” на мухомори та лисички. Про них він може розповідати годинами. Молодий гуцул каже, що люди звикли вважати мухомори отруйними. Він же переконує, що в правильній дозі мухомор перетворюється на ліки. Найчастіше в нього просять приготувати мухомори в капсулах, бо це зручно – відповідна доза і на один прийом. Є попит і на настоянки з мухоморів та мазі.

    Ліки ростуть під ногами

    Мухомор має прекрасний ранозагоювальний ефект, справляється навіть із застарілими виразками й наривами, а суглобовий біль і пухлини зазвичай знімає за лічені години. З висушених лисичок готує порошок, який очищає людину зсередини і проганяє паразитів.

    “Ліки для людини – це те, що росте в неї під ногами, – розповідає Назар Шатрук. – Наші діди та бабусі їли те, що вирощували самі або збирали в лісі. Наші предки були дужі, моцні і довго жили. Навіть одяг самі собі шили, натуральний, бо був з полотна та тваринного хутра. Ми тісно пов’язані з природою, і якщо вміло використовувати її дари, то можна продовжити собі життя на землі”.

    Афини, лісова малина, каже хлопець, це не лише смачні ягоди, а насамперед користь для організму. Якщо говорити про серйозні речі, такі як вживання мухоморів, він застерігає: тут має бути і правильність сушіння, і зберігання, і прийом у мікродозах. Назарій розповів про випадок, коли загубилася його корова. Вони довго шукали, а надворі темніло.

    Мама хлопця переживала чи не нападуть вовки в горах на годувальницю. Тоді хлопцеві довелося застосувати квадрокоптер, який і привів Шатруків до згуби. (В Україні війна, тому хлопець нагадує: не використовувати квадрокоптери для зйомок, – Авт.). Назарій постійно донатить на ЗСУ і веде збори, за які вже вдалося придбати автомобілі та дрони на фронт. А ще гуцул бачить перспективу в сільському зеленому туризмі. Мріє, що після Перемоги він обов’язково проведе в гори і покаже велич Карпат, нагодує ягодами, медом, напоїть натуральним молоком тих, хто нині перебуває на фронті.

    Мар’яна ЛОКАТИР

    До теми: Гарбузи, яблука, горіхи: як на Прикарпатті роблять цукерки для воїнів (ФОТО)

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!