Було ваше, стало наше

  • Чи можете ви уявити, що одного дня добровільно перекажете всі кошти зі своєї банківської картки невідомим шахраям? І при цьому ніхто вас не буде змушувати називати ані пароль, ані точну суму грошей на рахунку? Але, як виявляється, таке можливо. І так обпікся вже не один десяток прикарпатців.

     

    Шахраї знають більше

    Франківець Ярослав Ганиш виставив на продаж на сайті OLX (колишній Slando) планшет із клавіатурою, оцінивши гаджет у 2 тисячі гривен. За якийсь час йому написав покупець. Ярослав поставив умову: тисячу гривень передоплати на картку, а решту – “Новою поштою” після отримання товару. Чоловік погодився. Ярослав не мав під руками власної картки, тож дав номер “приватівської” картки свого друга Володі, назвавши його прізвище.

    Невдовзі покупець зателефонував Володі, і з цього моменту починається найцікавіше, адже номера Володиного мобільного шахраєві ніхто не давав. “Каже, що гроші перерахував, але я маю перевірити в банкоматі “Ощадбанку”, бо гроші відправлялися з юридичної особи на фізичну і щось там пішло не так, – розповідає Володимир. – Щоб отримати переказ, я маю вставити свою “приватівську” картку в банкомат “Ощадбанку”, а далі вони мені скажуть, що зробити”.

    Інструкція, яку Володя отримав біля банкомату “Ощадбанку”, була проста: зайти в меню “Перекази” і ввести два паролі, продиктованих по телефону, нібито для підтвердження отримання переказу. Коли Володя це зробив, його картку заблокувало. Він не зрозумів, що сталося, і вставив другу. Йому знову продиктували два паролі. І друга картка теж чомусь виявилася заблокованою. Знаючи, що зараз мають прийти гроші, а в нього щось негаразд з картками, Володя вставляє у банкомат третю картку – свого друга Сашка. Знову набирає паролі. “За декілька хвилин дзвонить мені Сашко і питає, що я робив з карткою, бо йому прийшла sms, що з його рахунку зняло всі гроші. Аж тоді я помітив, що й з моїх попередніх двох карток також зняло всі гроші”, – продовжує Володя.

    З трьох карток вони втратили 9660 гривень. Почали аналізувати, як це сталося. Підвела неуважність. Перший пароль, названий шахраєм, був 16-значним – це номер картки шахрая, і вводив його Володя саме у графі “номер картки для здійснення переказу”. Другий – це сума грошей на картці, але без кількох гривень. До прикладу, якщо на Сашковій картці було 1600 гривень, то зловмисник диктував: “Введіть один, п’ять, вісім, п’ять”. “Шахраї добре знали, скільки грошей було на наших рахунках. Значить, був витік інформації з “Приватбанку” і хтось заволодів нашими персональними даними”, – переконаний Володимир.

    Він одразу ж зателефонував у call-центр “Приватбанку”, де його “привітали”: він далеко не перший, кого ошукали таким чином. Пообіцяли передати інформацію у службу безпеки банку і порадили хлопцям звернутися в міліцію.

     

    До чого тут “Ощадбанк”?

    Випадок, який стався з Ярославом Ганишем та його другом, – далеко не поодинокий. В “Ощадбанку” журналісту “ГК” розповіли про десятки потерпілих від такої схеми франківців за останніх два-три місяці. “Оскільки шахраї відсилали своїх жертв до банкоматів “Ощадбанку”, люди, коли помічали, що у них зникли всі гроші, йшли скаржитись до нас, думаючи, що їх обдурив банк”, – розповіла на умовах анонімності працівниця філії “Ощадбанку” в Івано-Франківську.

    За її словами, використовується одна схема. Усі потерпілі – власники карток “Приватбанку”, які щось продавали через інтернет. “Покупці” просили їх піти отримати переказ у банкомат “Ощадбанку”, бо сталася якась неполадка. Як наголошує жінка, лише до неї особисто від вересня цього року поскаржилося більше 20-ти людей. “Люди, з якими я спілкувалася, відсилали шахраям переважно 10-20 тисяч гривень. Найбільша сума, яку втратив франківець через це шахрайство, – 42 тисячі гривень”, – додає вона.

    До “Ощадбанку” в потерпілих не мало би бути жодних претензій, адже вони лише користувалися його банкоматами. Цей банк шахраї обрали для суто технічної функції переказу коштів лише тому, що він – єдиний, який має послугу переказу коштів з картки будь-якого банку на картку будь-якого банку. Крім того, на відміну від того ж “Привату”, людині, яка хоче переказати кошти через банкомат “Ощадбанку”, не приходить sms від банку зі спеціальним кодом для підтвердження наміру здійснити переказ. Відтак людина без зайвих думок вводить номер картки і суму…

    За словами працівниці “Ощадбанку”, ці шахрайства обговорювалися з керівництвом банку і служба безпеки про них добре знає. На жаль, з незрозумілих нам причин керівник філії обласного управління “Ощадбанку” Василь Кричук заперечив те, що йому відома ця інформація. “Перший раз про таке чую, – заявив він. – Я тоді чую, коли до мене приходить офіційний лист: звернення чи заява. А такого нема”.

    Кричук додав, що недавно мав випадок, коли у Городенці, все подвір’я поруч з “Ощадбанком” було переповнене людьми, які хотіли зняти кошти з приватбанківських карток. “Приватбанк” не заправив свої банкомати, і всі йдуть до нас, – каже він. – Адже в нас порядок, завжди банкомати заправлені, особливо у вихідний день”.

    Керівник філії облуправління “Ощадбанку” припускає, що шахраї, знаючи про те, що у їхній структурі – порядок, навмисно направляють людей саме до них…

     

    Потерпілий сам винен

    Керівник прес-центру обласної філії “Приватбанку” Тетяна Задер зізнається, що про такі історії їм відомо. Мовляв, є непоодинокі звернення клієнтів, які через відсутність знань заходів безпеки стали жертвами шахраїв. А от звідки у шахраїв конфіденційна приватбанківська інформація, Тетяна Задер не знає. Каже, наразі служба безпеки банку разом в правоохоронними органами опрацьовують це питання.

    Щоб такого не сталося, вона просить користувачів банківських продуктів вживати заходів безпеки. Перше, що варто пам’ятати, – це те, що співробітники банку не мають права зв’язуватися з клієнтом по телефону і уточнювати його особисті дані.

    Друге – знати, що за кожним фактом шахрайства вони проводять термінове розслідування. Відтак за допомогою камер спостереження визначають особистість шахрая і передають матеріали до міліції. За інформацією Тетяни Задер, за останній рік по Україні притягнуто до кримінальної відповідальності більше двох десятків груп шахраїв, на розслідуванні зараз перебуває більше сотні подібних справ.

    І третє – якщо розслідування не виявить причетності до того, що сталося, клієнта банку, то банк компенсує йому втрачені кошти.

    Але, як бачимо, у вищенаведених випадках винні самі користувачі. За словами старшого оперуповноваженого в особливо важких справах сектору боротьби з кіберзлочинністю обласного УМВС Івана Канюса, у 9-ти з 10-ти випадків людина сама винна в тому, що у неї крадуть гроші. Все через неуважність потерпілого та нехтування правилами безпеки.

    “Минулого року ми затримали групу шахраїв, які “кинули” приблизно 70 людей, – розповідає Канюс. – Цього року був вирок суду по них. Усі вони заплатили штраф і були засуджені до позбавлення волі на п’ять років. Але з відстрочкою виконання. Організатор, правда, більше року пробув у СІЗО, а вже зараз – під умовним покаранням”.

    Із 120-ти тисяч це шахрайське угрупування повернуло людям тільки 30. Більшість потерпілих – мешканці Надвірнянського району. Правда, були жертви і з сусідніх областей (Чернівецької, Тернопільської, Закарпатської).

    “Це був колишній працівник банку, він мав навики спілкування з клієнтами, – продовжує Канюс. – Тому диктував, що робити, а його приятель знаходився біля банкомату і знімав кошти”.

    Як каже правоохоронець, за останні роки кількість скарг щодо шахрайства значно зросла. У 2012 році таких скарг було 10, а цьогоріч – вже 80. Це при тому, що багато хто із постраждалих не звертається в міліцію взагалі. Канюс зауважує, що майже всі дрібні злодії зараз перекваліфіковуються на інтернетних. А багато хто на це “купується”, тому що шукає дешевше.

    “Часто є таке, що гроші знімаються на території іншої області. Франківців “кидають” луганські, донецькі чи сумські шахраї, – додає він. – Поки заява прийде сюди, то вони вже працюватимуть в іншій області з іншими sim-картками. А часто стається так, що дзвінки відбуваються з місць позбавлення волі, а гроші знімають пособники, які є на свободі”.

    Звинувачувати банк Іван Канюс не поспішає. Каже, попри те, що в кожному банку є працівники, яким не вистачає зарплати, і бази даних можуть продаватися, міліція на цьому нікого не спіймала. А, отже, все це – тільки припущення.

    Щоб вберегти людей від телефонного та карткового шахрайства, Іван Канюс місяць тому створив сайт (http://tricksters.com.ua/). Тут є інструкція, як не потрапити у пастку шахраїв, ваші перші дії, якщо все ж таки це сталося, і статті про найактуальніші схеми.

    “У серпні-вересні був пік, коли пройшла хвиля повідомлень на телефон, що ваш номер виграв автомобіль, – зауважує Канюс. – Люди у це вірили. В мене був випадок, коли зателефонувала жінка і я її 40 хвилин переконував у тому, що її хочуть “розвести”. А вона відповідала: ні, я виграла машину. Думала, що я її відговорюю. В кінці я сказав: хочете переслати кошти, то перешліть на мою картку. А завтра звернетеся до мене, і я вам їх віддам, сказавши, що розкрив злочин. Так і переконав її, що не треба нікуди висилати гроші”.

     

    У кожного – своя історія

    На прохання “Галицького кореспондента” у “Фейсбуці” відгукнулося ще кілька потерпілих. Вони розповідають майже однакові історії, але просять не називати прізвищ, адже розуміють: якби були уважніші, їх би ніхто не обдурив.

    Також є франківці, які не дали себе обманути. Іван Стефурак працює на фірмі, яка займається електронікою. Часто продає комп’ютери в інтернеті. “Цього року мені дзвонили з подібними пропозиціями вже 5-6 разів. Завжди питають, чи я мав справу з безготівковими рахунками, бо вони мені вислали кошти з рахунку юридичної особи, і щоб перевірити, чи вони надійшли, я маю підійти до банкомату “Ощадбанку”. Перший раз я справді пішов перевіряти, але коли мені сказали ввести “пароль” у полі “сума переказу”, я все зрозумів і сказав, що не буду цього робити. Потім дзвонили з інших номерів, я казав, що піду в СБУ, і вони кидали трубку”, – розповів він.

    Софія Ш. розказала нам про те, що у липні цього року її мама теж стала жертвою шахрайських дій. Загалом, з двох карток вона втратила 13 тисяч, при тому, що 9 тисяч – це була сума кредиту, який довелося повертати. “Дотепер тягнеться справа і в міліції, і в СБ банку, але все даремно, – переконана жінка. – Навіть отримали дозвіл на розкриття банківських даних тих шахраїв. Але банк тепер стверджує, що не має жодних підстав перераховувати кошти з їхніх карточок на мамину. Кажуть, це буде можливо тільки, якщо мама приїде у Дніпропетровськ!”

     

    Тетяна СОБОЛИК

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!