З порожніми кишенями і простягнутою рукою увійшла Україна в новий 2015 рік. Нав’язана Росією війна на Донбасі, де зосереджена значна частина української промисловості, серйозно вдарила по і так нестійкій українській економіці. Виробництво падає, а борги ростуть. За відсутності реальних економічних реформ залишається сподіватися тільки на іноземні кредити. Інакше – дефолт.

 

Захід нам допоможе?

Торік Україна, шокована анексією Криму та неоголошеною війною на Донбасі, просила грошей, де тільки могла, окрім хіба що, зрозуміло, у Росії. Здебільшого, їх зичив Захід, таким чином виражаючи підтримку Києву у його цивілізаційному протистоянні із Москвою. Але ці гроші йшли не на реформи чи інвестиції у виробництво, а на погашення кредитів, взятих у минулі роки. Привіт демократичній владі від автократів-«папєрєдніків»!

До речі, за останніх п’ять років пік зовнішніх позик припав на 2011 рік, коли українські чиновники і бізнесмени готували проведення «Євро-2012». Тоді державний борг збільшився на 36%. Щоправда, до проведення футбольного чемпіонату було побудовано декілька спортивних об’єктів, модернізовані аеропорти Львова і Донецька, а також дещо оптимізована інфраструктура держави. Майже всіма спорудженими тоді об’єктами ми користуємося дотепер, за винятком аеропорту в Донецьку, який за час АТО практично знищений.

У 2014 році Кабмін напозичав також немало. Але ці гроші як прийшли, так і пішли. Восени минулого року прем’єр-міністр Арсеній Яценюк казав: «Усі кошти допомоги не йдуть на фінансування дефіциту держбюджету, виплату пенсій. Усі ці кошти йдуть на виконання наших зовнішніх зобов’язань. Нам важко, але ми справляємося з тим, щоб погашати зовнішні зобов’язання. Якщо світ бачить, що Україна виконує свої фінансові зобов’язання, то тоді інвестори повертаються в Україну, накопичуються резерви, валютний курс стабілізується, стабілізується банківська система, створюються робочі місця і відновлюються соціальні стандарти».

До такої картини, правда, ще далеко. Мантра, виголошена главою Кабміну, наразі не діє. Ніхто з-за кордону поки що особливо не поспішає кредитувати Україну. Іноземна преса писала про непросту фінансову ситуацію в Україні ще в середині грудня. Зокрема, “The Washіngton Post”, опираючись на оцінку ЄС, повідомляла, що для запобігання краху в 2015 р. Україні потрібна додаткова фінансова допомога в розмірі 15 млрд. доларів. Але реакція західних партнерів України не вселяє жодного оптимізму. США заявили про готовність в новому році надати кредит лише на понад 2 млрд. доларів, а європейські лідери обмежилися розпливчастою обіцянкою «і надалі сприяти й підтримувати український процес реформ».

Великі сподівання в української влади на січневу місію МВФ у Києві, від якої очікують згоди на додаткову допомогу. Власне тому так і поспішали прийняти державний бюджет, і тому народні депутати голосували за головний фінансовий документ країни «наосліп», вірячи на слово урядовцям.

З одного боку, західні країни й хотіли б допомагати Україні далі, бо усвідомлюють, що дефолт і крах фінансової системи України стане колосальною перемогою для Росії, яка представить це всьому світові як доказ того, що Україна може вижити тільки як її сателіт.

З іншого – деякі експерти вважають економічну політику українського уряду джерелом ще більшої загрози, ніж конфлікт на Донбасі. Мовляв, торік замість стимулювання економічної діяльності уряд лише посилював податковий тягар і вводив нові регуляційні заходи. До того ж, країну підточує корупція, а, крім голосних заяв лідерів країни, реальної боротьби з нею поки що не видно.

Тим часом, за оцінками експертів, якщо цього року не вдасться взяти в борг 10 млрд. доларів і ними розрахуватися зі старими кредитами, то країні загрожує дефолт.

 

Звідки гроші йдуть

За 2014 рік – рік анексії Криму, війни і двох виборчих кампаній –державний борг України зріс на 2,5 млрд. доларів. А всього держава винна внутрішнім і зовнішнім позичальникам понад 62 млрд. доларів.

Понад 80% серед боргів України займає власне державний борг перед Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Міжнародним банком реконструкції та розвитку та Міжнародним валютним фондом. Решта – близько 20% – припадає на гарантовані державою борги перед різними банками (Citibank, Deutsche Bank, Газпромбанк, Державний банк розвитку КНР тощо) чи організаціями (наприклад, Європейське співтовариство з атомної енергетики).

Найбільшим кредитором України є Міжнародний валютний фонд. Загальна сума кредитів МВФ становить 55 млрд. доларів за весь час співпраці, починаючи з вересня 1992 року. Навесні минулого року рада директорів Фонду затвердила дворічну кредитну програму для України, яка передбачає виділення чергової багатомільйонної позики. Серед умов для отримання грошей – економічні реформи, збільшення вартості енергоносіїв для населення та інше. Пільговий період кредиту – 3 роки, щоквартально здійснюється виплата відсотків.

Ще один пріоритетний кредитор для України – Європейський банк реконструкції та розвитку. На відміну від МВФ, ЄБРР інвестує в конкретні проекти. Найчастіше це проекти, які стосуються енергоефективності, сільського господарства, інфраструктури. Глава ЄБРР Сума Чакрабарті заявив, що банк має намір інвестувати в економіку України по мільярду євро щорічно, починаючи вже з 2014-го.

Європейський інвестиційний банк також є інвестором, який виділяє кошти під окремі проекти. Минулого року ЄІБ надав кредит у розмірі 152 млн. євро для будівництва метро в Дніпропетровську. Загальний період погашення цього кредиту 25 років, включаючи пільговий період – 6 років.

Один з основних партнерів України в галузі розвитку – Світовий банк, який в обмін на гроші вимагає реформ від українського уряду. У вересні минулого року СБ видав Україні 500 млн. доларів на розвиток фінсектора. Кредит залучений на 16 років з 7-річним пільговим періодом.

Нещодавно Єврокомісія запропонувала Україні нову макрофінансову допомогу – 1,8 млрд. євро середньострокових кредитів. Нова програма, яку ще повинен затвердити Європейський парламент та Рада міністрів ЄС, призначена для подолання критичних проблем в Україні, з якими стикається держава. Наприклад, зі слабким платіжним балансом і поганою фінансовою ситуацією.

 

Дорога держава

Днями прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що цьогоріч Україна має виплатити 11 млрд. доларів за кредитними зобов’язаннями.

«Загальний обсяг виплат поточного року, це тільки виплат прямих, які не ми брали, становить 11 млрд. доларів», – сказав глава уряду. Він також зазначив, що метою зовнішніх запозичень України є не виплата заборгованостей, а відновлення фінансової стабільності та збільшення золотовалютних резервів.

За слова Яценюка, загальний борг України протягом його перебування на посту прем’єр-міністра не змінився в доларовому еквіваленті й становить 73 млрд. доларів.

Коли говорять про зовнішній державний борг України, то іноді кажуть, що кожен українець повинен «сплатити», за різними оцінками, від 1,5 до 2 тис. доларів. Але дуже цікаві цифри були оприлюднені цього тижня за результатами дослідження центру CASE Україна. Вони показують, що кожен українець у 2015 році заплатить на утримання держави близько 40 тисяч гривень (див. таблицю).

Відповідно до затвердженого держбюджету, частка державного боргу зросте щонайменше на 5000 грн. для кожного. «З них близько 2 тис. грн. з вашої кишені піде на порятунок збанкрутілих банків, 1,7 тис. грн. – це вартість вашої «дешевої комуналки», а 1,1 тис. грн. – повернення втрачених вкладів тим, хто постраждав від нової кризи», – проінформував представник центру Дмитро Боярчук.

При цьому, як відзначила економіст CASE Україна Юлія Шибалкіна, на сьогодні частка державного боргу на кожного українця, який працює, становить 56,6 тис.  гривень.

Україна повинна повністю погасити всі наявні внутрішні та зовнішні кредити через 26 років, у 2040 році. Згідно з графіком прогнозних платежів Мінфіну, найбільше навантаження – 75% платежів – припадає на перші 5 років – з 2014 по 2018 роки.

Але це в далекій перспективі, а в 2015 році, на думку експертів, в української влади є два шляхи: або навести порядок в країні і тоді можна буде взяти гроші в борг у закордонних інвесторів, або оголосити дефолт і починати життя майже з чистого аркуша. Бо дефолт боргів не анулює, але переносить термін їхнього погашення на пізніше.

А завершити цю тему хочеться дуже цікавим коментарем одного з читачів сайту «Економічна правда», який під ніком «Ігор Ляшенко» наприкінці грудня написав: «Ніякого дефолту не буде, буде підтримка переддефолтного стану на випадок, якщо Путін таки захопить Україну. Тоді Путіну дістануться всі зовнішні боргові зобов’язання України, які йому не буде чим виплачувати. Дефолт сьогодні змусить США та ЄС реструктуризувати українські борги на 10-15 років, і тоді Путін у випадку захоплення України не буде мати ніяких фінансових проблем. Стратегія США та ЄС полягає в тому, щоб використовувати борги України як запобіжник від нападу Путіна. Щоб Путін зрозумів, що захоплена Україна стане для нього каменем, який потопить Росію. Тому ніяких великих кредитів та допомоги Україна не отримає, поки не стане ясно, що Україна зможе вистояти у війні проти Росії».

 

Серафим КУКУЛИН