У приміському Хриплині питання з виділенням земельних ділянок під будівництво двом учасникам АТО, схоже, зайшло у глухий кут. Але чергова сесія сільської ради, де так і не вирішили це земельне питання, вразила іншим – сумою коштів, закладених на  заробітну плату працівникам сільради.

 

Від сесії до сесії

Про те, як сім’я одного з учасників АТО Андрія Шака, не маючи власного житла, звернулася до Хриплинської сільради з проханням надати їй земельну ділянку, де підведені газ і світло, «Галицький кореспондент» писав у №45 за 13 листопада 2014 р. (стаття «Один в полі – не воїн»). Тоді сільський голова Роман Качмар запевнив, що землю для будівництва житла учаснику АТО дадуть. Два місяці минуло, а віз і нині там.

26 січня відбулася сесія Хриплинської сільради, першим питанням якої було виділення земельних ділянок учасникам АТО, яких у Хриплині двоє. Та обговорення його було недовгим і ось чому. 

Ще два місяці тому земельний розпорядник сільради запевняв журналіста, що вільного клаптика землі у центрі села немає. Ґрунти для розширення меж села передбачено, але вони меліоративні – спершу потрібно змінити й узаконити призначення землі.

Сільський голова тоді також твердив, що вільної ділянки з необхідними для будівництва комунікаціями у центрі села немає, а є лише шмат, колись призначений для будівель соцкультпобуту. Там мали звести магазин та дитячий садочок. Садочок вже спорудили в іншому місці, а у проекті нового генплану цю територію запланували під житлове будівництво. Качмар пообіцяв, що на наступній сесії сільради затверджуватимуть новий генплан села, бо без цього документа жодного дозволу на виділення земельної ділянки не дадуть.

З того часу вже провели дві сесії Хриплинської сільради, а про новий генплан села наче забули. Війт, правда, запевняє, що земельною ділянкою Андрія Шака забезпечать. «Земля є, – вже каже він. – Вони (Шаки – авт.) вагаються, бо їм не подобається ділянка».

Нагадування ж про затвердження нового генплану оптимізму війтові не додає. «Коригуємо. Є дуже багато різних питань, непогоджень. Місто нам пропонує ставити цвинтар, ми не згідні, щоб міське кладовище було в нашому селі», – бідкається Качмар. Раніше про таку перешкоду на шляху до нового генплану він не говорив.

 

Премія на перспективу

Під час затвердження бюджету села з 16-ти хриплинських депутатів на сесії було 14. Але гострі запитання щодо обговорення запланованих витрат виникали тільки у двох.

Місцевий Олег Лемчак запропоновані витрати на забезпечення життєдіяльності села вивчив ретельно. Окрім хриплинського, він проаналізував головний фінансовий документ ще одного приміського села, Крихівців, та створив порівняльну таблицю витрат обидвох сіл.

У Крихівцях мешкає понад п’ять тисяч жителів, у Хриплині – майже дві. Доходи до бюджету за минулий рік у Крихівцях були майже вдвічі більшими.

Черговий рядок у таблиці – кількість заяв, поданих учасниками АТО на матеріальну допомогу: 40 проти 2. Щоправда, вільних земельних наділів у Крихівцях також не виявилось.

Доволі цікава і порівняльна графа заробітної плати сільських голів (дані за 2013 рік). Крихівецький голова отримав 67 тис. грн., хриплинський – 122 тис. грн.

Дивує і такий факт: преміювання сільського голови Крихівців сільрада затверджує за результатами минулого кварталу, а в Хриплині за премію сільському голові депутати голосують на рік вперед.

«Відколи в Хриплині з’явився цей голова, з подання бухгалтера затверджують премію рік наперед, – каже Олег Лемчак. – Так ніде не робиться, бо премію призначають на поточний місяць, відповідно до роботи: заслужив – дали, не заслужив – не дали».

Останнім та показовим рядком у порівняльній таблиці хриплинського обранця є заплановані видатки цьогорічного бюджету. У Крихівецькій сільраді вони складають 2 млн. гривень, з яких 320 тис. грн. закладено на заробітну плату. А в Хриплині – 1 млн. 867 тис. 300 грн., з яких передбачено на зарплату 735 тис. гривень. Тож арифметика проста: на шістьох працівників сільради в середньому припадає по 10 тис. 208 грн. на місяць мінус податки. Причому, за словами головного бухгалтера Поліни Рущак, в сільраді оформлено лише 4,5 ставки, тобто троє людей з шести працюють на півставки. 

Жінка каже, що нині сільські ради поставили в такі умови, щоб вони самі себе розпускали. «Надходження до бюджету зменшились, – скаржиться головбух. – Деякі організації відмовляються від використання земельної ділянки, кажуть, вилучайте в нас, і не платять. По-друге, від нас забрали податок на дохід, натомість дали такі податки, які зменшили надходження. Тобто повноваження одною рукою дають, а другою забирають». Поліна Рущак запевняє, що фонд оплати праці, як і видатки, залишили на торішньому рівні.

Тим часом на запити хриплинських депутатів до сільського голови про те, яку зарплату він отримує, Роман Качмар відповіді так і не дав.

Ірина ТИМЧИШИН

Читайте також: Один в полі – не воїн