Будували його феодали волоського походження Куропатови, що отримали ці землі за військову службу від короля Владислава Опільського, передають “Вікна”.

Остаточної форми замок досяг аж у XVIІ сторіччі. У плані замок — це неправильний п’ятикутник з виступаючими наріжними оборонними вежами, котрі походять з різних часів. Зовнішні мури замку складені з ламаного каменю, цегли — товщиною до півтора метра. Доступ до замку зі східного боку утруднював кількаметровий схил, із західного — досить глибокий рів, з двох інших сторін – розташована зовсім доступна рівнина. В обороноздатності твердині природні умови відігравали другорядну роль. Свою неприступність замок здобув завдяки створенню добре продуманої системи штучних засобів оборони.

У ХІХ столітті, після серії руйнувань, замок втратив своє первинне значення. Місцеві жителі стали розтягувати стіни замку на будматеріали. До сьогодні добре збереглася лише північна стіна замку. На ній ще залишилися сліди первісної штукатурки будівлі. Залишилися стояти кілька веж, збереглися підземні каземати, інформують “Вікна”.

У наш час Пнівський замок більше нагадує руїни. Проте днями його почали відновлювати, повідомив у соцмережі Руслан Веселий:

“Про позитив. Їдучи повз Пнівський замок, як завжди, очікував побачити купу сміття, але на моє велике здивування там чисто і замок почали відновлювати. Дуже добре, що з’явився господар, який відновить цю унікальну пам’ятку для області. Сподіваюсь місцеві жителі це підтримають, адже перш за все це у їхніх інтересах”, – йдеться у дописі.

Нагадаємо, Чернелицький замок на Прикарпатті планують зробити туристичною родзинкою