За півтора року на Прикарпатті люстровано тільки 13 чиновників

25 лютого в Івано-Франківську інститут «Республіка» та всеукраїнська ініціатива «Активна громада» в рамках проекту «Моніторинг впровадження законодавства щодо очищення влади» провели тренінг «Люстрація – механізм порятунку України», на якому представили проміжні результати очищення влади (люстрації) в Івано-Франківській області.

На захід, присвячений питанням очищення влади, були запрошені експерти з люстраційного законодавства – член Тимчасової спеціальної комісії з люстрації суддів Катерина Смірнова, керівник проекту «Моніторинг впровадження законодавства щодо очищення влади» Артем Амельченко, заступник голови інституту «Республіка» Олександра Скиба. Вони розповіли про те, що являє собою люстрація в Україні, які нині існують проблеми з виконанням закону щодо очищення влади та як проходить ця процедура на місцевому рівні.

 

Люстрація на Прикарпатті

З’ясувалося, що за кількістю люстрованих посадовців Івано-Франківська область посідає лише 19-те місце в Україні, розділяючи його з Херсонською областю. Це один з найгірших результатів в Україні.

Перше місце займає Київська область (люстровано понад 100 чиновників), друге – Донецька (80), третє – Одеська (50). На Івано-Франківщині ж від моменту прийняття закону «Про очищення влади», тобто з 16 вересня 2014 р., до 22 лютого 2016 р. люстровано тільки 13 осіб. З органів ДФС звільнено шістьох посадовців, чотирьох – з МВС, двох – з прокуратури та одного з Пенсійного фонду.

На заході був оприлюднений список люстрованих осіб в Івано-Франківській області. Він виглядає так:

Прокуратура

Витрикуш Іван Ярославович – Коломийський міжрайонний прокурор Івано-Франківської області;

Фігель Андрій Анатолійович – прокурор Галицького району Івано-Франківської області;

УМВС

Горбатюк Сергій Володимирович – начальник управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Івано-Франківській області;

Ільчишин Віталій Васильович – перший заступник начальника УМВС України в Івано-Франківській області, начальник слідчого управління;

Манжелей Ярослав Іванович – заступник начальника УМВС України в Івано-Франківській області, начальник міліції громадської безпеки;

Савчук Роман Михайлович – начальник відділу режимно-секретного та документального забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області;

ДФС

Боднарчук Василь Дмитрович – заступник начальника Івано-Франківської митниці Міндоходів, начальник управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями;

Іонел Віктор Іванович – перший заступник начальника Івано-Франківської митниці Міндоходів;

Томашівська Світлана Ярославівна – заступник начальника ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області;

Шайда Василь Васильович – заступник начальника Івано-Франківської митниці ДФС;

Якубовський Роман Олексійович – начальник ДПІ у м. Яремче ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області;

Яцишин Віктор Антонович – перший заступник начальника оперативного управління ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області;

Пенсійний фонд

Назаров Анатолій Анатолійович – начальник ГУ Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

 

Саботаж та махінації

Причиною такого низького результату люстрації на Прикарпатті, за словами Артема Амельченка, є саботаж процесу очищення влади місцевими управліннями ДФС та СБУ. Він розповідає, що чинне законодавство України у сфері люстрації складають два закони – «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08.04.2014 р. та «Про очищення влади» від 16.09.2014 р. Так, Законом України «Про очищення влади» передбачено два види заборон. «Судова заборона» – це заборона обіймати посади протягом п’яти років з дня набрання чинності відповідного рішення суду. Однак вона ще жодного разу в Україні не застосовувалася. Всі особи, які наразі є люстрованими, підпали під другу «адміністративну заборону» – заборону обіймати посади протягом 10-ти  років з дня набрання чинності закону.

Підставами для застосування «адміністративної заборони» є: перебування на визначених законом посадах під час правління Януковича або/та розстрілів Євромайдану; вчинення незаконних дій відносно учасників Євромайдану; перебування на визначених законом посадах під час існування СРСР; «майнова люстрація»; неподання заяви у визначений термін.

Відтак в Івано-Франківській області люстровано 11 осіб за перебування на визначених законом посадах під час правління Януковича або/та розстрілів Євромайдану; одна особа – за перебування на визначених законом посадах під час існування СРСР (начальник ГУ ПФУ в області Анатолій Назаров) та ще одна особа через неподання заяви у визначений термін (начальник ДПІ у м. Яремче ГУ Міндоходів в області Роман Якубовський).

Як бачимо, на Прикарпатті жоден чиновник не підпав під «майнову  люстрацію», хоча загалом в Україні таким чином люстровано 110 посадовців. «Майнова люстрація» застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна, зазначеного у поданих за попередній рік деклараціях, та/або невідповідність вартості майна, вказаного в декларації, набутого за час перебування на посадах, доходам, отриманим із законних джерел.

Однак, як розповідає керівник проекту «Моніторинг впровадження законодавства щодо очищення влади», за допомогою елементарних хитрощів цього виду люстрації можна уникнути. По-перше, у багатьох чиновників майно зареєстроване на близьких і далеких родичів, яких у декларації можна не вказати. По-друге, коли посадовець перший раз здає декларацію, то може взагалі нічого там не зазначити і ніякої відповідальності за це не має, а через деякий час подати уточнюючу декларацію.

«Перша декларація публікується на офіційних сайтах, а уточнююча декларація – ні. Тому є багато таких декларацій, де всюди прочерки, а людина їздить на «Лексусі». В результаті чиновник потім здає уточнюючу декларацію, каже, наприклад, що забув вказати своє майно. Люди не мають доступу до інформації, яка перебуває у ДПІ», – продовжує він.

Органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки відомостей щодо застосування заборон, є Міністерство юстиції. Воно організовує процес, а займаються ним вже, відповідно, МВС, ДФС, СБУ, ГПУ та ДСА. Амельченко наголошує, що посадовець може бути люстрований навіть, якщо зараз він, наприклад, заступник мера, але у 2013 році був заступником прокурора.

Однак у Законі «Про очищення влади» є й винятки. Так, люстрації не підлягають особи, які визнані учасниками бойових дій під час проведення АТО на сході України у встановленому законодавством порядку. А також особи вищого офіцерського складу військових формувань, якщо це обумовлено необхідністю забезпечення обороноздатності держави та за умови задоволення відповідного клопотання Президентом України.

За словами Артема Амельченка, завдяки цим виняткам і відбуваються махінації, адже багато посадовців «купили» собі посвідчення учасника бойових дій і таким чином уникнули люстрації. А оскільки інформація про учасників АТО є засекреченою, тому й не можна навіть дізнатися, скільки людей не підпали під люстрацію саме через цей виняток. Таким чином, норма, написана з благими намірами, перетворилася на таку, що допомагає уникати люстрації.

Загалом, в Україні станом на 22 лютого 2016 р. люстровано 894 особи. Найбільше осіб люстровано в органах ДФС – 258, прокуратури – 202, національної поліції – 193. Разом з тим, з 894 осіб 570 люстровано за перебування на визначених законом посадах під час правління Януковича або/та розстрілів Євромайдану, 116 – за вчинення незаконних дій стосовно учасників Євромайдану, 15 – за перебування на визначених законом посадах під час існування СРСР, 110 – за «майновою люстрацією» та 82 – за неподання заяви у визначений термін.

 

Недолюстровані судді

Катерина Смірнова, член Тимчасової спеціальної комісії з люстрації суддів, розповідає, що у квітні 2014 року парламент прийняв революційний на той час закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Відповідно до цього закону розпустили Вищу раду юстиції та Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Натомість була створена Тимчасова спеціальна комісія, яка займалася перевіркою судів загальної юрисдикції.

Вона мала складатися з 15 членів, які працюють на громадських засадах, і було три органи, які формували цю комісію. Перший – це пленум Верховного суду України, який мав обрати п’ятьох суддів у відставці до складу в комісії. Другий – урядовий уповноважений з прав людини (Тетяна Чорновіл), який також мав призначити п’ятьох делегатів. Власне, Катерина Смірнова і була з цієї квоти. Але парламент, що мав призначити ще п’ятьох членів, зробив це майже через рік, у березні 2015 року. Однак, незважаючи на це, дев’ять членів комісії розпочали роботу.

«За тим шквалом заяв, який отримала Тимчасова комісія, а це 2100 заяв за півроку, ми зрозуміли, що в Україні катастрофа з судовою системою. Але прийнятими до розгляду комісії були тільки 309. Тому що комісія мала владнати і виявити не всі проблеми, які у нас є з судовою владою, а виключно ті, які стосувалися прийняття рішень щодо учасників Євромайдану», – наголосила Катерина Смірнова.

За її словами, в рамках закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» люстровано чотирьох суддів, але строк розгляду ще не закінчився. Однак, на жаль, роботу Тимчасової спеціальної комісії заблокували, і ті справи, які були передані на розгляд, не доведені до кінця.

Чи доведуть в Україні люстрацію посадовців до кінця, чи заблокують – залишається тільки гадати. А те, що Івано-Франківська область займає в Україні 19-те місце за кількістю люстрованих осіб, наштовхує на думку, що у нас або немає за що люструвати чиновників, або цей процес проходить якось не так.

Наталія КОЗАК