Юрій Андрухович та польський гурт “Karbido” продовжують творити разом і дивувати, звичайно ж з відео-супроводом ві-джей групи “Cube”. Прем’єру їх нового літературно-музичного проекту “Atlas Estremo”, яка відбулася 11 липня на фестивалі “АртПоле” в Унежі, публіка зустріла не просто тепло, а дуже гаряче. Андрухович вправно натиснув на больові точки, розставив крапки над “і” та традиційно показав мистецтво такого високого рівня, на якому в Україні творять лише кілька людей.

Якщо роман “Лексикон таємних міст” свого часу чітко розділив шанувальників творчості Юрія Андруховича на захоплених та розчарованих цією книгою, то “Atlas Estremo”, створений на її основі, може повернути автору прихильність розчарованих. Після виступу  Андруховича та “Карбідо” на “АртПолі” усі тільки й говорили про беззаперечний успіх цього проекту.

13 номерів проекту – це 13 міст, 13 точок у атласі зі 111, описаних автором. Разом із музикантами письменник вибрав лише ті міста, у яких були всі учасники проекту. “Ми уявляємо собі це як своєрідний музично-звуковий і поетичний атлас, – розповідає Юрій Андрухович. – Хочемо запропонувати своєрідну навколосвітню подорож. Послідовність міст вибудована таким чином, що ми весь час рухаємося у західному напрямку і, фактично, робимо коло. Починаємо з Антверпена і закінчуємо у Вроцлаві, звідки самі музиканти. Між цими містами ще проминаємо Дрогобич, Львів, Київ, Ужгород, Варшаву, Нью-Йорк, Амстердам, Москву і не тільки”.

Хоча літературною основою “Атласу” став “Лексикон”, не все так просто. Перш ніж проза стала віршами, вона сама добряче намандрувалась. Як зауважує Андрухович, проект “Atlas Estremo” став сюрпризом для нього самого: “Це було несподіванкою, коли я почав отримувати від “Карібдо” тексти композицій польською мовою. За це взявся басист  Марек Отвіновський, який з моїх прозових текстів робив поетичні. Він висмикував з кожного міста якісь ключові фрази, і з цього вибудовувався своєрідний вірш”. Спершу над проектом усі разом працювали в його польській версії, а потім Юрію Андруховичу довелося перекладати польські вірші з його українського оригіналу знову на українську. Назву проекту придумав також Отвіновський.

Музична складова “Атласу” суттєво відрізняється від попередніх проектів Андруховича та “Карбідо”. Цього разу творцям йшлося про акустичний мінімалізм, тому звучать лише бас-гітара, ударні та саксофон. Майже музичним інструментом в руках письменника стає мегафон, крізь який у композиції про Київ лунає до мурашок знайоме “Вихід зі станції Хрещатик” або “Дарагіє мущіни і женщіни, дарагіє гості сталіци”. Хіба ж не так говорить сьогодні Київ?

Перфектне мистецтво завжди випереджає час, вказуючи на симптоми, ставить діагноз суспільству. Тож не дивно, що композиція про Москву від письменника, який ще кілька років тому, викликавши шквал критики на свою голову, почав говорити про федералізацію Донбасу, зайшла слухачеві, як ніж у серце. “Як би я хотів бути англійцем, німцем, французом, японцем, щоби могти любити Москву як щось нев’їб..нне, далеке й чуже, розташоване на безпечній відстані, як Шанхай. А на Кремль я би хотів дивитися як на якийсь Тадж-Махал, а не як на резиденцію світового зла, в якій безупинно виношуються чергові стратегії проти мене. А для цього треба проспати років 500…” Ці слова, написані Андруховичем у 2011 році, задовго до Майдану і анексії Криму, були виокремлені польським музикантом і підсилені музикою його колег, які не можуть і не хочуть стояти осторонь українських подій.

“Напередодні “АртПоля” я спілкувалася з різними учасниками проекту, зокрема, ставила кілька запитань “Карбідо”, які були у Вроцлаві, і зрозуміла, що в музиці відбивається їхнє бачення ситуації в нашій країні, їхній біль і співчуття”, – каже Ольга Михайлюк, організатор фестивалю. “Atlas Estremo”, доповнений ще кількома композиціями,  незабаром стане альбомом, а Юрій Андрухович з “Карбідо” сподіваються влаштувати всеукраїнський тур із цим проектом.

Фото vj group “Cube”

 

Наталка ГОЛОМІДОВА