– Чистий четвер у християн східного обряду

Під час Богослужінь цього дня згадують одну з найважливіших євангельських подій –  Таємну вечерю, на якій Ісус Христос омив ноги своїм учням, показавши тим самим приклад братської любові і смиренності. Згідно з Євангелієм, на Таємній Вечері Ісус Христос встановив обряд Євхаристії – Святого Причастя.

Традиційно Страсний Четвер – день генерального прибирання будинку і прання. Крім прибирання, треба подбати і про великодній стіл: спекти паски, пофарбувати яйця. 
Існує повір’я, що в Чистий четвер до сходу сонця ворон носить із гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий упродовж року. Отож хворі люди купалися, бувало, вночі – поки “ворон дітей не купає”, щоб очиститись від хвороби. 

 

ПОДІЇ:

 

– 9 квітня 1882 р. – парох із с. Залукви коло Галича Лев Лавренецький разом з істориком Ісидором Шараневичем розпочали розкопки фундаменту старовинної кам’яної церкви Спаса (неподалік храму св. Пантелеймона).

– 9 квітня 1908 р. – у Станіславі створено Головний січовий комітет (голова – К. Трильовський, генеральний секретар – І. Чупрей). 

І. Чупрей

К. Трильовський

– 9 квітня 1942 р. – у Кутах убито 1058 євреїв.

 

ІМЕНИНИ: Мануїл, Мефодій, Мотрона, Феодосій

 

НАРОДИЛИСЯ:

– день народження Іларія Герасимовича (1853 – 1901). Народився в смт. Битків 9 квітня 1853 року в родині священика. Закінчив Віденський університет і заснував у Коломиї першу Гуцульську промислову спілку. Іларій Герасимович був одним із засновників радикального руху нашого краю. Написав праці «З науки гончарства», «Про міські торги та ярмарки», «Селянське господарство в Бельгії» та інші. Член товариства «Січ». У 1898 році переїхав до Львова і влаштувався секретарем «Народної торгівлі» – товариства, яке виникло на основі громадських крамниць. Помер у грудні 1901 року в Львові.

– народився Іван Петрушевич (1875 р., Єзупіль на Станіславщині (тепер Галицький район) – 1950) – український письменник, сценарист, перекладач, громадсько-культурний діяч української діаспори в Канаді, Америці.

– у селі Сороки Городенківського району народилася Ксенія Світлик (за чоловіком – Гридова, 1911-2003) –  фотомайстер, педагог, у 1933-36 рр. навчалася у Варшаві у Вищій фотографічній школі, після закінчення якої в 1936-1939 рр. працювала фотографом у Варшавській академії мистецтв, була активною учасницею Української студентської громади, виступала там із рефе­ратами, мала великий авторитет серед това­ришів. У 1939-1941 рр. вчителювала в с. Середниці на Лемківщині, в 1942-1944 рр. була власницею фото­ательє у Львові, згодом — завідувач фондів Дрогобицького історико-краєзнавчого музею, викладач англійської мови у Львівському університеті (1950-59), потім — учителька ан­глійської мови в Коломийській школі № 1. Ксенії Світлик український поет С.Кушніренко присвятив вірш (К.С.), датований травнем 1936 р., листувався з нею. Приятелювала з Оленою Телігою.

Лист О. Теліги до Ксенії Світлик. 9 серпня 1936 р.
ЦДАВО України, ф. 3571, оп. 2, спр. 1, арк. 2-4

– день народження Романа Степаняка (9 квітня 1912 – 9 січня 1978) – хорового диригента, композитора, родом зі Станиславова (Івано-Франківська).

– народився Лев Дутковський (1943, Кути) – український музикант і композитор, засновник і керівник вокально-інструментального ансамблю «Смерічка», Народний артист України, режисер, педагог, один із основоположників української естрадної музики. Для ансамблю Дутковський написав і аранжував пісні «Сніжинки падають» (1966), «Бажання» (1967), «У Карпатах ходить осінь» (1968) на слова Анатолія Фартушняка, рок-композицію «Черемоше сивий» (1969) на слова Миколи Негоди, блюз-баладу «Скрипка без струн» (1971) на слова Анатолія Драгомирецького та ін. Ці твори з елементами рок-, поп-музики, джазу та українського фольклору визначили творчий напрямок «Смерічки», що дали українській естрадній пісні в 60-70 роках XX століття нову музичну хвилю. Завдяки Дутковському та керованому ним ансамблю «Смерічка» починався професійний злет і популярність солістів «Смерічки» Назарія Яремчука і Василя Зінкевича, композитора Володимира Івасюка, співаків: Софії Ротару, Людмили Артеменко, Іво Бобула, Павла Дворського, та ін. Дутковському присвоєні почесні звання: 1981 р. — Заслужений артист УРСР, 1997 р. — Народний артист України. В 1994 р. – Почесний громадянин міста Вижниці. В 1997 р. за заслуги перед Україною нагороджений Українською стрілецькою громадою Канади Лицарським хрестом заслуги. У 2000 р. занесений на Алею зірок Чернівців. У 2013 році Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня. У 2014 р. присвоєно звання «Почесний громадянин міста Чернівці».

Левко Дутковський та Володимир Івасюк

«Водограй» виконує ВІА «Смерічка» на «Пісні року 1972»

ЮВІЛЕЇ:

– 185 років від дня народження Тита Блонського (1830-1897), священика, письменника, уродженця Тлумача. Писав вірші, прозу, драми, релігійно-філософські роздуми, історичні розвідки та малював, більшість його робіт були написані руським язичієм у суміші з церковно-слов’янською мовою й підписані криптонімами — Б.Т.; Б.Т.К; Т.К.Б. До наших днів дійшла лише частина його творів, та й ті зберігаються в різних архівах і рукописах. Найбільш відомою стала його драма «Анастасія» в чотирьох діях про життя галицьких бояр за часів Ярослава Осмомисла. Автор історичної повісті «Розвалина». А за роботу «Церковна живопись» він у 1884 році отримав медаль від Російської академії наук.

Похований у с. Дора Яремчанської міськради.

– 65 років виповнюється Зеновію Геренді (1950), майстру художнього оброблення металу, члену НСМНМУ, уродженцю с. Ямниця Тисменицького району. На виставці «Орнаментальне ковальство 2006» (Івано-Франківськ) здобув відзнаку в номінації «Синтез архітектури і ковальства». Закінчив Львівське училище прикладного мистецтва ім. І.Труша, 1969 р. Твори знаходяться у Івано-Франківському художньому музеї, а також у приватних колекціях України, Польщі, Німеччини.

 

ЦІКАВО:

– 9 квітня 1966 р. – Ватикан скасував Індекс заборонених книжок, який існував понад чотири століття й постійно поповнювався.
Зокрема в ХХ ст. до нього увійшло ще 12 видань і станом на 1948 р. нараховувалося понад чотири тисячі (повністю було заборонено твори таких авторів, як Бальзак, Вольтер, Золя, Жорж Санд Руссо, Джордано Бруно, Гоббс, Декарт, Спіноза та ін).

– 9 квітня 1989 р. – американець Дуглас Енгельбарт отримав премію за винахід комп’ютерної миші.

У 1963 році Енгельбарт заснував дослідницьку лабораторію, в якій стартувало відразу кілька комп’ютерних проектів. Найпомітнішими з них стали NLS (“oNLine System”) – гіпертекстова електронна база даних і спеціально розроблене під неї пристрій «миша», – які не призначалися для загального користування аж до середини 1980-х років.

                                            

Підготували Наталія Храбатин та Галина Максим’юк

 

Читайте також:

Цей день в історії Прикарпаття: 1 квітня, 2 квітня, 3 квітня, 4 квітня, 5 квітня, 6 квітня, 7 квітня, 8 квітня

Цей день в історії Прикарпаття. Січень, Лютий, Березень

9.04.2015