Поняття «допінг-контроль» у популярних вітчизняних ігрових видах спорту начебто існує. Проте до його активного застосування якось справа не доходить. Вочевидь, на радість гравцям і тренерам.

Поняття «допінг-контроль» у популярних вітчизняних ігрових видах спорту начебто існує. Проте до його активного застосування якось справа не доходить. Вочевидь, на радість гравцям і тренерам.

 

Два топові для Івано-Франківська ігрові види спорту, баскетбол і міні-футбол, на сьогодні фактично не контрольовані в плані допінг-перевірок. Мова йде, звісно ж, про професійний рівень, де нині успішно виступають БК «Говерла» і НФК «Ураган». Незважаючи на те, що в обох регламентах проведення баскетбольної Суперліги і міні-футбольної Вищої ліги є розділ, що має назву «Допінг-контроль», його, м’яко кажучи, абсолютно не виконують. Мова йде про роботу відповідних служб у національних федераціях, які мали б стежити за «чистотою» професійних гравців.

«Справа Спенсера»

Ситуація, що склалася на початку листопада минулого року навколо американського легіонера київського «Будівельника» Деваріка Спенсера, тільки підтвердила той факт, що вітчизняний баскетбол нині абсолютно неконтрольований в плані допінгу. Справа у тому, що Деварік Спенсер 24 вересня 2010 року підписав контракт із столичним клубом, після чого провів 12 матчів у Суперлізі та Євролізі, маючи… тримісячну дискваліфікацію від Міжнародної федерації баскетболу (ФІБА) у період з 1.10.2010 до 31.01.2011. Виходить, що «будівельники» не були в курсі проблем одного зі своїх лідерів (заробив він їх ще в травні минулого року, виступаючи за французький «Ле-Ман»), відтак тільки 4 листопада, дізнавшись про позитивну допінг-пробу свого гравця, розірвали з ним контракт. Проте минулого тижня «Будівельник» оголосив, що продовжить співпрацю з американським захисником, але вже після 31 січня, коли завершиться термін покарання Спенсера.

Казуси регламенту

За великим рахунком, допінг-контроль проходять тільки ті клуби, які виступають на євроарені, де хоч якось намагаються боротися із вживанням баскетболістами заборонених речовин та препаратів. В Україні ж такого і близько немає. Точніше, є, але тільки на папері. Якщо переглянути регламент української Суперліги сезону 2010-2011, можна знайти пункт 3.3.1, який говорить про те, що «команда-господар повинна надати, при необхідності, кімнату та персонал для допінг-тесту гравців. Рішення про допінг-тестування приймає генеральний директор Суперліги, це рішення може бути застосоване на етапі Плей-оф і Фіналу Кубку сезону 2010/2011 рр.». Виходить, що допінг-перевірок у регулярному чемпіонаті Суперліги або на чвертьфінальній стадії Кубку робити ніхто не зобов’язаний. І тільки на стадії важливих матчів сезону (плей-оф чи фінальних кубкових іграх) це теоретично таки можливе. Але чи робиться?

На совісті лікаря

На відміну від великого футболу, де перевірки на допінг здійснюються регулярного і час від часу знаходяться порушники антидопінгового статуту, у баскетболі за часів незалежності України не сталося жодного, бодай дрібного, допінг-скандалу. Власне, їх і не може бути, оскільки процедура контролю в нашій країні ще не опрацьована, як слід. Не вистачає лабораторій, реагентів, незалежних фахівців, зрештою. Відтак контроль покладено цілковито на лікарів клубів, які повинні турбуватися про «прозорість» своїх виконавців. «Враховуючи, що допінг-контролю в нашому виді спорту практично не існує, ми самі повинні стежити за гравцями, консультувати їх і правильно лікувати, – розповів «ГК» лікар БК «Говерла» Віталій Гурмак. – У свій час у футболі була повна безконтрольність, що призвело до досить великої кількості смертей від різних передозувань. І зараз, як бачимо, в кожному футбольному турі будь-яка команда повинна бути готова до того, що її гравців перевірять. Дуже хотів би, щоб така практика з’явилася і в баскетболі».

Підготував Тарас ЛЮТИЙ

До теми

Допінгові види спорту

Фахівці Всесвітнього антидопінгового агентства підготували список видів спорту, в яких найчастіше використовуються заборонені препарати. Крім того, дослідники з’ясували, де на наявність стимуляторів перевіряють особливо ретельно. До списку найбільш контрольованих дисциплін потрапили футбол, легка атлетика та велоспорт. Крім того, з олімпійських видів спорту часто перевіряються змагання на воді. У неолімпійських дисциплінах особлива увага до гольфістів і регбістів. У них же, до речі, найвищі показники поганих проб. Цікаво, що в 2016 році обидва ці види спорту будуть офіційно представлені на Олімпіаді. Найбільше позитивних допінг-проб виявилося там, де перевіряють частіше. Тут той же футбол, легка атлетика, баскетбол і водні види спорту.

Як проводиться допінг-контроль?

Якщо все ж таки у вітчизняному баскетболі чи міні-футболі буде вирішено вдаватися до допінг-контролю, він відбуватиметься за особливою схемою.

1. Під час змагань клуб отримує повідомлення про те, що, згідно з правилами, він повинен пройти допінг-контроль. Після матчу гравці направляються до спеціальної кімнати допінг-контролю. Тут спортсмен сам вибирає ємність для збору проби сечі на аналіз. Потім у присутності спостерігача відбувається здача проби сечі (спостерігач стежить за тим, щоб не було фальсифікації проби).

2. Після здачі проби на посудину наклеюється номер, який також вибирає сам спортсмен. Після цього отримана біологічна проба ділиться на дві рівні частини – проби А і В, які опечатуються і фіксуються у спеціальному протоколі за привласненим їм певним кодом.

3. Проби упаковують у контейнери для перевезення і відвозять у лабораторію допінг-контролю. Перед підписанням протоколу допінг-контролю спортсмен зобов’язаний повідомити комісії назви всіх ліків, які він вживав перед змаганням (оскільки деякі ліки містять заборонені засоби в мінімальних дозах).

Результати. Згідно з регламентом проведення допінг-контролю, аналізу підлягає проба А, причому не пізніше, ніж через три доби після взяття біологічної проби. У разі виявлення в ній заборонених препаратів, розкривається й аналізується проба В. При розтині проби В може бути присутнім або сам спортсмен, або його довірена особа. Якщо в пробі В також виявлено заборонені засоби, то на спортсмена накладають відповідні санкції.

Спортивний гумор

Якщо скасувати допінг…

Добрий день! Ми ведемо репортаж з нашої спеціальної олімпіади. На нашій олімпіаді відсутній будь-який допінг-контроль. Так, так, спортсменів НЕ перевіряють на допінг. Зовсім. Отже…

• На 27 метрів стрибнув фінський спортсмен. Дуже, дуже непоганий результат для шахіста.

• Тринадцять убитих і шістдесят поранених. Такий результат невдалого кидка в керлінгу.

• Тільки що зробив стрибок із жердиною Сергій Бубка. Глядачі з нетерпінням чекають, коли ж він нарешті приземлиться.

• Метальники списа сьогодні особливо потішили. Результат – два збитих «Боінги»… і один Сергій Бубка.

• Уже пішла третя година, як китайський гімнаст крутиться на перекладині…

• Оргкомітет прийняв рішення не випускати сьогодні метальників молота з метою безпеки.

• А в марафоні традиційно перемагає бігун з Кенії. Він єдиний, хто добіг до Кенії.

• Тільки що стало відомо, що кудись пропав весь оргкомітет. І на площадку виходять метальники молота.

• Канадський велосипедист, кваплячись на змагання, забуває велосипед… Але це не заважає йому прийти до фінішу першим!

• Тим часом китайський гімнаст продовжує крутитися на перекладині…

• Метальник молота робить кидок… і китайський гімнаст, схоже, крутитися перестав.

• І насамкінець, наше традиційне сорокоборство. Давайте подивимося виступ російського спортсмена. От він пробігає тисячу метрів. Стрибає з жердиною. Узяв штангу. Пробіг стометрівку. Поклав штангу. Шайбу, шайбу! Шах, мат! Го-о-о-ол! Чудовий результат! І спортсмен заходить на друге коло.